Ира Керст
Конференція iForum — 2018, присвячена інтернет-діяльності в Україні, запам’яталася відвідувачам не харизматичними виступами спікерів, яскравими презентаціями компаній-учасниць, а зовнішнім виглядом дівчат-промоутерів. У соцмережах піднявся справжній хайп після публікації фото промоутерок зі стенду SEO Partners та ще однієї компанії, назву якої наразі нами не встановлено. Чому? Тому що об’єктивація у 21 cт., у часи таких рухів, як #MeToo та Time`s Up, і досі використовується як спосіб продати продукт чи послугу.
Почалося все із поста CEO Petcube Ярослава Ажнюка, у якому він поскаржився організаторам. Наразі, із організаторів дали відповідь інтернет-підприємець Олексій Мась та медіаменеджер Артур Оруджалієв.
Мась написав наступне: «Я за концепт iForum как Burning Man, думаю, что цензура — это не путь к этому формату. Непосредственно эти девушки, и стенд их пригласивший, — разочаровали. Скорее, безыдейностью и низким подходом. Я, кстати, если бы не Ажнюк, мог про них и не узнать, заметил только мельком. Особого ажиотажа вокруг них не было. А теперь есть«.
https://www.facebook.com/yaroslav.azhnyuk/posts/10156363437968151
Оруджалієв, у свою чергу, теж стверджує, що нікого не бачив, але пообіцяв вжити заходів: «Привет. Не видел их, к счастью или к сожалению. Думаю, такому не место на iForum. Подумаем на оргкомитете, как с этим быть. Видел другие нарушения, которые прописаны в правилах, но некоторым участникам плевать — методов влияния пока особо нет, кроме как не брать в следующий раз. Это хорошая тема для брейнсторма как избегать такого».
Щодо Олександра Ольшанського, президента холдингу Internet Invest Group, то він свого коментаря ще не залишив.
UPD: Трохи пізніше Олександр висловив свою позицію стосовно інциденту.
UPD: «На мероприятии работали промоутеры с боди-артом, парни и девушки. Несколько «журналистов» и блогеров решили поднять себе посещаемость и набрать побольше лайков. Поэтому они опубликовали фотографии с девушками, и написали о том, что компании не должны использовать женское тело для рекламы. Хочу обратить внимание на несколько моментов. Во-первых, авторы «забыли упомянуть» о парнях-промоутерах с боди-артом, т.е. сознательно манипулировали информацией для того, чтобы у читателя сложилась определенная точка зрения. Ведь хайп всегда привлекает внимание. Во-вторых, люди, знающие о промоутерах обоих полов, получили от авторов однозначный посыл: нет никакого равенства полов, промоутерами девушки быть не могут, это работа только для мужчин. Удивительно, что заняв откровенно сексистскую позицию, эти блогеры и «журналисты» прикрываются феминистическими лозунгами», — прокоментував пізніше WоMо Євген Шевченко, керівник напряму «Реклама і просування» в iForum. Проте ми не отримали від організаторів форуму ні фотодоказів, ні назви компанії, яка буцімто винайняла чоловіків-промоутерів, прикрашених боді-артом.
Нам вдалося з’ясувати, яка саме компанія найняла дівчину-промоутера, прикрашену боді-артом. Виявилося, що це компанія із розробки та супроводу сайтів SEO Partners, зареєстрована на Кіпрі. Але вона має українське коріння. Ми попросили керівників прокоментувати ситуацію й поставили кілька питань. Але наразі відповідей не отримали.
У чому проблема?
Перша і найголовніша проблема — у об’єктивації жіночого тіла та лукізмі, які підкріплюють стереотипи про те, що жінки неодмінно мають виглядати «спокусливо, сексуально, красиво». Об`єктивация, або оречевлення жінки, зведення її до якоїсь картинки, сексуального образу, предмету, тільки зміцнює культуру зґвалтування: спочатку суспільство (через промо-кампанії та рекламу зокрема) вкорінює стереотип, що «усі жінки полюбляють секс», що оголене тіло здатне продати усе що тільки можна, а потім це ж саме суспільство звинувачує жінку у тому, що її згвалтував бойфренд на другому побаченні, адже «вона була одягнута у коротку спідницю та кофтинку із декольте, і узагалі, вона сама хотіла». Сексуальна об`єктивація — явище, що існує на декількох рівнях, і її ефект не може бути зведений тільки до якихось окремих епізодів. Вона руйнівна сама по собі, бо нав`язує стереотип, наслідки якого можуть проявитись де завгодно і з ким завгодно.
Друга проблема — репутаційний ризик для самих компаній. Невже керівники гадають, що їх компанії сприйматимуться ринком, як респектабельні? З огляду на те, що у соцмережах про стенди компаній говорять у негативному сенсі, не думаємо, що бізнесова репутація не постраждає. Чи головна мета полягала у тому, аби роздати якнайбільше флаєрів та візитних карток? Так, роздали, напевно, багато, але сумнівно, що це принесе дивіденди у вигляді замовників та грошей.
Третя проблема — підтримання «світових трендів». Багато хто із коментаторів-чоловіків наголошували, що це «лише маркетинг» й в усьому світі на подібних шоу, які, до речі, чомусь вважаються суто «чоловічими», компанії-учасниці запрошують «сексапільних» booth babes. Але, як зауважив один із коментаторів, процитувавши Ілона Маска: «…коли автовиробнику нема чим похизуватись, він обставляє свої моделі довкола на виставках напівоголеними дівчатами».