Ірина Титарчук про стереотипи щодо жіночого лідерства та підтримку жінок-підприємниць

У 2018 році серед засновників бізнесу в Україні жінок було 28,3% проти 71,7% чоловіків. Як допомогти жінкам реалізувати свої підприємницькі ініціативи? На щастя, існують спеціальні організації та програми. Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі, кандидат економічних наук, розповідає про нові можливості для українок та про успішні кейси регіональних підприємниць.

ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» (Investment and Trade Facilitation Centre, IFTC) створений у 2014 році, налічує близько 20 експертів та має в активі 25 якісно виконаних проєктів і досліджень. Центр брав участь у розробці Національної експортної стратегії України, Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років, проведенні Аналізу торговельно-економічних наслідків підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Великою Британією та Україною. Центр активно співпрацює з органами державної влади, Посольством Королівства Нідерландів в Україні та Посольством України в Нідерландах, з міжнародними донорами, як-то Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Western NIS Enterprise Fund, з асоціаціями UBTA (Ukrainian Business & Trade Assoсiation) та UCAB (Український клуб аграрного бізнесу), бізнес-спільнотами та окремими підприємствами.

З 2019 року Центр працює над проєктом «Business Camp for Women» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», здійснює Мультисекторальне дослідження центральних регіонів України за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та Економічне дослідження 5 України областей за підтримки GIZ, співпрацює із UBTA в контексті надання консультаційних послуг та досліджень за експортною тематикою.

Від теорії до практики

Я фінансист за освітою, більше 18 років викладаю в університеті. Кандидатську дисертацію, що стосувалася державної підтримки аграрного сектору економіки України захистила у 2006 році. І в той самий період почала консультувати підприємства з фінансових питань, зараз ця діяльність продовжується. З 2017 року я долучилася до Проєкту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», де працювала з напрямом публічних фінансів близько двох років. А після закінчення контракту перейшла в Громадську організацію «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі». Паралельно з основною діяльністю займаюся науковим дослідженням та координую кілька проєктів. Високо ціную можливість поєднувати теорію та практику, а також досвід роботи в освіті, бізнесі, з державними органами та у громадському секторі.

Підтримка жінок в бізнесі

Так сталося, що в університеті я завжди працювала в жіночому колективі, адже як ми знаємо, освіта – це жіноча сфера. Коли я почала працювати в ITFC, на деяких семінарах, які ми проводили, зацікавленість до розвитку та масштабування бізнесу проявляли жінки – вони були більш активними, часто підходили з питаннями та пропозиціями подальшої співпраці. Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» оголосила грантову програму, ми вирішили взяли участь в ній, що і розпочало нашу діяльність з проєктом «Business Camp for Women». У реалізації проєкту допомогло те, що майже всіх тренерок та спікерок на наших перших кемпах команда знала персонально і відзначала їх, як професіоналів у своїх сферах. Тому кемпи є якісним продуктом і допомагають учасницям в розвитку та масштабуванні бізнесу.

Чому взагалі потрібно підтримувати жінок?

Жінки менш схильні до того, щоб використовувати можливості, які перед ними з’являються, в силу стереотипів суспільства, що в нас досить сильно вкорінені. Також жінки зайняті іншими справами, аніж реалізацією себе, на відміну від чоловіків, які чітко формують свої цілі та є більш амбіційними через те, що не зважають на перепони навколо. І така тенденція спостерігається не тільки в Україні, а й в багатьох країнах світу: жінки більше зайняті домашньою роботою, яка не оплачується, вагаються в своїх знаннях, вміннях та є більш залежними від суспільної думки. З-поміж надісланих резюме на посаду програміста в сфері ІТ, наприклад, близько 80% — це чоловіки тобто існують якісь «надумані» обмеження щодо цієї професії, хоча першою жінкою програмістом в світі є Ада Лавлейс. І хоч вона була донькою відомого поета Джорджа Гордона Байрона, матір’ю трьох дітей, забезпеченою баронесою – ці «статуси» не завадили їй захоплюватись математикою та працювати з першою аналітичною машиною. Сьогодні більшість жінок реалізовують себе в таких традиційних сферах, як освіта, бюджетні організації на кшталт міністерств, відомств, обслуговуючих установ, де вони працюють на посадах середньої ланки і нижче. А ось на керівних посадах жінок можна перелічити на пальцях. І навіть якщо ми бачимо певний рух, наприклад, у 1998 році у рейтингу Fortune 500 була лише одна жінка, а сьогодні таких 33 особи, все ж цього зовсім недостатньо. За даними Державної служби статистики України станом на початок 2020 року жінки є керівницями у 28,9% підприємств, установ та організацій в Україні. Організовуючи тренінги з підприємницької діяльності, ми доносимо думку про те, що фінансово незалежна жінка знаходиться в більшій безпеці, як у фізичній так і психологічній, і є більш впевненою при прийнятті важливих для неї рішень. Прикладом ефективного жіночого лідерства є жінки керівниці таких країн як Німеччина, Нова Зеландія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія, де досить успішно ведеться боротьба з COVID-19. 

