Буша — українське село у Вінницькій області, на території якого розташований історико-культурний заповідник «Буша» та геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Гайдамацький Яр», поблизу села.
Населення села становить 847 осіб, і є ризик його зникнення, особливо після останніх подій та новин, про які ми писали. Йдеться про те, що Державна служба геології та надр України продала Родовище Бушанське під промислову розробку родовищ — а це 13 гектарів поміж сіл Буша, Дорошівка та Слобода Бушанська. Якщо здійсниться план розробити кар’єр і видобувати корисні копалини, то зникнуть не тільки села, а й зелений туризм та заповідник «Буша».
Як стало відомо, жодних громадських обговорень щодо майбутніх змін на території трьох українських сіл не було. Мешканці села проти кар’єру, бо фосфатний вапняк видобуватимуть не просто поблизу їхніх осель, а й поблизу пам’яток національного значення, внесених у реєстр державних пам’яток.
Видання WoMo не могло залишитися осторонь цієї новини й запитало українців, що вони думають про це. Також українці поділилися спогадами про відпочинок у цих мальовничих місцях.
Фото: з мережі
Про першу зустріч з Бушею
«Я вперше побував у Буші у вересні 2022 року. Найбільше мене вразила концентрація пам’яток історії та культури в одному місці. Від неоліту до козацьких часів. Це місце сили, місце де історія говорить з тобою. Де відчувається її живий подих. В Буші кожен об’єкт є унікальним й неповторним. Як музей трипільської культури, башта, скельний храм, музей кам’яних шедеврів, етнографічно-краєзнавчий музей з його колекціями. Це природні ландшафти. І це люди».
Віталій Кулик, політолог
«Казкові краєвиди, сила у всьому, місце наповнене любов’ю… Усвідомила себе автором свого життя… Адже там наше коріння!».
Камілова Олена Теофанівна
Фото: з мережі
«Вперше я побувала в Буші минулого року. Це була не звичайна подорож, це була душевна реабілітація. Я бувала в багатьох місцях сили в Україні, але саме в Буші моя душа знайшла зцілення. Буша — це місце єднання з природою, це місце пізнання себе і всесвіту, це місце зцілення душі й тіла. Не випадково, навіть сама назва співзвучна зі словом Душа… «
Яся Земик, гід
«Скоріше перше знайомство відбулося онлайн. На той момент я писала статті про подорожі Україною вже десь 1,5 року та вважала себе доволі освіченою в цій темі. І коли в чергове збиралася писати про пам’ятки Вінницької області випадково знайшла інформацію про Бушу. Мене дуже зацікавила ця місцина і я дуже хотіла її відвідати. Почала підбирати варіанти: турів вихідного дня туди не знайшла, громадським транспортом їхати у Бушу було дуже далеко та не зручно з Києва (спочатку доїхати до Вінниці — з цим проблем не було, а потім починалося найцікавіше: лише на вихідних з Вінниці до Буші ходила чи то електричка, чи то автобус, інший варіант їхати до Могилів-Подільського і там, сподіваючись на кращу долю, якось дістатися до Буші). Зрозуміла, що поки туди не зможу потрапити, але мріяла, що колись у мене таки це вийде. Так і сталося, влітку 2020-го туди організували тур для журналістів та блогерів. Коли побачила у програмі Бушу дуже зраділа, і не розуміла, чому блогери ниють і просять поставити Черепашинецький кар’єр замість Буші. До Буші ми доїхали у ввечері із запізненням, тому були втомлені, пригнічені та трохи роздратовані. А після прибуття ми ледь всією групою не розсварилися. Наступного ранку місцеві нам навіть назвали ймовірну причину: вони вірять, що емоції та настрій, з яким приїжджають до Буші люди збільшуються в рази (тобто якщо ти був роздратований, то станеш злим, якщо був радісний — то станеш щасливим. Тому обережно, приїжджайте до Буші лише з позитивними думками та планами). Наступного дня у нас відбулася екскурсія історико-культурним заповідником, яку я можу назвати однією з найкращих у моєму житті (а екскурсій я відвідала багато). Директорка заповідника дуже цікаво та натхненно розповідала про місцевість і людей, які там жили століття тому та їхні традиції. Було багато інформації про старовинні слов’янські обереги (я досі шукаю, де купити кулон-луниццю, як у директорки заповідника). Ця місцевість приваблює не лише людей, що цікавляться історією, але й езотерики та послідовники деяких релігій, тому що Бушу вважають енергетичним центром, оскільки вона оточена трьома пагорбами та трьома річками. Ще Бушу відвідують бездітні пари, бо згідно з переказом, якщо у дохристиянському храмі попросити про народження дитини, то прохання здійсниться».
