Кіноресторан WoMo. Смажені зелені помідори

Рецепт із фільму "Смажені зелені помідори" / Fried Green Tomatoes (1991) режисера Джона Евнета

Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo

Іноді фільми з дивними назвами не виправдовують сумнівних очікувань і виявляються справжньою знахідкою. Про що може бути фільм із назвою «Смажені зелені помідори», подумала я і клацнула пультом на «Перегляд», в очікуванні лютого трешу. І була люто присоромлена вдумливою історією, відомою, як виявилося, на увесь світ, крім мене…


Я дуже люблю зображення маленьких містечок у кіно. Твін Пікс, Деррі, Кренфорд, Хейвен, Беміджі, Плезантвіль, Нью-Салем… Знаходячись віддалік від великих міст, попри події, які у них відбуваються, маленькі містечка дарують відчуття затишку і дивне переконання, що ти обов’язково впишешся у їхнє розмірене життя, де час іде повільно, сусіди обов’язково порпаються в садках, а на вихідних лякають тишу стрижкою газонів. Ось можна заправити машину у Рона, поснідати в кафе у Стефані, яка, до того ж, готує найсмачнішу у світі каву з корицею, зайти у крамничку побутових дрібниць до Лео і в майстерню до чоботаря Джоржа, який обов’язково розкаже пікантну історію з часів своєї молодості.

А ось містечкове кафе «Зупинка», куди вирушаєш спеціально, щоб відвідати смажені зелені помідори, дізнатися останні події і де сходяться такі різні долі таких різних людей.

Фільм, повз назву якого я не змогла пройти, створено за книгою американської письменниці й актриси Фенні Флегг. Можливо, ви згадаєте медсестру Вілкінс із фільму «Бріолін» 1978 року — її грає саме Фенні Флегг.

Екранізація книги «Смажені зелені помідори у кафе «Зупинка» стала дебютною роботою режисера Джона Евнета для великого екрана. Згодом він зніме такі фільми, як «88 хвилин», «Право на вбивство» та «Три Христа».

Головна героїня, огрядна 40-річна Евелін Кауч, що страждає самознеціненням і готова підлаштовуватися під усе й усіх, приїжджає до будинку літніх людей разом з чоловіком, щоб відвідати свекруху. Отримавши від свекрухи штурханів, вона вмощується у холлі з коробкою печива і вирішує там дочекатися чоловіка. До неї підходить ще одна мешканка будинку — мила літня жінка Нінні. Після цієї зустрічі життя обидвох жінок вже ніколи не стане колишнім.

Нінні, як і більшість бабусь, що страждають на нестачу уваги, знаходить у Евелін вільні вуха і починає розповідати історії, а та, геть позбавлена зухвалості, намагається чемно слухати стару. Та скоро Евелін настільки щиро переймається історією, яку розповідає Нінні, що це спілкування стає необхідним уже для неї. Зрештою вони починають впливати на її життя, на вчинки і переоцінку себе самої. А чоловікові доводиться ледь не заново знайомитися зі своєю дружиною.

«Смажені зелені помідори» — нелінійна оповідь, у якій минуле стає основною сюжетною лінією. Нінні розповідає Евелін історію про Іджі — розбишакувату дівчинку-дикунку, яка була несхожа на всіх, хто жив у їхньому містечку. Вона мала скуйовджене волосся, носила штани і за поведінкою була більше схожою (на переконання сусідів і родичів) на хлопчика, не прагнула заміж і була геть позбавлена стереотипів про функцію жінки, які панували у тогочасному суспільстві. Словом, була суцільним антиподом своїй чемній і скромній подрузі Рут.

Фільм не зважає на нерви глядача, демонструючи, як брат Іджі, у якого була закохана Рут, застряє черевиком у залізничних коліях і, невзмозі звільнитися, гине під поїздом.

Добра і ніжна Рут, вийшовши згодом заміж за агресора, не має сил покинути чоловіка, терпить його побої і докори. Зрештою разом з Іджі, що залишилася такою ж відчайдушною бой-дівчиною, вони змушені будуть позбутися аб’юзера і виховувати сина Рут уже разом.

З такою ж легкою цинічністю, як випадок з поїздом, згаданий вище, у фільмі повторюється трагедія, коли через роки під поїзд потрапляє вже маленький син Рут і залишається без руки. Але кожен з героїв цієї трагедії виходить із неї гідно.


Смажені зелені помідори — це фірмова страва кафе «Зупинка», яке відкрили Іджі і Рут.

Й історія, яку одна жінка розповідає про другу, — стає історією третьої жінки. Яка у свої 40 раптом відчула сили змінити себе і своє життя. Ні, вона не пішла від чоловіка, але вона стала наполегливою у своїх рішеннях і навіть знайшла у собі сили і злість дати достойну відсіч двом юним негідницям, що нахабно зайняли її місце на парковці, ще й кинули на її адресу пару безпардонних реплік.

Події, що завершують фільм, стали неочікуваними і для Нінні, і для Евелін, і для її чоловіка. А глядачеві фінал дарує таку необхідну у наш буремний час надію. І переконання, що одне з найголовніших надбань у житті — це друзі. Справжні друзі, яких так приємно пригостити, хай навіть і смаженими зеленими помідорами.

Іноді фільми з дивними назвами не виправдовують сумнівних очікувань і виявляються справжньою знахідкою. Це чергова наука мені не оцінювати книжку за обкладинкою, людей за першим враженням, а фільми за назвою.

Ну, і, звісно, цього разу у кіноресторані WOMO рецепт смажених зелених помідорів, фірмової страви Рут і Іджі з кафе «Зупинка», який Фенні Флегг дуже доречно залишила у кінці своєї книги.

РЕЦЕПТ ПРИГОТУВАННЯ СМАЖЕНИХ ЗЕЛЕНИХ ПОМІДОРІВ

Традиційна для південних американських штатів страва смачна і легка у приготуванні.

Інгредієнти

  • Помідор зелений – 4 шт.
  • Яйце – 1 шт.
  • Молоко – 50 мл
  • Кукурудзяна мука – 3 столові ложки
  • Вершкове масло – 100 г
  • Сіль – на свій смак
  • Чорний перець, мелений — на свій смак

Приготування

  • Великі зелені помідори наріжте скибочками завтовшки в пів сантиметра.
  • У мисці збийте яйце з молоком. В іншій мисці змішайте кукурудзяну муку грубого помолу з сіллю і перцем.
  • Розтопіть масло в сковороді. Помідори умочуйте спершу в молочну суміш, потім в кукурудзяну муку. Смажте по 2 хвилини з кожного боку до золотистої скоринки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кіноресторан WoMo. Бріджит Джонс і цибулевий суп