Леся СайкоЖиття дружин військовослужбовців, які очікують повернення своїх чоловіків з війни, часто нагадує плинний потік, що проходить повз них, залишаючи лише відбитки хвиль на березі спогадів та нескінченних надій. Кожен новий день для цих жінок — це боротьба з власними емоціями, невизначеністю і страхами, які стають постійними супутниками на шляху до омріяного возз’єднання.
Як себе підтримати, коли довкола суцільна невизначеність, розповідає психологиня Світлана Кресіна, керівниця Програми «Теплі кола» у спільноті дружин військовослужбовців «Я.Є.».
Роль «Дружина захисника». Жінка її не обирала, та взаємодіє з нею кожен
Почуття втрати часу і життєвих можливостей є одним з найболючіших аспектів життя дружин військових. Коли чоловік на війні, дружини часто відчувають, що їхнє життя перебуває у стані очікування, немов на паузі. Вони виконують щоденні обов’язки, дбають про дітей, працюють, але відчуття повноцінності життя зникає. Буденні радощі, які раніше приносили задоволення, втрачають свою значимість, адже кожна дрібниця нагадує про те, що поруч немає тієї людини, з якою хотілося б розділити всі моменти — як радісні, так і сумні.
До того ж дружини захисників стикаються з недоречними запитаннями і фразами як від близьких, так і, наприклад, у колективі. Зрештою дистанціюються, уникають спілкування, щоб не проживати болісні моменти. Є випадки, коли жінки звільняються з роботи саме через нерозуміння та брак підтримки у колективі. Тож їм ще складніше реалізувати власний потенціал і підтримувати родину.
Очікування часто перетворюється на випробування терпіння та сили духу. Дружини захисників навчаються жити з постійним відчуттям тривоги, яке може затьмарити найяскравіші події. Вони знаходять сили підтримувати зв’язок із чоловіками, коли це можливо, проте кожне повідомлення чи дзвінок — це і радість, і водночас страх перед можливістю отримати погані новини.
Суспільство іноді не до кінця розуміє цей стан. Багато людей сприймають життя дружин захисників як звичайне, не усвідомлюючи, скільки емоційного напруження та внутрішньої боротьби стоїть за зовнішнім спокоєм. За усмішкою, яку вони дарують оточенню, часто ховається біль і туга за тими моментами, які втрачаються безповоротно.
Та навіть у таких складних умовах ці жінки знаходять у собі сили не лише чекати, але й підтримувати інших. Вони об’єднуються у спільноти, допомагають родинам інших військових, організовують волонтерські акції. Вони стають символом стійкості та непохитної віри у краще майбутнє.
Синдром втрачених можливостей і подружнє життя на паузі є складними емоційними станами для дружин військових. Життя ніби зупиняється, а можливості, які могли б бути реалізовані, втрачаються через невизначеність та відсутність близької людини поруч.
Як подолати виклики
Підтримка соціальних зв’язків
Спілкування з друзями, родиною і спільнотами підтримки може допомогти відчути себе менш самотньою. Залучення до активності, як-от спорт або творчість, також може відволікти від негативних думок.
Планування майбутнього
Зосередження на малих досяжних цілях допомагає відчути контроль над життям і створити відчуття прогресу.
Емоційна підтримка
Відвідування психолога або терапевта може бути корисним для управління тривогою та стресом.
Збереження зв’язку з партнером
Використання всіх доступних засобів зв’язку підтримує емоційний зв’язок і допомагає зберегти відчуття близькості.
Практика самодопомоги
Регулярні фізичні вправи, медитація або інші практики, що знижують рівень стресу, можуть покращити загальний стан здоров’я та допомогти впоратися з емоційним навантаженням.
Пошук підтримки у спільноті
Приєднання до груп підтримки для дружин військових може бути цінним джерелом розуміння та порад від тих, хто переживає схожі ситуації. Це також створює відчуття спільності та підтримки.
Визнання та прийняття емоцій
Дозвіл собі відчувати і визнавати свої емоції допомагає в їхньому опрацюванні. Важливо розуміти, що відчуття суму, тривоги чи розчарування є природними у цих обставинах.
Фокус на позитивному
Зосередження на позитивних аспектах життя, як-от моменти радості з дітьми або досягнення на роботі, може допомогти зберегти позитивний настрій. Практика вдячності за те, що є, також може зміцнити емоційну стійкість.
Участь у волонтерських ініціативах
Залучення до волонтерської діяльності не лише допомагає іншим, але й дає відчуття мети та задоволення від того, що робиться важлива справа. Це може бути допомога родинам інших військових, організація благодійних акцій або підтримка місцевих громадських ініціатив.
Волонтерство також сприяє створенню нових соціальних зв’язків і зміцненню почуття спільності.
Застосування цих стратегій може допомогти дружинам військових зберегти емоційну стійкість і відчуття контролю над життям під час очікування повернення своїх партнерів. Попри всі труднощі, їхня сила духу та відданість стають потужним світлом, яке допомагає триматися в ці часи. Вони продовжують мріяти про день, коли війна залишиться у минулому, і їхні чоловіки повернуться додому, а вони зможуть разом створювати нові спогади та мрії про спільне щасливе майбутнє.
«Я.Є.» — проєкт психоемоційної підтримки дружин військовослужбовців, заснований фондом військово-цивільної ефективності «Рій». Якщо ви прагнете дізнатися більше про спільноту «Я.Є.», більше інформації знайдете у соцмережах або на сайті фонду.