Без кордонів: Якою має бути школа майбутнього

Напередодні освітньої конференції з демократичної освіти IDEC 2019, яка проходитиме 2-3 серпня в Києві та 4-9 серпня у Вінниці, відбувся круглий стіл «Школа: хто замовник? Батьки, діти і Нова українська школа». Освітяни та активісти намагалися дійти спільної думки та визначити, якою ж має бути сучасна освіта.

Олена Кухаревська, директор Технологічного ліцею Ліко

Не завжди інтереси батьків та дітей співпадають. Діти повинні мати вибір, вони самі мають обирати, де будуть вчитися. І головне завдання освіти: навчити дитину пристосовуватися до будь-яких умов. Ми часто говоримо про те, що добре навчають дітей у Канаді чи у Фінляндії, але варто пам’ятати, що ми інші й у нас є власний менталітет — тому нам потрібна своя українська школа.

Наталія Лімонова, засновниця онлайн-школи

Діти зараз значно просунутіші й багато що усвідомлюють значно раніше та краще, ніж батьки. При цьому, батьки не готові довіряти їм, тому не завжди дозволяють приймати рішення самостійно. На жаль, сьогодні ще 80% дорослого населення виховує своїх дітей за тими ж принципами, за якими виховували їх колись їхні батьки. Отже якою має бути школа майбутнього? Без кордонів. Менше стін, кордонів, менше стандартів, більше різноманіття, коли кожна дитина дійсно знаходитиме свою унікальну можливість розкрити власний потенціал.

Євген Мірошниченко, президент Асоціації практичних психологів, розробник інноваційних освітніх технологій ‘open school’, автор проектного табору MUcamp

Сьогодні є тенденція — позбавлення дитини вільного часу. Чомусь батьки й вчителі вважають, що чим менше дитина матиме вільного часу, тим краще для неї. І ця тенденція є небезпечною. Адже основна потреба дітей — навчитися знаходити себе, зрозуміти, як знайти своє місце або ж як його змінювати. І основне, чому ми маємо навчити дитину, — це самостійно обходитися без вчителя, тобто стояти на власних ногах та рухатися вперед.

Ірина Рубіс, соціальна підприємниця, союзниця ЛГБТ, гендерна активістка, радник з питань сталого розвитку СЕО Starlightmedia

Сьогодні інтернет дає дітям ілюзію відсутності кордонів. Задача освіти — дати їм відчуття, що вони можуть бути корисними в будь-якій частині планети і бути затребуваними. Тому школи мають бути мультиформатні, для різних типів батьків й дітей та постійно перебувати в колаборації, щоб відійти від заземленості.

Наталя Тарченко, експерт із альтернативної освіти, співзасновниця та СЕО групи компаній DEC

Я думаю, що те, що відбувається в Україні зараз і ті можливості, які ми маємо, — унікальні. Запит на щось нове вже є. Я переконана: чим більше різного, тим більше можливостей для розвитку. Що ж стосується майбутньої школи — це організм, який постійно має змінюватися й підлаштовуватися під дітей.

 

Ігор Хворостяний, радник із мовних питань фінського проекту підтримки реформи НУШ, учитель української мови та літератури, експерт ГС «Освіторія»

Для мене питання освіти лежить у полі комунікацій між вчителем та учнем. Бо якою б прогресивною чи консервативною не була школа, насправді, все починається з комунікації батьки-школа-учень. У блискучого мислителя Умберто Еко є праця «Відкритий твір». От для мене освіта багато в чому нагадує ось цю поетику «Відкритого твору». Це така не закрита система, змінна. І тоді питання переходить до дизайну освіти і до інструментів, які даються учнів й використовуються вчителями. Я як вчитель літератури можу взяти відповідно до шкільної програми твір, який дуже не люблять діти, “Хіба ревуть воли як ясла повні” (це 500-600 сторінок тексту, у якому йдеться про купу соціальних проблем, які, на перший погляд, дуже далекі від підлітка) й дати завдання його прочитати. Разом з тим, якщо поставити по іншому питання, підлітки по іншому реагують і на твір. Наприклад, можна поставити питання: «Наскільки людина зумовлена соціумом?» І тоді текст і головний герой стають цікавими учням. Тому для мене свобода і вчителя в тому числі, полягає в такому дизайні. Чудово коли є альтернативна прогресивна школа, де таких вчителів багато і колектив об’єднаний цим. Але з іншого боку, й в класичних консервативних школах є такі вчителі. Тому я скажу — все вирішують кадри. Якою має бути школа майбутнього? Однозначно без кордонів.

Андрій Близнюк, голова ГО «Батьківська спілка»

Для мене важливо, щоб в процесі навчання в моєї дитини сформувалися: вміння функціонувати й знаходити знання без вчителя. Важливо навчити сучасних дітей здобувати звання звідусюди й приміняти на практику. Для мене важливо, щоб моя донька виросла вільною людиною, яка б вільно почувалася в будь-якій країні й розумінням, що робити з цією свободою, як відчувати межі й нести відповідальність за свою свободу.

Всі присутні погодилися з тим, що школа майбутнього має бути без меж та кордонів. Суть демократичної освіти полягає в передачі відповідальності від дорослих до дітей. А завдання школи, не просто дати дітям знання, а навчити їх самостійно знаходити потрібну інформацію й застосовувати свої знання на практиці.

-Читайте також: В школу без форми: Чому дітям та батькам слід зітхнути з полегшенням