Жіночий бізнес у регіонах

ITFC працює з багатьма проєктами в регіонах і часто відвідуємо локальні підприємства – можемо сказати, що виклики в загальному однакові для всіх бізнесів. Але відрізняє підприємства в регіонах те, що вони мають більше проблем з кваліфікацією робітників і плинністю кадрів. Якщо це регіон, який знаходиться поруч з містом чи великим обласним центром, то як правило, з районів і сіл люди їдуть туди працювати, нехтуючи пропозиціями місцевих підприємців. Більшість бізнес-активностей, як-то конференції, семінари, виставки та зустрічі проходять у великих містах і власники місцевих компаній не завжди мають змогу бути їх активними учасниками. Ефективна комунікація з боку асоціацій і бізнес-об’єднань подекуди відсутня. За нашими опитуваннями 70% власників бізнесів визнали співпрацю із такими організаціями незадовільною. Також в регіонах частіше виникає проблема пошуку оборотних коштів для ведення бізнесу або реалізації бізнес-ідей.

За останні 6 місяців наша команда об’їздила близько 20 підприємств в Центральній і Східній Україні, 60% керівників яких не чули ні про грантові програми, ні про програми підтримки підприємств через міжнародні організації, а інколи навіть і про можливості фінансування бізнесу з державного бюджету. Окремою проблемою є канали продажу продукції, її складування або використання холодильного обладнання. Місцевим підприємцям із невеликими обсягами виробництва важко диверсифікувати свої точки продажу в регіоні, а зберігати продукцію на складах подекуди дорого. Підприємства, які працюють із свіжою продукцією, не можуть дозволити собі використання холодильного обладнання через його високу ціну, а його оренда в деяких регіонах неможлива через відсутність місць в таких холодильних складах.

Успішний кейс № 1: ПрАТ «Фрау Марта»

Щодо успішних історій ведення бізнесу жінками – таких багато. ПрАТ «Фрау Марта» у м. Черкаси під керівництвом Ірини Павленко є найбільшим виробником якісних заморожених овочів на території України. Ірина — професіонал своєї справи, ефективна керівниця та оптимістка. Якось, транспортуючи овочі до замовника, її компанія втратила мільйони, тому що через ремонт дорожнього покриття довелось змінювати маршрут, внаслідок чого збільшився час на доставку, холодильник не витримав та овочі розморозились. Закордоном така ситуація спровокувала б позови до органів місцевої влади та відповідальної за ремонт установи, а в нас можна лише розвести руками і продовжувати працювати, що Ірина й успішно робить. Її компанія експортує овочі у країни СНГ, крім Росії, надає місце практики для студентів та залучає до роботи місцевих жителів.

Успішний кейс № 2: компанія «Смак ок»

Олена Петренко, бухгалтер за професією, власниця компанії «Смак ок», що виробляє пастилу та цукати. Почала бізнес, коли родиною вони переїхали з Києва до села, і чоловік в честь народження сина презентував їй «мега подарунок» (як вона сама жартує) – сушарку «Ветерок». Урожай гарбузів був щедрий і Олена їх сушила на подарованому обладнанні – таким чином з’явився перший продукт в асортименті – гарбузові цукати. Продукт сподобався першим клієнтам: родичам та друзям, і було прийнято рішення розвивати цю бізнес — ідею. Родина придбала професійну сушарку, піддони для пастили і розпочала свій невеликий бізнес. Тепер виробляють продукцію без цукру, на яблучній основі, закуповують сировину у місцевих селян і використовують продукти власного господарства. В бухгалтерію Олена вже не повернулась.

