Захисний припис: Нові заходи для запобігання сімейному насильству

Одним із спеціальних заходів, який може бути застосований до особи, яка вчиняє домашнє насильство, є терміновий заборонний припис. 2 квітня 2019 року у Міністерстві юстиції України зареєстровано спільний наказ Мінсоцполітики та Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» № 369/180 від 13.03.2019, який дає правоохоронцям конкретні інструкції щодо захисних приписів. Що це таке і як працює захисний припис, пояснює Христина Кіт, адвокатка, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».

Що це?

Захисний припис — це захід негайного реагування, покликаний припинити вчинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Цей спеціальний захід передбачений у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (чинний з 07.01.2018 року), а також порядком винесення термінового заборонного припису, який затверджений наказом МВС від 1 серпня 2018 року. До сьогодні термінові заборонні приписи не виносились, оскільки не було затверджено порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Тепер такий порядок затверджено.

Як це працює

Відповідно до законодавства уповноважений представник поліції перед прийняттям рішення про винесення термінового заборонного припису зобов’язаний провести оцінку ризиків вчинення домашнього насильства. Працівник поліції, спілкуючись із постраждалою особою, заповнює форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка складається із 27 питань. Запитання стосуються обставин вчинення домашнього насильства та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Наприклад, чи володіє кривдник зброєю, чи погрожував застосувати зброю, чи душив постраждалу особу, або передавлював горло, чи погрожував це вчинити, чи переслідував постраждалу особу або дітей, чи вживає наркотичні засоби або алкогольні напої тощо.

Залежно від кількості позитивних відповідей на задані запитання представник поліції визначає ступінь небезпеки для постраждалої особи. Порядком передбачено три рівня небезпеки: високий, середній, низький.

Варто зазначити, що постраждала особа може відмовитися повідомляти будь-яку інформацію. У такому випадку поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Законом передбачено, що терміновий заборонний припис може бути винесений, як за заявою постраждалої особи так і з власної ініціативи працівника поліції. Такі повноваження працівників поліції мають важливе значення на практиці, адже часто постраждала особа через страх або інші фактори не може повідомити про загрозу власному життю чи здоров’ю, боїться просити про винесення припису або не знає про таку можливість захисту.

Терміновий заборонний припис виноситься працівниками поліції терміном до 10 днів і може передбачати:

1. зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2. заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3. заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Такий захід негайного реагування, як терміновий заборонний припис має важливе значення на практиці, адже в першу чергу спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я особи та запобігання продовженню чи повторному вчиненню насильства.

Варто розуміти, що у випадку винесення щодо кривдника термінового заборонного припису та зобов’язання його залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, він не має права, незалежно від того, що це може бути його власність, заходити у дане житло. Постраждала особа має право змінити замки, не відкривати двері, навіть якщо власником є кривдник. Працівникам поліції важливо роз’яснювати постраждалим особам їх права у таких випадках з метою забезпечення їх безпеки.

Фото Керсті К

— Читайте також: Я захищаю Її: Флешмоб українських юристок