Маріанна Бойко — екоблогерка, лекторка зі свідомого споживання й мотиваційна спікерка. Ви можете слухати її по радіо в програмі “Свідоме життя з Маріанною Бойко”, взяти із собою багаторазові торби бренду Act Green, власницею якого вона є, а ще ви, мабуть, чули про її авторський проєкт Zero Waste Ukraine, який працює над адаптацією світової теорії Zero Waste (нуль відходів) під українські реалії. Одного разу Маріанна наважилася на експеримент, який полягав у спробі прожити без поліетилену рівно 104 дні. І їй це вдалося! Про цей неймовірний досвід Маріанна написала книжку «104 дні без поліетилену», яка нещодавно вийшла у видавництві «Віхола». Ми поговорили з авторкою про експеримент, книжку й екологічну свідомість.
Чим корисна книжка
Саму книжку ми робили екологічною, наскільки це можна було зробити в наших умовах, не втрачаючи економічних та естетичних характеристик. Обкладинка книжки з картону з вторинної сировини, основний блок — з паперу, що має FSC-маркування: його виготовлено з деревини, вирощеної методами, що запобігають деградації лісів і виснаженню лісових ресурсів. Обкладинку книжки виготовлено без захисної плівки з поліетилену. Книжку зроблено у форматі щоденника, адаптованого зі сторінок Facebook, всього 104 записи. Після кожного «дня» є запитання-підказки, щоб читач зміг робити пости в соцмережах на екологічні теми, поширювати свої знання.
Книжка допоможе розібратися:
- В понятті «еко»
- Про здорові екозвички та гармонійно вбудувати їх у свій побут
- Як вплинути на звички своєї сім’ї і чому не потрібно «змушувати»
- Як почати сортувати просто зараз, сам е в цих умовах
- Як при цьому впливати на ситуацію більш глобально, робити зміни в країні
- З такими поняттями, як органічні сертифіковані продукти чи органічна сертифікована бавовна
- Що таке компостування органічних відходів, як це почати робити у квартирі або будинку
- Що таке теорія «Нуль відходів» (Zero Waste)
- І врешті-решт дізнатися, чи можна прожити без поліетиленових пакетів.
Про експеримент
Моя екологічна свідомість сформувалася поступово, на особистому досвіді, в пошуках відповідей на запитання: як я можу зменшити кількість своїх відходів, сміттєвого сліду сім’ї. Це досвід суто український, бо він враховує моє/наше радянське та пострадянське дитинство, менталітет, звички, вічне запитання «Що люди скажуть?»
Почалося все з двох пластикових пляшок, які лежали в пустому сміттєвому відрі та не давали іншому сміттю в нього нормально зануритися. Я витягнула ці пластикові пляшки та поставила поруч. Так почалося «інтуїтивне сортування». А потім з’явилася ідея спробувати жити без чогось пластикового, ну такого, простого — без поліетиленових пакетів. Я створила у Facebook сторінку «104 дні без поліетилену» та почала записувати кожного замітки про свої пригоди.
Останні новини
- Slow Food: Філософія смаку та усвідомленого споживання
- Жінки, які змінюють світ: три надихаючі екоактивістки
- «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
- MoreOne випустив нову колекцію Nina на честь бабусі засновниці бренда
- Як планувати в умовах невизначеності? Поради від психологині Новости на главной
Найскладніше, думаю, було наважитися на експеримент. Я боялася, що від мене друзі відвернуться. Психологічно важко було зробити першу покупку без пакета (це був 2015 рік), боялася, що черга мене порве на шматки. І було ще неприємно, коли я хотіла купити м’ясо в супермаркеті іне хотіла пакету, а мені викликали охорону. Я тоді ледве не розревілася просто посеред магазину. Це було образливо і неприємно — я ж нічого поганого не робила.
Що сталося на 105-й день?
Про це я дуже докладно написала у книжці. На честь закінчення проєкту ми з сім’єю та друзями влаштували пікнік «нуль відходів», готували, їли, пили, робили з баночок вази з мотузками, що можна розвішувати на деревах. Одразу після експерименту я дозволила собі та сім’ї (святі вони в мене люди) купувати все, що хочуть. На цей момент десь 80% звичок залишилися екологічними, свідомими. Пакетами наразі не користуюся на 99%.
Про план дій
Екологічність життя стала трендом, його підхопили. Паралельно люди вже мають можливість бачити на свої очі, що відбувається щось «не те»: горять полігони, ліси, гинуть тварини, погіршився стан води, повітря, ґрунту. Зеленіють річки, відбуваються буревії, що знищують верхній шар землі та посіви різних культур. Минула зима була тепла, не було снігу. Відповідно, дерева не отримали необхідну кількість вологи. Ще одна така зима без снігу — ми будемо втрачати плодові дерева. Люди це бачать. І, сподіваюся, будуть ще більш готові подбати про стан довкілля.
В першу чергу я пропагую екологічні звички та особисту відповідальність. Не треба очікувати, що хтось прийде і все зробить, треба почати діяти просто зараз, виходити саме з тих можливостей, що є зараз та розширювати їх. І тоді кожна людина на своєму місці почне діяти, а потім почне впливати на ширші кола. Активісти зараз дієво долучаються до роботи з владою, створюють екочек-листи, пропонують партіям скористуватися вже готовими напрацюваннями для покращення стану довкілля. А дехто вже вступив до партій, всередині яких буде запроваджувати зміни вже як представник влади. Ми живемо у час можливостей проявити себе.
Ціна книжки: 195 грн.
Де придбати: vikhola.com
Фото: maria.kopyl.photo.
