Оксана Хромова
Нічні обстріли не закінчуються для організму разом із повітряною тривогою. Навіть коли небезпека минає, тіло ще певний час оговтується від пережитого. На ранок можуть з’явитися нудота, головний біль, запаморочення, сухість у роті та сильна втома. Таке самопочуття після обстрілів може нагадувати похмілля, хоча причини геть інші. Чому так відбувається, пояснює психологиня Олена Запольська.
Чому після обстрілів нудить?
Коли ми чуємо вибухи, мозок сприймає їх як загрозу життю. Організм мобілізується: пришвидшується серцебиття, змінюється дихання, напружуються м’язи. Стрес впливає і на травну систему.
«Під час сильного стресу змінюється взаємодія між мозком і травною системою. Може порушуватися нормальна моторика шлунка та кишківника, посилюватися відчуття дискомфорту, зникати апетит», — пояснює психологиня Олена Запольська.
До цього додаються ніч без повноцінного сну, нерегулярне харчування та кава натщесерце. Усе разом може посилювати нудоту й погіршувати самопочуття.
Читайте також: Як відновитися після безсонної ночі через обстріли: дві прості вправи
Звідки відчуття похмілля, якщо ти не пив?
Важка голова, слабкість, запаморочення, втома й труднощі з концентрацією — такі симптоми можуть виникати після ночі обстрілів із кількох причин:
- Недосипання. Мозок не отримав достатньо часу для відновлення, звідси загальмованість і головний біль.
- Тривале напруження. Кілька годин у стані готовності до небезпеки можуть спричинити сильне виснаження.
- Зневоднення. Нестача води та нерегулярне харчування посилюють слабкість і головний біль.
- Порушення звичного режиму. Кава замість сніданку, постійне читання новин і відсутність відпочинку також позначаються на самопочутті.
Чому погіршення приходить після того, як небезпека минула?
Поки триває обстріл, ми зосереджені на конкретних діях: стежимо за повідомленнями, шукаємо безпечне місце, перевіряємо зв’язок із близькими. Коли ситуація стабілізується, стає помітнішою втома.
«Можуть з’явитися тремор, плаксивість, дратівливість, головний біль або відчуття внутрішньої порожнечі. Це один з можливих варіантів реакції на сильний стрес», — говорить Олена Запольська.
Хтось відчуває гостру тривогу, хтось заціпеніння, а комусь хочеться лише спати й ні з ким не розмовляти. Не потрібно вимагати від себе негайно повернутися до звичного ритму лише тому, що повітряну тривогу вже скасували.
Читайте також: Аскези, щоденники вдячності та трекери звичок: як це працює і чи працює взагалі?
Як допомогти собі відновитися?
Якщо самопочуття після обстрілів погіршилося через стрес і недосипання, варто почати з простих речей:
- пити воду невеликими ковтками;
- з’їсти щось легке, якщо не нудить надто сильно;
- за можливості поспати або хоча б полежати в тиші;
- не зловживати кавою;
- зробити перерву від новин;
- не вимагати від себе звичної продуктивності.
Якщо симптоми не минають, посилюються або регулярно повторюються, варто звернутися до лікаря.
Важливо: якщо ви перебували поблизу вибуху й після цього відчуваєте нудоту, головний біль, запаморочення, маєте порушення слуху чи зору або проблеми з пам’яттю, необхідно звернутися по медичну допомогу. За сильного головного болю, повторного блювання, сплутаності свідомості, непритомності, слабкості в кінцівках або порушення мовлення потрібно негайно викликати швидку.
Якщо в приміщенні працював генератор, горіло паливо або було задимлення, нудота, головний біль і слабкість можуть свідчити про отруєння чадним газом. Потрібно негайно вийти на свіже повітря в безпечне місце та викликати допомогу.
Читайте також: Чому важливо говорити про аб’юз? Пояснює психологиня
Ми не зобов’язані бути невразливими
Ми навчилися спати між тривогами, працювати після безсонних ночей і повертатися до повсякденних справ, навіть коли сил майже немає. Але звикнути до небезпеки не означає перестати відчувати її вплив.
«Наш організм не знає, що ми вже навчилися жити в таких умовах. Він продовжує реагувати на загрозу, втому та невизначеність», — наголошує Олена Запольська.
Тому не варто дорікати собі за повільність, дратівливість чи втому після чергової ночі обстрілів. Організму потрібен час на відновлення.
Читайте також: Як подбати про себе? Поради психологів про ментальне здоров’я