Nadiya Kuprinenko
Вигаданий світ Амелі, як вигаданий світ кіно. Де кожне явище можна інтерпретувати по-своєму, підлаштувавши його під власне світосприйняття. А самі явища банальні до абсурду, тому не лишається нічого іншого, як додавати у них крихту своїх ілюзій. Цього достатньо, щоб веселково розмалювати все навколо.
«Амелі». Затишний, червоно-зелений світ.
Амелі / Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain (2001) Жан-П’єра Жене — фільм про парадокси. Живучи у вигаданому світі, можна стати поводирем у реальний світ для незрячого, звертаючи його увагу лише на ті деталі, які не кожен зрячий помітить, і які найкраще розкажуть йому про реальний стан речей навколо нього, звертаючи увагу на ціни на м’ясо у вітрині і на те, які зморшки навколо очей у зустрічного мсьє, принагідно розказавши історію, чому зустрічна мадам одягнена у мундир свого покійного чоловіка. Можна впливати на долі людей і дати змогу вплинути своє власне життя. Виходити за рамки кіноекрану, зруйнувавши умовну четверту стіну, і не змогти зруйнувати стіну між собою і власним батьком.
«Ніби Дон Кіхот, вона боролася з невтомним млином людського горя. Ця безнадійна битва безповоротно поглинула її життя.»
Амелі Пулен у виконанні Одрі Тоту, зіткана із парадоксів, які насправді парадоксами не являються. Вона — чарівна, творча, весела, з великими очима і широкою посмішкою. Офіціантка у кафе-ресторані «Два млини», де щодня подає відвідувачам каву і вино і у кожному бачить бездонний внутрішній світ. Вона причетна до всього, що відбувається навколо і здатна враз перевернути звичайний плин подій. У той час, як на її власне життя може вплинути лише така подія, як загибель принцеси, яка у наш час така сама ілюзія і умовність, як і іграшковий світ Амелі.
Атмосфера фільму зіткана із затишних вуличок Монмартру, запаху свіжої зелені на ятках паризьких торговців, музики Яна Тірсена і з розсипаного бісеру подій, які складаються в результаті в одну цілісну і таку щемну історію.
Тут є місце найменшій деталі, від відсутності якої, здавалося б, історія нічого не втратить, але без неї була б неможливою закінчена картина з пазлів. Тому така особлива увага приділяється звичці одного з героїв щовівторка готувати курку. Бо це важливо.
«Сьогодні вранці, як зазвичай щовівторка, Домінік Бретодо йшов на ринок купити курку. Зазвичай він тушить її з картоплею. Потім відрізає ніжки, біле м’ясо і крильця. І з насолодою розбирає пальцями гарячий курячий остов, починаючи з гузна.»
Рецепт курки, запеченої з картоплею
Існує теорія, що курка на наших столах, так само як і гуска й індичка, — це голос крові наших предків, які приносили ці страви у жертву богам. Тому найчастіше ми любимо їх готувати на сімейні урочистості — Новий рік чи Різдво, на дні народження чи інші сімейні свята.
Пропонуємо рецепт курки, запеченої з картоплею, з фільму «Амелі». Готуйте цю страву з любов’ю — так, як створював свій фільм Жан-П’єр Жене.
Інгредієнти
- курка — 1,5-2 кг;
- картопля -1 кг;
- лимон -1 шт.;
- часник — 1-2 голівки;
- вершкове масло -2 столові ложки ;
- лавровий лист — 3 шт.;
- сіль — 1 столова ложка;
- мелений чорний перець — ¼ чайної ложки;
- куркума — ¼ чайної ложки;
- сушений базилік — дрібка ;
- 1 склянка води (або по пів склянки курячого бульйону та білого вина)
Приготування
- Картоплю чистимо, миємо та ріжемо скибками: великі картоплини на чотири частини, а менші – половинками.
- Лимон запарюємо окропом на 5 хвилин, щоб цедра не гірчила.
- Чистимо часник і розкладаємо зубчики серед картоплі.
- Курку миємо та обсушуємо паперовими рушниками.
- Змішуємо сіль та спеції, натираємо цією сумішшю курку, трошки залишаємо для картоплі.
- Змащуємо форму для запікання вершковим маслом, трошки масла кладемо під шкурку на курячій грудці, щоб не була сухою. Крильця обгортаємо фольгою, щоб не пригоріли.
- Кладемо курку до форми, довкола – картоплю із часником, у форму наливаємо склянку води.
- Накриваємо форму фольгою для запікання та запікаємо у духовці за 160 С протягом 1 години.
- Через годину дістаємо форму, знімаємо фольгу, акуратно перемішуємо, додаємо лимонні кружальця та повертаємо курку із картоплею до духовки іще на 50 хвилин.
- Дістаємо форму, додаємо лавровий лист, поливаємо бульйоном та запікаємо іще 30 хвилин при 220 С, до зарум’янювання.
Читайте також: Кіноресторан WOMO. «Ви куштували тут штрудель? Цілком пристойний.»