Як стати успішною підприємницею: поради від засновниці Milk Bar

WoMo.ua разом із грантовою програмою «Власна Справа» від Міністерства економіки продовжує серію цікавих інтерв’ю з підприємицями, щоб підтримати тих, хто починає або продовжує свій шлях у бізнесі. Наша наступна героїня — Анна Козаченко, засновниця Milk Bar та власниця good girl. Анна розповідає з чого почався її шлях до підприємництва, головні виклики та інсайти. А також поділиться порадами для тих, хто тільки починає свій бізнес.

Розкажіть, що мотивувало вас до підприємництва. Які ідеї та події у житті привели вас до обраного напрямку?

Я не одразу зрозуміла, що хочу бути підприємцем і що  взагалі маю до цього схильність. Колись я мріяла про успішну корпоративну кар’єру, мріяла бути Chief Marketing Officer. Тоді я багато вчилася, здобувала вищу освіту в Англії і уявляла, що серед усіх цих лондонських хмарочосів, повз яких я йду до університету, точно є той, куди я буду одного дня приходити в офіс з кавою.

Чому ця мрія не здійснилася? 

Життя підкинуло мені зовсім інший шлях: у 2008 році в Англії  сталась глибока фінансова криза. Роботу було знайти неможливо. Її втрачали навіть самі британці, що вже казати про студентку з України. Тому невдовзі я повернулася до України і почала роботу у маркетинговому відділі одного з найбільших гіпермаркетів, потім в рекламних агенціях, займалася різними напрямками від онлайн маркетингу до BTL.

Одного дня разом з подругою, креативною директоркою, ми вирішили ризикнути і створити власну рекламну агенцію. Тоді у мене вперше з’явився ось цей присмак підприємництва, бо ми зробили всі можливі й неможливі помилки, які тільки можуть зробити підприємці-початківці). Через якийсь час ми розійшлися, наша агенція закрилася, а я вирішила, що піду далі робити кар’єру в рекламі, бо ніяка інша сфера мене не приваблювала так сильно.

Ідеї вартують більше, ніж гроші 

Я знову стала найманим працівником, у якого все дуже добре виходило, але інтуїтивно я розуміла, що витрачаю тут свій час, що мене чекають набагато більші можливості і я сильно не довикористовую власний ресурс. Мене ніяк не відпускав вже відчутий присмак підприємництва і невдовзі я вперше зізналася собі, що в мені живе підприємець, який точно має реалізуватися у найближчому майбутньому. Я звільнилася і почала власну справу, але вже в ресторанній сфері.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Milk Bar (@milkbarkyiv)

Як так вийшло, що любов до маркетингу та реклами поєдналася з ресторанним бізнесом? Чому саме цей вид бізнесу, а все ж таки не рекламна агенція?

Більше, ніж маркетинг та рекламу, я любила ще дві речі — готувати вдома та подорожувати, а подорожуючи я намагалася завжди бачити і пробувати якомога більше нового.

Мене завжди захоплювала сфера гостинності – готелі та ресторани. Подобалося відслідковувати деталі у сервісі, в інтер’єрі, маркетингові фішки, я обожнювала красивий посуд, ну і звісно я дуже любила їжу і її дослідження – нові смаки та поєднання.

Коли я жила в Лондоні я складала собі список нових місць на тиждень, брала в руки лептоп з домашкою і йшла працювати кожного разу в нове місце.

Таким чином я дуже сильно розширила свій ресторанний  світогляд, що пізніше допомогло мені створити концепцію Мілк бару.

Коли я звільнилася з останнього місця роботи, у мене склався пазл. Я дуже чітко зрозуміла, що хочу пов’язати ці дві речі – їжу, все, що я бачила, все що встигла зрозуміти і відчути в ресторанах та мої знання у маркетингу і спробувати зробити це справою свого життя.

Чи були у вас сумніви перш ніж розпочати свій шлях, як ви їх долали?

В мене не було ані страху, ані сумнівів, ані вагань. Знаю, що багатьох підприємців на початку лякає невизначеність, яка фоново чекає їх за поворотом будь-яких рішень. Але в мене було настільки сильне бажання робити свою справу, що це повністю заглушило всі можливі страхи і я йшла у ці повороти, навіть не озираючи на них.

Варто зізнатися, і можливо, це стане для когось навіть порадою — треба дуже сильно вірити у свою підприємницьку ідею.

Я нею горіла настільки, що вкладала всю енергію, весь ентузіазм, весь ресурс, і це дало мені великий буст для її реалізації. Я не просто пішла абстрактно створити якусь свою справу – я йшла реалізовувати свою дуже конкретну мрію, в яку я беззаперечно вірила, в мене була навіть презентація в Power Point, яку я зібрала для себе, щоб якомога більш чітко уявити собі як моя мрія виглядатиме в житті.  Дуже багато людей з мого оточення мене відмовляли і не вірили в мою ідею і зараз я не знаю звідки в мене взялося стільки внутрішньої міці, щоб не піддатися сумнівам, але зараз я розумію, що саме це надалі гарантувало мені успіх.

А які ще поради ви можете дати іншим підприємцям, наприклад, щодо пошуку фінансування?

