У багатьох випадках мільярдерка Сара Блейклі зазвичай згадується у ситуації з обрізаними колготками. Але в її історії є інша, менш очевидна лінія. Вона стосується не білизни і навіть не підприємництва. Це спосіб ставитися до помилок як до робочого інструмента. І саме він багато у чому визначив те, як з’явився і виріс успішний бренд Spanx.

Родинне правило як практика

Блейклі не раз розповідала про домашню традицію: за вечерею батько питав дітей, що у них сьогодні не вийшло. І якщо все було гаразд, він засмучувався, бо це означало, що день минув без спроб. Для дитини це звучало незвично: невдача трактувалася як нормальний результат дії.

Цю логіку легко побачити в її дорослих рішеннях. Після університету вона двічі провалила вступ до юридичної школи. Замість «правильної» роботи в офісі пішла продавати факси компанії Danka з холодними дзвінками і щоденними відмовами. Вона сама казала, що саме там навчилася витримувати слово «ні» десятки разів на день і не сприймати його як особисту оцінку.

Два роки відмов і одне “так”

Якось перед вечіркою Сара вдягла під білі штани коригуючі колготки, але вони не підходили до босоніжок. Тоді вона придумала обрізати їх знизу й отримала розкішний силует. Коли з’явилася ідея нової коригувальної білизни, Блейклі не знала про виробництво нічого. Вона почала з телефонного довідника текстильних фабрик Південної Кароліни й обдзвонювала їх одну за одною. Більшість відмовляла: її вважали недосвідченою, а ідею дивною.

Погодилася лише невелика фабрика, власник якої після розмови з доньками вирішив дати їй шанс: вони сказали, що самі хотіли б таку білизну. Цей епізод важливий як факт: Spanx почався не з венчурних грошей і не з індустріальних контактів, а з виробника, який погодився на експеримент.

Вона не мала ні досвіду, ані ресурсів. Тож патентну заявку Сара Блейклі писала сама, щоб зекономити гроші. Першу партію упаковок теж розробила власноруч: фотографувала подругу як модель, а тексти складала без маркетологів.

Вхід у ритейл без переговорної сили

Найскладнішим був продаж у магазини. Універмаги не бачили сенсу в новому продукті: коригувальна білизна вже існувала, а бренд без історії не викликав довіри. Блейклі обрала неочевидну тактику. Вона просила зустрічей не як постачальниця, а як користувачка, що показує, як працює виріб.

Під час презентації у Neiman Marcus вона прямо в офісі зайшла до туалетної кімнати, переодяглася і продемонструвала ефект на собі. Після цього мережа погодилася на пробну закупівлю. Цей випадок можна вважати ключовим бізнес-кроком: без нього Spanx не потрапив би на полиці.

Сара Блейклі та Ефект Опри

Перший рік продукція бренду продавалася повільно. Блейклі не мала бюджету на рекламу і покладалася на рекомендації продавчинь у відділах білизни. Ситуація різко змінилася у 2000 році, коли Опра Вінфрі внесла Spanx до списку своїх улюблених речей. Після ефіру продажі зросли настільки, що компанія кілька місяців не встигала виробляти товар.

На той момент у компанії навіть не було сайту. Блейклі терміново зібрала найпростіший онлайн-магазин, і продажі одразу пішли тисячами одиниць. У перший рік виручка Spanx сягнула приблизно 4 мільйонів доларів, у другий — 10 мільйонів. І все це без класичної реклами. Маркетинг Блейклі будувався на демонстраціях «до і після», особистих історіях користувачок і власних показах продукту у студіях телешоу, магазинах і презентаціях.

Робота як частина життя

Сара Блейклі вийшла заміж у 2008 році. Їй було 37, йому — 40, і це був перший шлюб для обох. Вона не раз говорила, що не поспішала: хотіла відчути, що її життя вже відбулося і без «правильних етапів».

Сьогодні вони виховують чотирьох дітей і разом запускають нові проєкти. Для Блейклі сім’я ніколи не була паузою в кар’єрі чи окремою роллю. Вона будує бізнес і материнство як одну систему, де діти присутні в робочому просторі, а робота — у повсякденності. Це той самий принцип, який вона застосовує до підприємництва: не чекати ідеальних умов, щоб почати наступний етап.

Гроші як інструмент

У 2021 році інвесткомпанія Blackstone придбала контрольний пакет Spanx за 1,2 мільярда доларів. Для самої Блейклі це не виглядало фіналом історії. Вона відзначила угоду подарунком команді: кожен працівник отримав 10 тисяч доларів і два квитки в будь-яку точку світу.

Блейклі давно говорить, що гроші для неї є способом розширювати можливості інших. Вона створила фонд, який фінансує освіту дівчат і підтримує підприємиць. Інвестує у жіночі стартапи. І знову запускає нові продукти — від одягу до зручного взуття на підборах, яке можна носити цілий день.

Нетипова історія

Сара Блейклі не чекала, поки стане компетентною, щоб почати. Вона входила у нову для себе сферу через дію, помилки і виправлення. І у кожному випадку спочатку був крок, а вже потім компетентність.

Сьогодні 55-річна бізнесвумен цікава не лише тим, що побудувала мільярдний бренд із нуля. Вона послідовно живе у системі, де помилка не принижує, гроші не завершують історію, а робота не витісняє життя. І всі її рішення мають одну й ту саму внутрішню логіку: починати раніше, ніж відчуваєш готовність, і рухатися далі, навіть коли все виглядає недосконалим. Саме ця логіка, а не білизна, пояснює, як з’явився Spanx і ким стала його засновниця, жінка на мільйон доларів.