Як Європа підтримує гендерний баланс у культурі

Єршова Тетяна, комунікаційна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа»

Останнім часом тема гендерного балансу все частіше підіймається та досліджується в Україні, Європі та у світі загалом. За останні два роки вийшли два великі дослідження про гендерний розподіл у різних секторах культурних та креативних індустрій у країнах Європейського Союзу, а також Східного партнерства. Обидва дослідження показали, що є помітна гендерна нерівність між різними секторами. Наприклад, в архітектурі, дизайні, ІТ, телебаченні, комерційному кіно та перформативному мистецтві переважають чоловіки. А от у музеях, галереях, бібліотеках, документальній фотографії та відео, а також у видавничій справі — жінки. Однак, навіть у тих секторах, де ситуація більш збалансована, на ключових посадах відсоток чоловіків все ж перевищує.

Гендерний баланс є одним із головних пріоритетів Європейського Союзу. З 2014 року Євросоюз активно підтримує розвиток культурного, креативного та аудіовізуального секторів в рамках програми «Креативна Європа», за допомогою якої можна отримати грантову інвестицію на реалізацію вашої ідеї. Впродовж цього часу програма також підтримує проєкти для жінок і про жінок у сфері культури. Минулого року гендерна рівність була офіційно проголошена одним з п’яти основних пріоритетів наступної програми у 2021-2027 роках, що означає ще більшу підтримку та посилення ролі жінок у різних секторах культурних та креативних індустрій. Тож нижче розбираємо який стан гендерного розподілу у різних культурних та креативних секторах зараз та яким чином Європейський Союз намагається його покращити. 

Музика

Музичний сектор вважається одним з найменш гендерно збалансованим серед культурних та креативних індустрій. За даними організації “Women in Music”, у сфері працюють 70% чоловіків та 30% жінок по всьому світі. За даними міжнародної мережі Keychange, у Європі жінки представляють лише 20% або менше зареєстрованих композиторів та авторів пісень. Заробляють жінки в середньому на 30% менше ніж чоловіки. Жінки є авторами лише 2,3% класичних творів, які виконуються найбільшими світовими оркестрами та володіють лише 15% студій звукозапису. Гендерний дисбаланс не обмежується лише тими, хто працює у секторі, також існує велика різниця безпосередньо серед артистів та їх робіт. Наприклад, у 2018 році у лайнапах на американських фестивалях було лише 14% жінок, враховуючи, що 12% з них були спільні виступи чоловіків та жінок.

Keychange — це міжнародна мережа, яка підтримує нових артистів та заохочує музичні фестивалі, оркестри, консерваторії, телерадіомовники, концертні зали, агентів, музичні лейбли та всі інші музичні організації до 2022 року досягнути гендерного балансу 50:50. У 2019 році вона була підтримана «Креативною Європою» та отримала 1,4 мільйона євро на реалізацію ініціативи. Keychange 2.0 планує підтримувати 74 учасниць щороку, які будуть відібрані за допомогою відкритого конкурсу. Вони візьмуть участь у широкій програмі розвитку талантів, шоукейсах, панелях, семінарах та творчих лабораторіях в рамках 13 фестивалей по всій Європі, а також у Канаді. Серед партнерських фестивалей: Reeperbahn Festival (Німеччина), Spring Break (Польща), Iceland Airwaves (Ісландія), Tallinn Music Week (Естонія), Way Out West (Швеція), Mutek (Канада), Breakout West (Канада), Liverpool Sound City (Велика Британія), MAMA (Франція), Ireland Music Week (Ірландія), BIME (Іспанія), Linecheck (Італія), and Oslo World (Норвегія).

 

До речі, Primavera Sound 2019 став першим гендерно збалансованим музичним фестивалем у світі завдяки Keychange.

