Запит на жіноче лідерство в Україні постійно зростає. Але ми як суспільство все ще живемо в полоні багатьох стереотипів про жінок — лідерок на провідних посадах у державі, політичному управлінні та бізнесі. Для розкриття всього потенціалу жіночого лідерства необхідно працювати. Треба працювати щодня, щоб якомога більше жінок розкрили свій хист керівниць, підприємиць, політикинь. Недаремно світові бізнес-школи запускають окремі програми з жіночого лідерства. Для чого? Голова партії «Голос» Кіра Рудик вважає, що для того, щоб допомогти жінкам-лідеркам знайти розуміння власних цінностей, сформувати власні кар’єрні та особисті цілі.
Чому це важливо
Кiра Рудик
У світі та в Україні досі 50% населення (в Україні — навіть понад 50%) не реалізують свій потенціал на 100%. Нерозкритий потенціал кожної людини — це не тільки особиста трагедія, але й збитки для всього суспільства. А коли в суспільстві стримується розвиток найбільшої групи — жінок — це не розкриває потенціалу усіх. І чоловіків, і жінок.
Так, в Україні є проблеми з реалізацією представників кожної статі. Корупція, надмірний державний тиск на бізнес, деградуюча освіта. І саме тим, щоб базові інститути (державна система без корупції, якісна освіта, прозора податкова система) розвивалися, я займаюся у парламенті. Але головна потенційна сила для прориву України — в реалізації потенціалу українських жінок. Саме жіноче лідерство — головний невикористаний ресурс розвитку та економічного зростання України.
На підтвердження цьому ряд міжнародних досліджень стверджують, що компанії та організації зі збалансованою представленістю жінок у керівних структурах мають поліпшені фінансові та нефінансові результати. Наприклад, опитування від Міжнародної організації праці серед компаній у 70 країнах виявило, що вірогідність поліпшених бізнес-результатів досягає 20% в компаніях із 30–40% представленістю жінок у раді директорів. Саме тому рекомендується мінімальна, 30%, частка жінок у складі керівництва компанії.
Як справи з цим зараз у нас?
У бізнесі лише 18% місць в радах директорів та наглядових радах ТОП-50 компаній України займають жінки, у Верховній Раді — 20,6% жінок, в Уряді лише кожен п’ятий міністр — жінка, серед голів 25 найбільших українських міст жінок немає взагалі. При цьому жінки складають більшість працюючих українців.
Останні новини
- «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
- MoreOne випустив нову колекцію Nina на честь бабусі засновниці бренда
- Як планувати в умовах невизначеності? Поради від психологині
- «Театр Ветеранів». Учасників і учасниць бойових хочуть залучити до театральної діяльності
- Кинути все і почати спочатку: Ольга Островерх про фламенко Новости на главной
На рівні декларацій в Україні рівність існує. Але в реальності існує багато вкорінених упереджень до жінки як до лідерки: і “слабкість”, і “емоційність”, а якщо жінка “жорстка” — то ви і без мене знаєте, як називають таких жінок 🙂
Чому українські жінки здатні на прорив
Історично в Україні збереглася роль жінки як організаційної основи суспільства. Коли в 90-х роках ми спостерігали крах радянської економічної системи та смерть старої індустріальної економіки, переважно жінки взяли на себе відповідальність за те, що відбувалося в країні, поки чоловіки вимушені були сидіти без зарплати на кризових заводах чи шукати нове покликання через крах підприємства. Жінка, що їде до Туреччини чи Польщі “з баулами” за товарами, щоб продати їх на хаотичному базарі та прогодувати родину — найбільш сталий образ українських кризових років.
Що буде критерієм прориву у питанні жіночого лідерства
Збільшення кількості та частки жінок у керівництві компаній та бізнесів, збільшення частки жінок у Верховній Раді, на ключових посадах в Уряді та місцевому самоврядуванні. У радах директорів та наглядових радах — до 35-40%, у Верховній Раді — до 40%, у керівних органах місцевого самоврядування — хоча б до 30%.