Ксенія Бреславська, ексредакторка рубрики тревел tochka.net
«Це найкраще найдивовижніше місце у світі де я народилася, виросла і живу. В Буші відчувається спокій в душі й затишок навкруги».
Фадєєва Інна
«Це було 13 років тому. Мене запросила в Бушу подруга, яка в той час уже була «тутешньою». Вона й відкривала мені її крок за кроком: гора Мохната, скелі і джерела, «храм любові» з чудовими фресками Альошкіна і камʼяні створіння різних епох, шум води й смак справжнього меду… Це було дуже атмосферно: місце, люди, простір… Спочатку Буша була для мене місцем відновлення, я мріяла про те, як приїду сюди влітку у відпустку, обійму тутешніх друзів і привезу з собою тих, з ким буду заново відкривати її тайни й чародійства. І кожного разу все відбувалося ще краще ніж у мріях… Потім прийшов час мені саме тут шукати захисту від воєнної навали й разом з друзями готувати післявоєнне відновлення. Буша стала для мене прихистком, тепер я вже повертаюся саме до неї… Саме Буша надихнула мене на творчі проєкти, які разом з друзями реалізували влітку 2022 та 2023 року на різних локаціях по всій Україні ( і кожного разу вона була однією з тих локацій — кульмінаційною)… І тепер я продовжую відкривати Бушу в різних її проявах: під снігом і в неймовірному весняному цвітінні, в осінньому різнобарвному вбранні та в літньому ароматі трав і плодів. Я вже стільки місць бушанських різних «скуштувала»: жила вже й на Слободі, на Причепилівці, в Дорошівці, і в самому центрі (кажуть, колись у середньовіччі саме тут, на пагорбі, була ратуша з підземним ходом до фортеці). Але відкриттів не меншає…»
Ганна Гронська, журналістка, редакторка, проєктна менеджерка
«Буша — місце культурного надбання українців, неймовірної природи та людей. Такої любові та потягу до збереження та розвитку свого місця жителями я ще не зустрічала… Моя перша поїздка відбулася у 2023 році і я вдячна кожному, хто зробив це місце таким чарівним. Я ніби потрапила у величезний музей: трипільська культура, скелі з орнаментами, кам’яні скульптури, дивовижні керамічні вироби та неймовірні види. А сама головна цінність Буші, це жителі, які усвідомлюють важливість збереження культурної спадщини й розвивають кожний куточок цього місця. І навіть сіл поруч. Це наше минуле і майбутнє, це та історія, яка буде передаватися із покоління в покоління задля поваги та любові до нашої Землі. Ми не можемо дати знищити цей український рай матеріалізму та жадобі до збагачення. Адже такі духовні місця сили дають неймовірні відчуття та єднають нас, українців, ще сильніше. Тут дуже гарна енергетика, спокій на серці та гармонія. Це ніби інший світ! А ще здивували крамниці, розписані будиночки, ресторанчик магазин із красивими сувенірами, туристичні маршрути та природа навколо».