Успішний кейс № 3: ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант»

Інший приклад, ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант» на чолі із директоркою Наталією Романовською. Виробництво має сучасне обладнання, відшиває різноманітний асортимент виробів – від жіночих жакетів до чоловічих пальт. Працює із партнерами з Польщі, Франції, Швеції, Німеччині. Але це діяльність на умовах давальницької сировини. Наталя відзначає такі основні проблеми для бізнесу, як відсутність довготермінових контрактів, коливання гривні, нестача сировини, відсутність кваліфікованої робочої сили.

Проблеми у всіх малих та середніх регіональних бізнесів в Україні схожі – незалежно від ґендеру керівника.

Про громадський сектор

Розвиток громадського сектору та посилення співпраці між бізнесом, громадянами та громадськими організаціями – це важлива характеристика зрілого та сформованого суспільства. Громадський рух має велике значення у вирішенні проблем громадян та підприємств, і може бути досить вагомою рушійною силою для здійснення та реалізації реформ. В Україні призначення даних установ на практиці досить обмежене. За нашими дослідженнями близько 70% із них – це організації, що створюються під вибори, певний грант чи проєкт, а також не мають ефекту сталого розвитку, який лежить в основі створення громадської організації. Тому можливість донести думку суспільства, громадян, проблему бізнесу, ідею або пропозицію державним органам влади, виконавчій гілці або регіональним органам влади через громадську організацію зацікавлені суб’єкти не використовують у повній мірі.

Виховання фінансово грамотних та соціально відповідальних

Зі свого досвіду зазначу, що основними принципами виховання в підприємництві є знання основ бізнесу. Рано чи пізно кожен бізнесмен повертається до цього і знову проходить етапи вивчення бізнес-планування, ведення фінансової звітності, маркетингової стратегії, комунікацій тощо. Також важливо вболівати за свої ідеї, попри, можливо, їх критику та несприйняття. Якщо вагаєтесь чи варто реалізовувати їх, спробуйте протестувати ідею на спеціальних платформах, радьтеся з експертами, не втрачаючи при цьому ентузіазму і, відповідно, грошей.

Якщо говорити про фінансову грамотність і обізнаність в економічних питаннях, то тут Україна «пасе задніх» порівняно з іншими країнами світу. Фінансові звіти багатьох малих та середніх підприємств ведуться «на колінах», власні вкладення не обліковуються, дохід рахується як прибуток, джерела фінансування не диверсифіковані тощо. На рівні громадян теж біда: сімейний бюджет не ведеться, про альтернативу банківським депозитам більшість не знає, державний та місцевий бюджети мало кого, крім «бюджетників», пенсіонерів та олігархів, турбують. Щодо корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), то тут вибір невеликий – мається на увазі і пропозицій по цікавих соціальних проєктах, і учасників програм КСВ з боку бізнесу. З мого досвіду це, переважно, компанії з іноземним капіталом, або філії великих підприємств. І в цьому напрямку ми ведемо переговори із кількома компаніями по підтримці проєктів, направлених на розвиток жіночого соціального підприємництва, як частини КСВ цих підприємств.

Особисті виклики й перемоги

З-поміж безлічі бізнес-активностей варто знаходити час для себе та родини. Мої діти знають про всі проєкти, дочка є учасницею нашого Girls’ Biz Camp та активно допомагає з підготовкою методичних матеріалів по деяких проєктах. Окрім того я займаюсь бігом і плаванням, зараз трохи рідше, а раніше активно брала участь в забігах і запливах. Плавання – це справжній виклик, перших 1,5 км в Oceanman Lago D’orta були для мене стресом та перевіркою на «я можу». Коли біжиш, то ти можеш зупинитися і відпочити, а під час плавання це можна зробити тільки на спині (що досить незручно при сильних хвилях), або в рятівному човні (і таке на тренуваннях бувало). Тому я намагаюсь гребти з усіх сил і дуже радію, навіть коли допливаю останньою. Окрім спортивних досягнень люблю тематичні подорожі, побувала в 25 країнах світу. Важливі будь-які перемоги над собою навіть маленькі, головне не боятись і використовувати можливості.

В часи циклічних змін дуже важливо бути в курсі того, що відбувається в країні та світі, а професійні тренінги, семінари та навчання дають можливість побачити і проаналізувати явище з іншої сторони, знайти рішення своєї проблеми, або самому собі пояснити те, що відбувається в економіці.

 

• Читайте також: Гонщица Дарья Бакай: «Я всегда радуюсь успехам других женщин»