Спілкуючись з багатьма підприємцями, я постійно бачу одні й ті ж помилки, які вони допускають. Особливо початківці. Це момент, коли ти на початковому етапі, коли у тебе є класна ідея, коли ти нею гориш і хочеш втілити у життя, але серед усіх можливих викликів та проблем — найбільшою тобі здається саме відсутність фінансування. Це дійсно виклик і з ним буває непросто впоратись.

Але як би там не здавалося, насправді грошей у світі набагато більше, ніж хороших ідей, які здатні створювати цінність для людей.

Не варто недооцінювати себе, свій потенціал, свої ідеї та власний ресурс. У пошуках фінансування чи партнера, не поспішайте хапатися за будь-яку можливість і не продавайте свої ідеї дешево. Ідеї часто вартують більше, ніж ті гроші, які ви за них можете отримати. Цінуйте свої ідеї та знайте їхню справжню цінність.

Розкажіть про головні проблеми, з якими стикаються жінки-підприємиці саме у вашій сфері? Як, на вашу думку, можна покращити ситуацію? Які похибки у мисленні заважають йти до своєї мети у підприємництві?

З власного досвіду можу сказати, що я ніколи не стикалася в бізнесі з труднощами через те, що я жінка. Хоч у сфері гостинності в Україні працює переважна більшість чоловіків, я ніколи не відчувала нерівності чи перешкод на своєму шляху. Для мене це питання скоріше про впевненість у собі і віру в свої сили, а не про зовнішні обмеження.

Я вірю, що найбільші виклики для кожного з нас, незалежно від статі, часто приховані всередині нас самих.

Це наші власні переконання, обмеження, установки та страхи, які можуть стримувати нас від досягнення наших мрій. І яким би сильним не було це почуття, кожному з нас важливо працювати над розширенням своїх меж сприйняття, дозволяючи собі більше і бути відкритими до нових можливостей. Дуже важливо, а особливо зараз, навчитися дивитися на речі з різних боків і бути гнучкими у своєму мисленні. Світ кидає підприємцям безліч викликів, ми це добре бачимо, і якщо дивитися на проблему лише з однієї точки зору, то можна легко впасти у відчай. Але я вірю, що будь-яка проблема має рішення, якщо подивитися на неї під ширшим кутом.

Які уроки ви винесли для себе з ведення власного бізнесу?

Моїх уроків вистачить на цілу книжку, але ось  кілька з них.

Все неможливе лише в нашій голові і від того наскільки ви готові поставите межі можливого під сумнів і пропустити через себе всі рівні дискомфорту і дуже різних почуттів, від цього залежить яких масштабів може досягти ваше підприємництво і життя взагалі. А ще в зоні комфорту немає росту, запам’ятайте це. No pain – no gain.

Підприємництво — це шлях, іноді він неймовірно надихаючий, а іноді він боляче б’є по голові. Головне тут мати достатньо наполегливості і часом терпіння. Неможливо навчитися бути підприємцем, потрібно постійно вдосконалювати свої навички, вміння та знання. Хоча б тому, що світ дуже змінюється. Якщо вчора ти був класним підприємцем і в тебе все виходило, це не означає, що завтра так само ти будеш ефективним в цій ролі, бо ця роль постійно змінюється. Будьте готові вчитися нон-стоп.

Шукайте людей, бережіть їх, давайте їм сенси, заради чого більшого вони мають йти поруч. Без них нічого не вийде, навіть з ідеями та грошима.

Визначте свої цінності – якою людиною ви хочете бути і як хочете жити. Ваш бізнес – це відображення ваших цінностей. Я не вірю в довгостроковий успіх бізнесів, які не мають під собою міцну ціннісну базу.

Розкажіть про найбільший страх, який ви подолали на шляху до власної справи, як саме ви його подолали та чого він вас навчив.

Мені дуже пощастило на початку відкриття Milk Bar: я настільки вірила в свою справу, що майже не відчувала страху. Я просто не дозволяла собі сумніватися в успіху, ніби Всесвіт офіційно гарантував його мені. Так і вийшло, це був раптовий успіх і разом з ним прийшов раптовий страх — а що якщо мені просто пощастило, а наступного разу не пощастить? Я дуже довго відчувала себе підприємцем-самозванцем, бо мені здавалося, що я не заслужила цього, воно якось само собою. Дивно, але коли я зовсім не мала досвіду і багатьох знань, мені було менш страшно, ніж пізніше, коли я вже їх отримала.

Я постійно вигадувала собі якісь нові челенджи, щоб нарешті присвоїти собі свій успіх. На це знадобився час і я здолала свої страхи.

В першу чергу тоді, коли навчилася приймати свої помилки і вчитися на них. Є навіть таке поняття, як «святкування помилок», це зараз частина мого життя і навіть суперсила, яку я маю. Я зрозуміла, що це окей помилятися, будуть невдачі, що ідеальність — взагалі недосяжна, а перфекціонізм сильно заважає розвитку. Після цього моє підприємництво і якість життя разом з ним піднялося пунктів на 100.

Для тих, хто хоче почати або розвинути власний бізнес, існує можливість скористатися грантовими програмами. У межах грантової програми «Власна Справа» від Міністерства економіки, ветерани та їхні подружжя можуть отримати до 1 мільйона гривень на розвиток бізнесу. Детальнішу інформацію про це можна знайти за посиланням.