Рудник Наталія, піарниця/координаторка культурних проєктів
«Це моє рідне село, в якому моє серце і спогади дитинства. Будинок моєї бабусі розташований біля Гайдамацького Яру. Це місце моєї сили. Місце теплих спогадів та місце моєї ідентичності. Це відчуття батьківщини й дому, яке історично закорінено. Це місце спокою і відчуття стабільного щастя, де ти любиш і люблять тебе, тому що ти просто є…»
Марчук Людмила перукар-колорист
«30 років тому, мій дядько працював над розвитком заповідника, перше враження це джерело і біля нього хоронитель води, потім повітря, дуже комфортно дихається в Буші, далі фортеця (тоді реставрація башти лише починалася), Скельний храм, Козацьке кладовище, Мурафа, Листівка, і Лиса гора, Гайдамацький Яр. Буша вражає вся повністю, вона і Дорошівка, земля, всі гори та річки, енергія, історія, давнина, культурний шар, ландшафт, люди які живуть заповідником, вся родина Пірняк, Ірина Захарчук, Світлана Телець, Людмила Радько, Світлана Собко, Анатолій Булейко (на той час головний архітектор Ямпільщини) і ще багато прекрасних людей які сьогодні тут живуть. Це все разом — єдине ціле неймовірної Буші. Буша — Душа, це є правда. Інсайт простий — якби я обирала місце для життя, це місце — Буша! Вона дихає, живе, заряджає. Є відчуття що Духи Землі, Води, Повітря, Вогню та Сонця, Духи Гайдамацького, Скельного, Праматері, Трипілля, Козаччини, прадавніх скель та ландшафтів — усі вони саме тут показуються, дозволяють їх відчути, а декому і побачити. Найсильніше в Буші чути Пращурів! Наші пращури — це основа, фундамент майбутнього України».
Мартусенко Ірина, доцент кандидат географічних наук ВННІЕ ЗУНУ
Фото: з мережі
Чому Буша важлива? Реакція українців на розробку родовищ
«Буша — це жива ілюстрація, наочне підтвердження, спадкоємності культур та традицій людей які жили на цій землі. В одному місці, на одній території (чого майже немає ніде більше в Україні) зібрані артефакти від Трипільців, через Черняхівську культуру до Київської Русі та Козацької держави Богдана Хмельницького! Від глибокої старовини до новітнього часу. Є небезпека, що екстенсивна розробка кар’єру на території Бушанської громади може зруйнувати пам’ятки, завдадуть непоправної шкоди екопростору Буші, спаплюжать святині та знищать місце, яке надихало десятки/сотні тисяч українців».
Віталій Кулик, політолог
«В цьому місці поєднується простір, час і вимір, це запрограмована на зцілення природа, це місце, де людина може поєднатися з природою, і відчути себе творінням Всесвіту. Всі ті, хто причетні до цієї ганебної історії, будуть покарані, в цьому я не маю сумніву. Якщо вони не зважають і ігнорують всі людські закони, то природа їх покарає, і це буде для вже невідворотно».
Яся Земик, гід
«Десь почула чи побачила фразу «Буша — душа» (для мене це було також спосіб запам’ятати правильний наголос, адже я спочатку ставила його на перший склад за аналогією з Бучею). І в принципі, я згодна з тим, що Буша — це душа. Це неймовірна місцина, де можна вивчати історію України, просто прогулюючись заповідником з гідом. Це місце, де можна відпочити від проблем (сьогодні меншою мірою, але до повномасштабної — на 100%), адже Буша нагадує Карпати тими пагорбами, що її оточують. Плюс це місце, куди тягне повертатися знову і знову. Дуже шкода, що у цей час, коли ми й так втрачаємо багато історичних пам’яток внаслідок військової агресії рф, ми можемо загубити такий унікальний куточок з багатою історією, неймовірною природою і неперевершеною енергетикою лише через корупцію та бажання нажитися деяких осіб».
Ксенія Бреславська, ексредакторка рубрики тревел tochka.net
«Буша це велич історії, це куточок раю на Землі. Буша це місце де все відчувається і живеться по іншому. Хочу, щоб вона залишилася без змін. Щоб не руйнували історію наших предків, хай залишиться історія й пам’ять для нащадків».
Фадєєва Інна
Фото: з мережі
«Як для мене, так і для України Буша — точка відновлення, тут активується стільки глибинних процесів! З кожним своїм кроком тут я відчуваю величезну довіру до простору, який відкривається на запит — і багато чого відкриває в мені… Вже знаю, про що саме буде мій наступний історико-культурний проєкт: про трипільську Бушу і її символи відновлення, про спільне створення, про відкритий в тутешніх килимах і вишиванках «код нації». Це важливо для мене — і для України, бо нам її ще відновлювати після Перемоги за прадавніми традиціями Кукутень-Трипільської цивілізації, яка тут, в Буші, поруч і дихає. Це місце завжди випробовує нас. Це відбувалося в історії неодноразово, в зараз це відбувається цілком природно: це випробування не тільки на витримку і вміння взаємодіяти, але й на вміння відчувати глибинні процеси, які не треба «викопувати», аби зрозуміти. Це місце не повинно бути спаплюженим чи засипаним сміттям і пилом, — і в прямому, і в переносному сенсі. І протистояти цьому ми зможемо тільки якщо знайдемо в собі сили і бажання обʼєднатися, відшукати спільну мову, аби доказати всьому світу і собі важливість вічних цінностей, в які віримо. Впевнена: переможемо!»
