Сьогодні кожен із нас має свого цифрового «двійника» — це вся інформація про нас, яка міститься в інтернеті та, звичайно, ID-картки, що засвідчують наше громадянство та зберігають наші особисті дані. Усе це визначає нашу цифрову ідентичність. І дійсно, ми багато часу проводимо у цифровому світі, спілкуючись, купуючи, відпочиваючи, працюючи. Але постає питання, наскільки сильно та якісно захищені наші дані? Спробуємо розібратися у цьому.
На початку 2017 року комісія Народного банку Китаю здійснила справжні облави на найбільші криптовалютні біржі КНР. У результаті біржі були змушені істотно обмежити свою діяльність, спровокувавши короткочасне падіння курсу біткоїнів. Місяць потому Народний банк Китаю дозволив біржам відновити роботу, за умови введення обов’язкової ідентифікації користувачів, відповідно до банківських стандартів KYC і AML, які спонукають вимагати від клієнтів надання інформації про їх особисті дані, а також перешкоджають роботі механізмів відмивання грошей. Дії уряду КНР були жорсткими, але зрозумілими: не маючи можливості контролювати потужні потоки криптовалют, уряд вдався до єдиної можливої міри впливу — взяти під контроль точки входу і виходу грошей з криптовалютного простору, тобто біржі, сервіси обміну, банківські рахунки. Те саме спостерігаємо й у США, де більшість криптовалютних бірж вимагають від користувачів пройти процедуру обов’язкової ідентифікації, принаймні, якщо мова йде про великі суми.
Неприємний випадок стався у травні 2017 року в Індії. Тоді Індійський Центр вивчення інтернету і суспільства попередив про те, що з державної бази до мережі потрапили 135 млн номерів AADHAAR, які містять біометричні дані 135 млн людей. Результатом витоку стали масові випадки фінансового шахрайства з використанням підроблених цифрових ID.
Зважаючи на подібні інциденти, тема кібербезпеки у галузі цифрової ідентичності не обійшла цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі. Поштовхом для обговорення стали обмеженість контролю криптовалют урядами (як от у випадку із Китаєм), а також вище зазначена індійська проблема. Під час форуму представники Світового банку повідомили, що за їх оцінками, на сьогодні близько 1,1 млрд людей не мають офіційної ідентифікації. Також вони наголосили на тому, що системи цифрової ідентичності можуть розблокувати цілий ряд базових та важливих послуг для приватних осіб у галузях фінансів, охорони здоров’я та освіти. Крім того, ID-картки значно спростять життя біженцям та переміщеним особам в отриманні негайних та довгострокових послуг. Та найважливіше — цифрова ідентифікація має стати на заваді терористичним та кібертерористичним атакам, гарантуючи безпеку громадян під час переїздів та перельотів.
На сьогодні сформовано декілька важливих трендів, які визначать наше цифрове майбутнє у цій галузі.
Останні новини
- У Києві представили бронзову скульптурку «Повернення додому»
- Веном захопив ТРЦ Gulliver: видовищне CGI-відео на честь прем’єри «Веном: Останній танець»!
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 4-10 листопада
- Що дивитись на Netflix у листопаді 2024 року: 60 найочікуваніших фільмів та серіалів
- «Очі: Легенда Карпат». Офіційний трейлер фільму, натхненного Україною Новости на главной
Безпека переміщень
Це не тренд, а реальність. Канадський уряд вже сьогодні тестує систему безпеки, яку було засновано під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Система отримала назву Known Traveller Digital Identity (KTDI) й працює за тими самими ж принципами, що й банківська система KYC (know your customer — інструмент банківського та біржового регулювання для фінансових інститутів та букмекерських контор, а також інших компаній, що працюють з грошима приватних осіб, який дає право та можливість ідентифікувати та встановити особистість кожного клієнта). KTDI спрямована на використання широкого спектру нових технологій, включаючи біометричні дані та засоби штучного інтелекту, з метою посилення транскордонної безпеки, зменшення загрози кібертероризму та оптимізації міжнародних перельотів. У даному проекті також беруть участь Міністерство транспорту Канади, Міністерство внутрішньої безпеки США, Міністерство безпеки та юстиції Нідерландів, Interpol, Google, Visa та Hilton Worldwide.
Біометричні інтерфейси
Voice-інтерфейси, такі як Alexa, Google Assistant, Siri, вже змінюють спосіб життя людей, контролюючи системи безпеки, клімат-контролю, здійснюючи покупки. Отже грань між фізичним та цифровим світом все більше розмивається. Тим паче, що цьому сприяють інтернет речей та віртуальна реальність, які щодня все глибше інтегруються у повсякденне життя. Не дивним буде, якщо віртуальні помічники матимуть доступ до персональних даних користувачів, щоб пильнувати, контролювати та забезпечувати ще вищий рівень безпеки, охороняючи ті ж самі дані.
Електронна система верифікації користувачів
Електронна система верифікації користувачів, BankID, дозволяє дистанційно підтвердити особистість людини шляхом використання її даних, що зберігаються в банку, клієнтом якого вона є. Отже, технологія дозволяє клієнтам отримувати комерційні або адміністративні послуги від банків онлайн, без фізичного відвідування офісу. Клієнту буде достатньо подати ідентифікаційні документи в один з банків-учасників і надалі отримувати банківські послуги в інших банках без необхідності фізичної присутності та проходження процедури ідентифікації в кожному з банків, сервісами яких він користується. Наразі технологія вже використовується в багатьох європейських країнах. В Україні власну платформу BankID запустили декілька комерційних банків та із 2016 року її тестує НБУ. У найближчому майбутньому вона, або подібні до неї технології, розповсюдяться по всьому світі й не лише у банківській сфері. Можливо, ми зможемо взаємодіяти таким самим чином із лікарнями та державними установами.
ID корпоративного сектору
Як вже було зазначено вище, уряди намагаються й намагатимуться контролювати точки входу і виходу грошей з криптовалютного простору, отже, не стане дивиною поява цифрових ідентифікаторів для юридичних осіб. Для надання легального статусу правовим відносинам, затвердження цифрових прав та способів їх захисту доведеться скористатися деякими властивостями блокчейну. Це вже робиться у рамках проекту Jincor, який має на меті побудувати платформу для захищених b2b-взаємодій, надання компаніям та підприємцям сервісу цифрової ідентифікації. Ці цифрові ID стануть базовими елементами для повноцінного функціонування корпоративних гравців в цифровій юрисдикції майбутнього. Компанії, які прагнуть використовувати такі переваги технології блокчейн, як криптовалюта і смарт-контракти, вже сьогодні потребують легального правового поля, а отже, і процедури ідентифікації.
Фото: кадр із серіалу «Чорне дзеркало»
Джерела: weforum.org, globalnews.ca, blog.id.me, geektimes.ru