Аліна Долініна: Коли на вагах твоє бажання створювати щось унікальне, це надихає рухатися вперед

Чи починати бізнес у період війни, якщо є ідея та палке бажання створити щось унікальне? У межах грантової програми «Власна справа» від Міністерства економіки WoMo.ua продовжує публікувати інтерв’ю з підприємицями, щоб підтримати тих, хто починає або продовжує свій шлях у бізнесі. Про те, з чого почався бренд смартваліз Have A Rest, труднощі та зміни світогляду з «Я-виконавець» на «Я-підприємець», розповіла Аліна Долініна, засновниця бренда.

Розкажіть, що мотивувало вас до підприємництва. Які ідеї та події у житті привели вас до обраного напряму? Чи були у вас сумніви, перш ніж розпочати свій шлях? Як ви їх долали?

У мене завжди було власне упередження, що я ніколи не буду підприємницею чи керівницею. Я просто людина, яка відповідально й класно виконує поставлені задачі. 

Спочатку я працювала офіс-менеджеркою в агрокомпанії. Досить довго, бо я не могла зрозуміти, що мені подобається. Потім, коли я обрала напрям і подала свою кандидатуру в PR, мене не взяли. Натомість мене перевели у відділ маркетингу помічницею бренд-менеджера. Я завжди дуже цим надихалася і думала: «Як можна робити такі класні презентації, все так класно показувати? Я так не зможу.» Але коли я вже запустила свій бренд, моя керівниця надала фідбек, що дуже мною пишається.

Візьміть свою ідею та знайдіть спосіб реалізувати її. Зараз саме час

Історія ж бренду починається з того, що я пішла в декрет. І вирішила допомагати своєму чоловіку.

Він займався виробництвом сумок, рюкзаків, тканевих валіз. Я тоді брала якісь проєкти, робила красиву картинку, але робила все це досить інтуїтивно, за власним естетичним баченням. Мені захотілося створити особливий продукт: яким користувалися б мої подруги, з класною місією, який би допомагав. Так почав розвіюватися мій власний міф про те, що я — лише виконавець.

Я хотіла створити бренд, пов’язаний з подорожами. Разом із чоловіком ми тоді поїхали на виставку — аби знайти «свій» продукт. Саме там ми знайшли різні фішки, які пізніше інтегрували у наші валізи. Саме тоді мій чоловік повірив в мене та сказав: «Слухай, а давай робити валізи?» З цього все й почалося.

Було дуже багато сумнівів і переживань, але коли на вагах — твоє бажання створювати щось класне, унікальне та дарувати незабутні емоції, це надихає рухатися вперед.

Які поради ви можете дати іншим підприємцям щодо пошуку фінансування?

• Перша — зробіть гарну візуальну презентацію.

Я залучила нашу класну дизайнерку Настю, вона допомогла все об’єднати й оформити. З готовою презентацією ходила й розповідала свою ідею усім — ЗМІ та знайомим, які приходили до нас в гості. Щоб дізнатися їхній фідбек і зрозуміти, чи відгукуються мої думки іншим.

• Друга — шукайте фінансування.

Зараз у нас дуже багато грантів, особливо на підтримку українських підприємців. Вони дійсно працюють і допомагають. Наприклад, під час карантину наші продажі впали на 85%. І тоді саме гранти, в яких ми брали участь, допомогти створити валізу в колаборації з Ксенією Шнайдер. 

Також банки виділяють кредити та створюють спеціальні програми для українських підприємців. 

• Третя — шукайте партнерів. Якщо вам ближчі продажі й маркетинг, шукайте людину, яка знається в операційних процесах, фінансах, логістиці.

Ніколи я не стикалася з поганим відношенням людей. Навпаки, вони завжди намагалися допомогти, підказати, поділитися контактами. Тож візьміть свою ідею, запакуйте її в круту презентацію та знайдіть спосіб реалізувати її. Зараз саме час.

Розкажіть про головні проблеми, з якими стикаються жінки-підприємиці саме у вашій сфері? Як, на вашу думку, можна покращити ситуацію? Які похибки у мисленні заважають йти до своєї мети у підприємництві?

Наразі я не бачу проблем саме у жінках. Мені здається, українські жінки — у фешн-індустрії зокрема — це рушії підприємництва. І зараз ми відчуваємо неймовірну силу підтримки.

На початку свого шляху я думала: «Ось зараз я знайду когось, хто знає краще.» Тепер це: «Ось зараз прийде хтось, хто зробить краще за мене». Але поки ви не сядете й не почнете самі розбиратися, нічого класного не вийде. Крута команда — це супер, але веде її підприємець, його інтуїція, вміння дослухатися й управляти.

А з комплексом «хтось кращий за мене» потрібно якнайраніше попрощатися. Тоді буде легше.

Також знаю, що часто виникають проблеми з делегуванням. Ця навичка, разом із довірою до команди, теж дуже важлива.

Які уроки ви винесли для себе з ведення власного бізнесу?

Для мене такі уроки трапляються кожного дня. Спілкування з командою, постачальниками, партнерами. 

У нас було дуже багато факапів, пов’язаних з логістикою. Наприклад, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми саме проінвестували контейнери.

Ми завжди беремо передплату за продукт, але тоді люди почали просити повернути гроші, а контейнери вже оброблялися під замовлення. Складна ситуація була, що сказати. Але ми постійно були на зв’язку, комунікували з людьми. І ось коли контейнер з валізами клієнтів завезли в Польщу, наш постачальник написав про якийсь збій, через який усі валізи будуть браковані. І так, усі наші валізи тоді приїхали з плямами. Тоді ми створили окремий акаунт Have a Chance з валізами, які не ідеальні, але все одно неперевершені.

А урок з цієї ситуації — про креативне вирішення факапів, яке залишилося нашою фішкою.

Розкажіть про найбільший страх, який ви подолали на шляху до власної справи, як саме ви його подолали та чого він вас навчив.

Страхи є завжди. Це – невіддільна частина всього людства й підприємців. Але коли ти дієш з любов’ю, від щирого серця та з щирим-щирим бажанням створити щось унікальне й класне, це значно цікавіше, ніж лишатися зі своїми страхами.

Ось це, напевно, не дуже класна моя сторона, але я завжди дуже хочу сподобатися. І ось коли щось трапляється з валізою або може клієнт чимось на задоволений, я сприймаю це дуже близько до серця і завжди-завжди намагаюся розв’язувати проблему.

Я постійно вчуся — спілкуватися, розв’язувати питання, організовувати процеси. Я ніколи не була керівником і мені завжди здається, що я дуже поганий керівник. І ось це — та помилка, про яку я говорила: думати, що хтось буде кращий, ніж я. 

Але це теж «поки». Поки не почнеш регулярні зустрічі з командами, обговорення питань, систематизацію. Останнє теж дуже важливо. Хоч я не вважаю себе системною. Як колись не вважала себе підприємницею.

Для тих, хто хоче почати або розвинути власний бізнес, існує можливість скористатися грантовими програмами. У межах грантової програми «Власна Справа» від Міністерства економіки, ветерани та їхні подружжя можуть отримати до 1 мільйона гривень на розвиток бізнесу. Детальнішу інформацію про це можна знайти за посиланням.