Ганна Гронська, журналістка, редакторка, проєктна менеджерка
«Там ти усвідомлюєш, яка у нас глибока, потужна та красива культура. А культура — це коріння! І щоб Україна стала міцною, нам треба опікуватися та множити такі місця. Пізнавати, розвивати та досліджувати нашу землю та те, що лишили нам пращури. Ні жадобі, матеріалізму та накопиченню. Україна має славитися у всьому світі не штучними кар’єрами, а саме такими історичними місцями як Буша».
Рудник Наталія, піарниця/координаторка культурних проєктів
Фото: з мережі
«Буша це гордість, це повага, це рівень інтелекту моїх пращурів. Це знання отримані з минулого, це глибока історія, завдяки якій ми можемо детальніше зрозуміти хто ми насправді є і наскільки важливі ці артефакти та історія яку вони несуть. Це місця сили, джерела і природа яка зцілює душі й тіла. Я б хотіла після війни повернутись до України, я б дуже хотіла, щоб мої діти теж дізнались хто вони й звідки! Мені дуже боляче спостерігати за тим що може статись просто культурне лихо… Це злочин проти власної країни і її історії. Нас прийшли нищити нашу ідентичність історію… дітей крадуть і перевиховують…а тут таке всередині країни… Я вважаю що це пряма зрада! Не можна забирати найцінніше! Серце! Спогади! Це місце мусить бути недоторканним, захищеним державним правом, заповідником! Тим паче що це кордон! Щоб будь-хто, хто зайде до нас на поріг бачив хто тут панував, панує і буде панувати!»
Марчук Людмила перукар-колорист
«Буша — це родова, природна, духовна, енергетична, ментальна, автентична, сакральна, культурна, історична, екологічна основа Поділля, Придністров’я, України. Для мене — це місце сили, відновлення, розвитку. Мені 45 років, із них 40 я приїжджаю до Буші, сподіваюсь тут оселитись. Тут поховані мої пращури, сюди їдуть мої діти. Розробка кар’єру, яку хочуть реалізувати зацікавлені посадовці, призведе до руйнації родової, природної, духовної, енергетичної, ментальної, автентичної, сакральної, культурної, історичної, екологічної основи Поділля, Придністров’я, України! А якщо нема основи — нема майбутнього. Допоможіть завадити!»
Фото: з мережі
Мартусенко Ірина, доцент кандидат географічних наук ВННІЕ ЗУНУ
«Це неймовірне місце з більше ніж сотнею скульптур від майстрів світового рівня та багатою історією, яка простягається на віки. Це місце бачило стільки, що навіть не пригадую всього з початку прадавніх часів. Втратити це місце — це втратити значний шматок нашої історії! Вважаю це роботою проросійських сил, бо як пояснити продаж унікальної місцини за 2+млн грн, я не знаю. Чому саме зараз під час війни? Може, тому що важливо знищити нашу культурну спадщину?»
Надія Волкова
Читайте також:
- Ми не маємо скасовувати життя: психологині про святкування Великодня
- Декор, одяг та аксесуари до Великодня: чим пропонують прикрасити своє життя українські бренди
- Що дивитись на Netflix у квітні 2024 року: 43 найочікуваніших фільмів та серіалів
- Український фільм «Крашанка» скоро вийде у прокат: дата прем’єри, трейлер, сюжет
- Весняний манікюр 2024: модні ідеї для нігтів
- Великий піст 2024: що заборонено їсти, пісне меню, рецепти
- Любовний гороскоп на квітень 2024 року
- Гороскоп на квітень 2024 року: що обіцяють зірки усім знакам Зодіаку
- Фінансовий гороскоп на квітень 2024 року
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