Кіноіндустрія 

Сектор кіно також відноситься до найменш гендерно збалансованих і має чітке розділення професій на «чоловічі» та «жіночі», різний доступ до фінансування та участі у прийнятті рішень. За даними європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт Eurimages, у 2014 році середня заробітна плата режисерок була на 23% нижча за режисерів. А за дослідженням Шведського інституту кіно, у 2018 році жінки мали набагато менший доступ до фінансування для своїх проєктів ніж чоловіки. Також, у середньому, жіночі проєкти мають бюджет на 600 тис. менше ніж чоловічі. Міріам Квік, інформаційна журналістка, провела дослідження для ВВС, в рамках якого проаналізувала команди 10 фільмів, які перемогли на найбільших міжнародних фестивалях та отримали найвизначніші нагороди такі як «Оскар», «Золотий глобус», канська «Пальмова гілка» та берлінський «Золотий ведмідь» з 1990 і до 2017 року. Дослідження підтвердило гендерну нерівність у секторі. Майже 9 з 10 фільмів (89%) ключові ролі – акторські та виробничі – займають чоловіки. Лише 15 фільмів (6%) у складі команд яких переважають жінки, а 11 (5%) мають рівний гендерний баланс. Жодний фільм немає виключно жіночого лідерського складу, хоча було 15 фільмів, де він складався лише з чоловіків.  

Для покращення даної ситуації Європейський Союз продовжує запроваджувати широку екосистему організацій для вирівнювання гендерного балансу. Наразі вже є такі відомі мережеві організації, як Європейська жіноча аудіовізуальна мережа (EWA), Альянс жіночих мереж (Alliance of Women’s Networks), Collectif 5050. У цьому ж сенсі є багато інших горизонтальних організацій в аудіовізуальному секторі, які взяли участь у гендерних ініціативах, такі як Міжнародний союз кіно (UNIC), Європейські аудіовізуальні підприємці (EAVE) та Федерація європейських кінорежисерів (FERA). Нижче представлені декілька проєктів, які були підтримані  «Креативною Європою» у даному секторі. 

Photo credit: ec.europa.eu

У 2019 році в рамках 72-го Каннського кінофестивалю програма запровадила “Women on the move” day, де презентувала брошуру, в якій представлений огляд передового європейського досвіду з гендерних питань. А також були організовані лекції та обговорення ролі жінок та гендерного балансу у кіноіндустрії з приватними та державними організаціями, зацікавленими сторонами з аудіовізуального сектору та кіноіндустрії.

Крім того було проведено обговорення результатів кампанії 5050×2020 від французької організації Сollectif 5050, яка вперше була представлене у Каннах у 2018 році. В рамках якої, всі фестивалі, які підписали зобов’язання, мають максимально стати гендерно збалансованим до 2020 року та відкрито публікувати інформацію про всіх, хто бере участь у фестивалі: від знімальної команди та акторів — до журі та команди фестивалю. Наразі його підписали вже 112 фестивалей по всьому світу. 

 

europe! voices of women in film — це ще один проєкт, який був підтриманий програмою «Креативна Європа», вже 3 роки поспіль (з 2017 по 2019). В рамках даного проєкту талановиті європейські режисерки мають змогу презентувати свої фільми на кінофестивалі у Сіднеї для австралійської аудиторії, кіноіндустрії та преси. Обрані фільми представляють віртуозність та силу інноваційного європейського кінематографа від європейських кінорежисерок.

 

Перформативне мистецтво

У лютому 2018 року французька рада “Haut Conseil à l’Egalité” представила звіт про нерівність між чоловіками та жінками у мистецтві та культурі у Франції. Звіт показує, що хоча у мистецьких школах навчається більше жінок, вони менш активні, отримують меншу плату та мають менше обов’язків ніж чоловіки. Жінки складають: 52% студентів, які навчаються перформативному мистецтву; 31% артистів сцени; 11% програмних менеджерів; 18% займають керівні посади; від 4 до 12% відзначених артистів (які отримали нагороди, тощо) з 1980 року. Крім того, тільки 23% проєктів, що підтримуються державними коштами, очолюють жінки. При рівних посадах чи компетенціях жінки-артисти заробляють в середньому на 27% менше, ніж чоловіки. 

Photo credit: www.fontemaggiore.it

Для покращення даної ситуації «Креативна Європа» у 2019 році підтримала проєкт «Centre Stage». Він призначений для жінок, які працюють у перформативному секторі, зі Швеції, Іспанії та Ірландії. У кожній країні є докази того, що артистки заробляють менше, отримують менше фінансування для своїх проєктів, з віком знаходяться під більшим тиском у порівнянні з чоловіками. Також жінки недостатньо представлені в мистецьких організаціях, що фінансуються державою. Цей проєкт намагається виправити цей дисбаланс, підтримуючи професійних артисток для подальшого розвитку своєї кар’єри. Він передбачає ініціювання дискусії та практичних дій щодо упередженості та гендерної рівності у перформативному секторі. Програма «Centre Stage» має на меті змінити мислення сучасних та майбутніх мистецьких лідерок, а також розвинути зв’язки та мережі мисткинь по всій Європі та підтримати їх.

