Fight for your life: Де, як і навіщо вчитися захищати себе

Досвід "Клубу жіночої самооборони"

Звісно, не від всього ми можемо захиститися, життя сповнене несподіванок, передбачити все неможливо. Але якщо ви будете знати як діяти, щоб врятувати свою честь, майно та життя від злочинців, у вас є шанс вберегтися від фізичних та душевних травм.

Отже, жіноча самооборона. Про досвід клубу у Тернополі розповідає Оксана Кузьменко, коментують тренер Михайло Собчак та психолог-психотерапевт центру Trauma Recovery Ольга Семенова.

Оксана Кузьменко, співзасновниця НУО «Гроно ініціатив» у Тернополі, організаторка проекту «Клуб жіночої самооборони»

Протидіяти насильству

Я вважаю, що перше, що може допомогти у боротьбі із насильством, — це освіта серед дітей. Детальні роз’яснення та уроки із психологами, які би розповідали про культуру ненасильства. Наприклад, у Кенії дівчаток навчають як сказати «ні», як поставити психологічні бар’єри між собою та кривдником і як захиститися фізично, якщо це не спрацювало. Хлопчиків навчають культурі неґвалтування і поваги до протилежної статі. Перед заняттями 80% опитуваних думали, що якщо дівчинка носить міні спідницю, то вона хоче сексу. Після занять цей відсоток впав до 30.

Але що робити, якщо на тебе пре вночі здоровий дорослий нападник? Починати читати йому лекцію вголос чи як? Ні, потрібно володіти базовими навичками самозахисту. Вміння постояти за себе і дати відсіч — це те, чого не навчають у школах. Ми створили цю можливість для вже дорослих дівчат та жінок. Наразі, цей проект діє у трьох містах України: Тернопіль, Київ, Львів.

Клуб має на меті згуртувати жінок, щоб навчити їх протидіяти фізичному та психологічному насильству шляхом вивчення прийомів самозахисту. Вік, вага та стан здоров’я ролі не відіграють, бо тренування відбуваються за ізраїльською системою рукопашного бою крав-мага і є доступними для більшості жінок. Окрім фізичних тренувань, ми займаємось також і психологічною підготовкою.

Психолог-консультант, психотерапевт центру Trauma Recovery Ольга Семенова

Бити чи не бити?

З дитинства нас усіх (і хлопчиків, і дівчаток) вчать тому, що бійка — це останній та негативний спосіб вирішення будь-якої ситуації. Хлопчикам кажуть: «Битися — не гарно, будь розумніший!», а дівчатам дорікають, тому що вони повинні відповідати образу «хорошої дівчинки», яка не б’ється, не кричить, не лається, відкрито не чинить спротиву багатьом речам, в тому числі тим, які можуть бути для неї шкідливі та небезпечні. Батьки, різні інституції (садочок, школа), суспільство активно підтримують образ «хорошої дівчинки», такого собі кучерявого янгола, що завжди посміхається, який, скоріше злякається та втече, ніж дасть відсіч хуліганам. Або попросить про допомогу та захист, це ж хороша дівчинка, яка апріорі потребує цього захисту.

Виховання дітей часто засноване на табу та заборонах. Битися — не можна, не гарно! Бити у відповідь не можна, навіть якщо тебе вдарили і тобі боляче. При цьому як психолог відзначу, що табу — це найпримітивніший вид встановлення кордонів. Це заборона на саму дію. Заборона — це кордон. Коли ми дорослішаємо, дуже важливо переосмилювати відомі нам заборони та табу у критичному ключі, таким чином кожен з нас може вибудувати свої, більш комфортні фізичні та психологічні кордони. Встановлення кордонів — це перш за все визнання відмінностей між собою та іншими. Кордони — це час, простір, потреби — свої та чужі. Це визнання того, що кожен правий по-своєму, що для того, щоб поводитися так чи по-іншому, у кожного є свої підстави, і ці підстави можуть суттєво відрізнятися у кожного.

Це стосується і ситуацій фізичного контакту — від ситуації обіймів з близькою людиною до ситуації нападу у темном провулку. Курси самооборони вчать не тільки усвідомлювати та вміти відстоювати цілісність своїх фізичних кордонів, а й окреслювати свої психологічні кордони. Наприклад, відмовлятися від спілкування з тими й у тому форматі, який вам не підходить, робити свій вибір (як вдягатися, де працювати і з ким жити), а також відмовлятися впливати на вибір інших людей. Заняття на курсах самооборони допомагають не просто відчути свої надздібності, але й не «нарубати дров» у складній ситуації та діяти адекватно обставинам.

Якщо немає змоги піти на курси самооборони

Якщо у вашому місті немає груп навчання самооборони, ви можете зробити наступне:

1. Перш за все самостійно або з подругами почати займатися фізичною підготовкою за програмою курсів — у мережі є багато відеороликів та серії програм. Слушно буде також відвідувати тренування з різних видів єдиноборств.

2. Заснувати самій групу підтримки для таких само дівчат, які мають бажання займатися, не замовчувати тему існуючих загроз. Групу підтримки, засновану на принципі «рівна-рівним» (peer to peer) може почати вести кожна, для цього потрібен мінімум підготовки, головне — мотивація!

3. Також рекомендую роботу з допоміжними спеціалістами: психологом, психотерапевтом, духовними наставниками. Проблеми з табу, заборонами та темою кордонів можна усвідомити та вирішити у порядку індивідуальних консультацій. Для початку можна почитати книгу Брене Браун «Це все через мене (але це не так)» (I Thought It Was Just Me).

Як не потрапити у небезпечну ситуацію

Тренер із Тернополя Михайло Собчак поділився декількома порадами, як не потрапити у небезпечну ситуацію, адже мета самооборони — прийти додому живим і здоровим, а для цього найкраще не доводити ситуацію до фізичного конфлікту.

Ситуативна готовність

Контроль навколишнього оточення з прорахунком можливих загроз. Всі ми живемо більш-менш рутинно, за розпорядком дім-робота-дім. Одні і ті ж маршрути, один і той самий графік. На роботу рано-вранці, з роботи — пізно ввечері. Через той самий темний провулок.

Маршрут та графік

Оцініть свій маршрут. Виберіть ділянки, де вам може загрожувати небезпека. Постарайтеся змінити графік так, щоб уникати цих місць в темний час доби. Якщо графік не можна змінити, підвищуйте увагу, проходячи через небезпечні місця в темну пору доби.

Світло

Купіть ліхтарик. І носіть його з собою, там, де зможете швидко дістати. Іноді побачити загрозу першою вже досить, щоб обійти її десятою дорогою.

Знаряддя захисту

Можна використовувати: газовий балончик, дезодорант, лак для волосся, сумочку, ключі, електрошокер, тактичну ручку, парасольку. Що завгодно, хоч травматичний пістолет. Навчіться цим користуватися! Носіть зброю завжди в одному і тому ж місці, щоб у критичній ситуації не виконувати «циганочку з виходом», ляскаючи себе по кишенях. Пам’ятайте: найшвидший спосіб дістати зброю — дістати його заздалегідь. Коли? А ось коли у вас з’явилося недобре відчуття, що щось йде не так — відразу і діставайте. Якщо не знадобиться — приберете назад.

Фото: Клубу жіночої самооборони

— Читайте также: Крав-мага: Зачем вам курс женской самообороны

Мы в Facebook