Леся СайкоНаскільки рівень стресу серед молодих українців відрізняється від їхніх ровесників у Європі і чому? Дослідницька компанія Gradus провела дослідження серед працюючих мешканців міст віком 25–35 років в Україні та у п’яти найбільших економіках Європи — Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Нідерландів, щоб порівняти емоційний стан молоді, джерела стресу та ставлення до роботи й життя. Результати опитування показали, що війна і пов’язані з нею щоденні виклики безумовно впливають на рівень стресу, але у деяких питаннях українська та європейська молодь співставні за причинами та інтенсивністю хвилювань.
Стрес і вигорання: Україна на тлі Європи
Порівняння України з країнами Європи демонструє як спільні тенденції, так і суттєві відмінності. Втім, за загальним рівнем стресу Україна різко вирізняється серед усіх країн дослідження. Якщо у Великій Британії лише 27% респондентів повідомляють про високий чи дуже високий рівень стресу, у Німеччині — 52%, в інших європейських країнах — 42–48%, то в Україні цей показник сягає 91%. З них 44% опитаних оцінюють свій стрес як дуже високий. Такий розрив відображає тривалий вплив повномасштабної війни та пов’язаних із нею негативних наслідків у житті кожного українця.
А от у сфері роботи ситуація більш рівномірна. 45% опитаних українців називають робочі питання значним джерелом стресу — це співставно з показниками країн Європи (32% у Великій Британії та 34% у Нідерландах проти 45–46% у Німеччині, Франції та Італії). Водночас фінансові труднощі турбують 43% опитаних українців віком 25-35 років, що підкреслює поєднання економічних і безпекових викликів, менш характерних для європейських країн.
Думки про звільнення через вигорання поширені в усіх країнах: 42% респондентів зазначили, що принаймні раз замислювалися про зміну роботи з цієї причини. У Європі жінки повідомляють про це частіше за чоловіків (46% проти 36%). Водночас між європейськими країнами помітні відмінності: у Великій Британії лише 25% респондентів розглядали можливість звільнення, тоді як у Франції та Італії — приблизно половина, а у Німеччині й Нідерландах — 43%.
Втома та брак часу — універсальні, але не головні для українців
У всіх опитаних країнах Європи головними джерелами стресу залишаються втома та нестача особистого часу (33%), а також робочі питання (31%). Проте для українців ці чинники існують на тлі значно глибшого стресу, зумовленого небезпекою та необхідністю постійно адаптуватися до складних умов життя. Про це свідчить те, що основним фактором стресу 51% українських респондентів назвали соціально-політичну ситуацію в країні і 33% — ситуацію в світі.
Також Україна значно вирізняється рівнем загальної тривожності, спровокованої економічними факторами. У Великій Британії 28% респондентів повідомляють про стрес, пов’язаний з економічною кризою, порівняно з лише 11% у Нідерландах.
Британці також найчастіше називають стрес, пов’язаний із вихованням дітей (28%), тоді як в Італії цей показник становить 7%. Стрес через стан здоров’я та фізичне самопочуття, найпоширеніший в Україні — 31%, серед країн Європи здоров’я найбільше хвилює французів (22%), далі йдуть Німеччина та Нідерланди (по 20%), значно менше це питання непокоїть британців та італійців (по 11%).
«Порівняння з країнами Європи демонструє, що в Україні ми маємо справу не просто з вищим рівнем стресу, а з хронічним і системним психологічним навантаженням. У цих країнах стрес зазвичай є реакцією на окремі фактори — роботу, фінансову нестабільність або життєві зміни. В Україні ж стрес формується в умовах тривалої відсутності базової передбачуваності, коли жодна сфера життя — від кар’єри до сімейних планів — не сприймається як стабільна. Це створює накопичувальний ефект: навіть за формально збережених економічних і соціальних ролей люди перебувають у режимі постійної когнітивної та емоційної мобілізації. Саме цим пояснюється поєднання високих показників стресу з відносно типовими для Європи робочими та фінансовими тригерами», — зазначає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і CEO Gradus.
Дослідження провела дослідницька компанія Gradus методом самозаповнення анкети у мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія 1: працюючі мешканці віком 25–35 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії та Нідерландах. Загалом у жовтні 2025 року було проведено 500 інтерв’ю (по 100 у кожній країні). Період проведення — жовтень 2025 року. Розмір вибірки: 500 респондентів (по 100 у кожній країні). Цільова аудиторія 2: працюючі мешканці віком 25–35 років, які проживають у містах України з населенням понад 50 тисяч, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Період проведення — грудень 2025 року. Розмір вибірки: 188 респондентів.