Як цього досягти
Відповідь проста і складна одночасно — зламати “скляну стелю”. В усьому світі обидві статі частіше описують чоловіків та ефективних лідерів схожими характеристиками, такими як амбітність та впевненість. Тому жінки з такими характеристиками, як безкорисливість, емоційна відкритість, вважаються не здатними стати лідерами. Тоді як жінки, що демонструють інтелект, амбітність, вважаються ворожими, егоїстичними, менш раціональними. Ба більше: що вище в управлінській ієрархії просувається жінка, то вища ймовірність посилення упереджень проти неї. Щоб подолати стереотипи, жінки змушені бути більш ефективними, ніж чоловіки за таких саме умов. І це відчуває практично кожна жінка, що досягла успіху в управлінні.
Що робити, щоб допомогти якомога більшій кількості жінок стати лідерами своїх галузей? Важлива відповідь на кожному рівні!
На рівні держави — провадити державну політику, спрямовану на подолання стереотипів. Дослідження «GFK Україна» свідчить, що більшість українців та українок визначає роль жінки як матері, дружини, господині. Через спотворені стандартами 19-20 століття уявлення про жінок, нам складніше відповідати очікуванням. Через непропорційність навантаження з догляду за сім’єю та домом жінкам складніше будувати успішну кар’єру. І державна інформаційна та регуляторна політика має долати ці стереотипи.
Що можуть зробити компанії та організації. Не всі жінки можуть досягти рівномірного розподілу домашнього навантаження завдяки підтримці сім’ї. Тому важливо, щоб компанії сприяли жінкам у досягненні балансу сім’я-робота. Аби зменшити вплив упередженого ставлення до кандидаток, компанії можуть стандартизувати процеси просування кар’єрними сходами, розробивши офіційні кількісні критерії оцінки.
Що можуть зробити жінки. Просування жінок на лідерські позиції багато в чому залежить від їхньої здатності спілкуватися одна з одною. Побудова соціальних зв’язків поліпшує репутацію й авторитет жінок. Жінки, які досягли кар’єрного успіху, мають підтримувати інших жінок, бути рольовими моделями та менторками. Адже однакова представленість жінок на всіх рівнях організації підвищує задоволеність від роботи та розширює кар’єрні можливості для всіх жінок. Як казала Мадлен Олбрайт, “У пеклі є особливе місце для жінок, що не підтримували одна одну”.
Що можуть зробити чоловіки. Дослідження підтверджують, що підтримка чоловіка сприяє кар’єрному росту жінок. Щобільше завдяки своїм керівним посадам чоловіки можуть стати менторами для жінок у бізнесі, політиці чи науці. Це дозволить досягати спільного успіху чоловіків та жінок в кожному окремому бізнесі, компанії, організації, політиці чи суспільній діяльності. Саме підтримка чоловіками жінок-лідерок — один з невичерпних ресурсів спільного розвитку.
Я переконана, що ставка України на наступні 20 років — це жінки. Їх творчий та менеджерський хист. Їх рішучість та здатність до інновацій. Україна має не тільки слідувати світовому тренду на жіноче лідерство, а й демонструвати приклад для всіх країн-сусідок. В українському бізнесі та політиці стає все більше чудових прикладів розкриття творчого та лідерського потенціалу.
У найближчі роки ми точно будемо жити в світі гендерно-збалансованого лідерства, прийняття рішень, управління процесами. Я переконана, що саме рівний вплив жінок та чоловіків на історичні процеси, на формування норм культури — шлях до кращого світу та до кращої України. Переконана, що ми зможемо стати зразком для світу і особливо для тих країн, де жінки все ще не почуваються рівними, де їх творчий та управлінський потенціал не розкрито.
Самореалізація жінок — це реалізація успішної стратегії для кожної окремої жінки та для всього суспільства. Відхід у минуле стереотипів та страхів — це крок у майбутнє. І саме в цьому майбутнє для України та нас, українських жінок.