Архітектура та дизайн 

Зазвичай серед різних секторів ККІ сектор архітектури та дизайну теж сприймається як більш чоловічий, через досить велику складність та технічні аспекти. Дана сфера має не так багато ґрунтовних досліджень, однак у 2018 році Рада архітекторів Європи опублікувала секторний звіт, який показав, що жінки становлять більшість у молодшій віковій категорії, до 45 років. Для порівняння, відсоток жінок від 30 до 40 років складає 53%, а після 50-ти 32%. Попри те, що після закінчення професійної освіти пропорції досить рівномірні, але коли жінки починають працювати, вони стикаються з більшою кількістю перешкод: «невидимі» бар’єри у кар’єрному зростанні, різниця в оплаті праці, недовіра до жінок на будівництві та в плануванні, сексуальні домагання, відсутність наставників та загальна гендерну упередженість у роботі.

Якщо розглядати сектор дизайну, то він виглядає досить збалансованим, але також має розподіл на «чоловічі» та «жіночі» сфери. За дослідженням, яке проводилося в рамках програми «Креативна Європа», були проаналізовані література та інтерв’ю з експертами даної сфери. Воно показало, наприклад, що жінок більше у графічному дизайні, дизайні одягу та інтер’єру. Водночас, чоловіки займаються дизайном автомобілів, інформаційно-комунікаційних систем та відеоігор. З іншого боку, люди в секторі вказують, що жінки часто не йдуть працювати у дані напрямки дизайну . Одна з причин цього упередження стосовно жінок, які існують у секторі та за його межами, набагато сильніші, ніж в інших секторах. До сих пір залишають дуже чіткі уявлення та очікування щодо напрямків, якими повинні займатися чоловіки та жінки, і це розподілення ролей досі глибоко закріплене у секторі. 

Для того, щоб допомогти переосмислити роль жінок у сфері дизайну у 2019 році «Креативна Європа» підтримала проєкт MoMoWo. Його основна мета висвітлення різноманітного внеску жінок у різні сфери дизайну. Розкриваючи ці досягнення, MoMoWo має на меті сприяти культурній та професійній рівності та прагне до гендерного балансу у суспільстві. Проєкт зосереджується на сучасних роботах європейських жінок у галузі архітектури, громадського будівництва, дизайну інтер’єрів, ландшафтного дизайну та містобудування. Ці сфери були, а в деяких випадках й досі сприймаються як професії, де переважають чоловіки. Цей проєкт має на меті змінити таке сприйняття, шляхом представлення визначних та важливих робіт дизайнерок. Підкреслюючи цінність, яку жінки вже привнесли у світ дизайну, MoMoWo сподівається розширити можливості та зміцнити майбутні покоління творчих жінок. MoMoWo має на меті таким чином досягти об’єднати сучасних дизайнерок для створення інноваційних практик, дизайнерських фірм, і таким чином вплинути на інтеграцію більшої кількості жінок у цю професійну сферу.

Представлення жінок у мистецтві 

Окрім підтримки різних професійних мереж та ініціатив вплинути на гендерний баланс можна також шляхом зміни гендерних стереотипів та просвітницької діяльності безпосередньо через культуру та креативність. Такого плану проєкт за участі української організації був підтриманий минулого року програмою «Креативна Європа».

Проєкт “Birth Cultures: a Journey through European History and Traditions around Birth and Maternity” має на меті збереження та передачу через мистецтво і культуру традиційних знань та практик дітонародження і материнства як частини європейської нематеріальної спадщини. В рамках його реалізації планується розробка музейної експозиції, до створення якої будуть залучені не лише мистецька спільнота, дослідники та дослідниці, а й пересічні жінки зі своїми власними історіями за допомогою технології Birth Café. Проєкт впроваджується разом з Центром гендерної культури та Музеєм жіночої (Україна) та гендерної історії залучені Interarts Foundation (Іспанія), Frauenmuseum Hitisau (Австрія) і Frauenmuseum Merano (Італія).

Мы в Facebook