Жінки-лідерки: як вийти із «тунелю ролі»

26 Жовтня 2026
жінки-лідерки
Надія Омельченко, викладачка та директорка програм pre-MBA Бізнес-школи МІМ, бізнес-консультантка, засновниця простору підтримки дівчат та жінок «Синьоокі»

Минулого разу ми розглядали перешкоди, які заважають лідеркам: від браку впевненості на початкових сходинках кар’єри до ізоляції на рівні C-suite. Між цими полюсами достатньо викликів. Один із найпідступніших — застрягання у ролі. У чому причина такого стану і як вийти із зачарованого кола?

Гендерні стереотипи як невидимий бар’єр

Попри значний прогрес у бізнесі та суспільстві, лідерки досі стикаються з упередженнями. Дослідження показують: їх часто оцінюють крізь призму гендерних стереотипів — цінують за емпатію та міжособистісні якості, але сумніваються у стратегічності чи здатності керувати в умовах невизначеності. Це створює «скляну стелю» для просування на топпозиції.

Для підприємниць це означає, що навіть успіх і результативність не гарантують автоматичного переходу на наступні рівні. Потрібно цілеспрямовано та послідовно працювати над позиціонуванням себе як стратегічної гравчині.

Кейс Віри: історія з курсу МІМ-Київ

Щоб зрозуміти, як це виглядає на практиці, розглянемо кейс Віри — керівниці технологічної компанії, з яким ми працювали під час курсу «Стратегії жіночого лідерства» у МІМ-Київ.

Віра сім років очолювала бізнес, який став одним із лідерів ринку. Вона вивела компанію на міжнародний рівень, гідно зустріла виклики війни та зберегла команду. Проте останнім часом її дедалі більше непокоїло питання власної ролі: чи не переросла вона компанію? Чи готова претендувати на партнерство? Чи, можливо, настав момент для нового етапу — поза межами цього бізнесу?

Цей кейс став відправною точкою для дискусії серед учасниць: як діяти, коли кар’єра зупиняється на певному етапі, як визначитись, куди рухатись далі та які внутрішні бар’єри можуть стримувати навіть найуспішніших лідерок.

Як зрозуміти, що ви «застрягли»?

Історія Віри не виняток. Як з’ясувалось під час дискусії, багато підприємниць стикаються з подібним відчуттям: щодня успішно звертаєш гори, але не рухаєшся вперед, враження, ніби біжиш у колесі.

Якщо ви відчуваєте, що застрягли в «оперативці» або зупинилися у кар’єрному розвитку, зробіть своєрідний аудит ситуації.

Ця тема, зокрема, гарно розкривається Маршаллом Голдсмітом та Саллі Гельгесен у книзі «How Women Rise: Break the 12 Habits Holding You Back».

Ось п’ять сигналів, на думку її авторів, які вказують на «застрягання» в ролі:

  • Ви продовжуєте нарощувати компетентність замість впливу. 
    Вдосконалюєте професійні навички, але не будуєте вплив, необхідний для руху вгору.
  • Ви надмірно покладаєтесь на лояльність та результат. 
    Мовляв, результат скаже все за себе, і вас помітять. Але цього недостатньо для стратегічного просування.
  • Ви не озвучуєте власні амбіції. 
    Власне, значною мірою через це організація вас і «не чує».
  • Ви занадто довго залишаєтесь незамінною. 
    Може, пора вже будувати стратегію, а не героїчно рятувати ситуацію щодня?
  • Ви продовжуєте грати роль, яка для вас давно замала. 
    Вигравати щодня там, де ви вже досягли майстерності, – це пастка успішних людей. Де немає виклику, там немає й розвитку.

Три ключові усвідомлення

Під час розбору кейсу Віри на курсі учасниці сформулювали три важливі інсайти.

Перше: ваша поточна роль могла стати «зручною пасткою». 

Ви у ній майстерні, вас цінують, але саме це й тримає. Легше робити те, що вже вмієш, ніж ризикувати й вчитися новому.

Друге: мережа підтримки — це не те саме, що мережа впливу. 

Мати гарні стосунки з командою — це добре. Але якщо серед ваших контактів немає людей, які ухвалюють стратегічні рішення, ваш вплив обмежений.

Третє: пауза — це не втрата часу, а інвестиція. 

Багато жінок відчувають провину за «неробство». Але саме пауза дозволяє народитись найкращому рішенню, бо надає вам можливість піднятись над ситуацією, застосувати helicopter view.

План дій: 5 стратегічних кроків

Від обмірковування та усвідомлення своєї ситуації, переходьте до дій. Ось приблизний план, щоб не застрягнути у поточній ролі надовго.

Перше: визначити особисті цілі

Виділіть 30 хвилин цього тижня, щоб записати: де ви хочете бути через рік? Яка роль вас приваблює? Чи відповідає поточна позиція цим цілям?

Друге: оцінити сміливість кроку

Візьміть опис нової ролі (або тієї, про яку мрієте) і виокремте навички, яких вам бракує. Якщо понад 25% із них нові для вас — це справжній виклик, а не «косметична» зміна.

Третє: розширити мережу впливу

Цього місяця знайдіть і вийдіть на контакт щонайменше з трьома людьми, які ухвалюють стратегічні рішення у вашій сфері. Це можуть бути власники бізнесів, інвестори, члени наглядових рад.

Четверте: залучити ментора

Оберіть людину, яка вже пройшла шлях, на який ви плануєте. Напишіть їй у LinkedIn або попросіть спільний контакт представити вас. Запропонуйте конкретний запит: «Мені потрібна одна зустріч, щоб обговорити мій кар’єрний перехід».

П’яте: провести стратегічну розмову

Заплануйте діалог із ключовими партнерами чи власниками бізнесу протягом найближчих двох тижнів. Підготуйте чіткий запит: що ви хочете обговорити (партнерство, нову роль, зміну форматів роботи).

Замість післямови

«Застрягання» у ролі — це не фінал і не поразка, а сигнал до стратегічного перегляду. Кейс Віри показав: навіть найуспішніші керівниці стикаються з ситуаціями, коли потрібно зробити сміливий крок. Багато хто зволікає через страх, перфекціонізм або віру в те, що «результат скаже все за себе».

Але розвиток неможливий без ризику. Залишатись у комфортному «тунелі» чи ризикнути й отримати заслужену винагороду? Відповідь очевидна: зростання потребує не лише компетенцій, а й готовності заявити про свої амбіції, будувати мережу впливу та брати на себе нові виклики.

А ти готова?