Криза середнього віку: Жіноча версія

Культ юності, покоління Х та книжка Ади Келгун "Чому ми не спимо?"

Хтось каже, що 40 років — це нові 20. Мабуть, все залежить від кута зору. Чи щасливі сьогоднішні жінки середнього віку так само як юні дівчата? У 2014 році Джонатан Раух у виданні The Atlantic описав дослідження «U-кривої». Це графік, який описує падіння відчуття щастя у середньому віці. Мінімуму у цьому відчутті жінки досягають у 40 років.

Юність або невидимість

Схоже на те, що останніми роками тенденція прийняття власного та чужого старіння все ще не може перебити потужний мейнстрім культу вічної юності. Ми вважали, що тільки дуже багаті, знамениті та незалежні жінки можуть старішати як їм заманеться, носити сиве волосся і не дуже перейматися зморшками. Як Хелен Міррен або Мей Маск. Але днями племінниця Джулії Робертс, Емма, виклала у соцмережу своє фото зі славетною тітонькою, на якому вони грають в карти. Зіркова акторка в окулярах, без розкішної укладки та професійного макіяжу. Коментарі приголомшують: «Як ти погано старієш» або «Ти схожа на чоловіка». Джулія врешті відповідає: «Я вражена такими коментарями і мені боляче». Якщо таке зневажливе ставлення до віку ображає красуню Робертс, то як почуваються звичайні жінки, стикаючись із вибором: або великі витрати на хірургічне омолодження, або перетворення на невидимку.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Emma Roberts (@emmaroberts)

Письменниця Камілла Ное-Паган написала про цей феномен книгу «Жінка, яку бачили останні раз у її 30+» (A Woman Last Seen In Her Thirties). Вона говорить: «Краще бути старою, ніж у середньому віці,» — так сказала одного разу моя бабця після візиту до лікаря. Вона пояснила, що — так, здоров’я та активність вже не ті, але люди хоча б притримують двері для літньої жінки, дослухаються до неї, а в середньому віці таких привілеїв немає».

Жінки і середній вік

Письменниця зі Сполучених Штатів Ада Келгун, розповідає у своїй книзі «Чому ми не спимо?»про жіночий бік сучасного сорокаріччя. Це досвід жінок покоління Х (народжені з 1965 по 1984 роки): найосвіченіше покоління жінок в історії США бореться одночасно з явищами “скляної стелі” та “липкої підлоги” у кар’єрі: бебі-бумери не збираються йти на пенсію, а 40-річних вже випередили міленіали. Келгун наводить результати дослідження Pew Charitable Trust про те, що покоління Х у США втратило під час світової економічної кризи половину свого добробуту, більше, ніж будь-яке інше покоління в Америці. І хоча чоловіки все більше долучаються до виконання сімейних обов’язків, нерівність їх розподілення лягає тягарем на плечі жінки середнього віку: на ній догляд за старенькими батьками і ще малими дітьми. В США за все життя через нерівність розподілу сімейних обов’язків жінки у середньому недоотримують $324 тисячі. І на додачу, кожна п’ята американка приймає антидепресанти, а 60% жінок середнього віку у США заявляють, що “знесилені стресом”.

Ада Келгун у своїй книзі говорить про те, що хронічний стрес, його прояви у вигляді тривожності й дратівливості та гормональні “шторми” у жінок вже після 30-річного віку часто пояснюються лікарями як прояви наближення ранньої менопаузи. Пременопауза, вважають вони, тобто період згасання репродуктивної функції у жінок, може тривати й до 10 років. І увесь цей період прояви менопаузи поглиблюють стрес, а стрес викликає ще більший дисбаланс гормонів у бік переважання “сумних та злих”, і так по колу. Суспільною нормою стає масштабна гонитва за підтриманням молодості й краси. За цією тенденцією стоїть мільярдна індустрія краси, якій би не хотілося, аби жінка почувала себе добре у своєму віці, це означало б, що бьюті-сектор втратить величезні доходи. В Америці, наводить приклад Ада Келгун, за рік жінками у віці від 40 до 54 років було зроблено близько 7,5 мільйонів косметичних процедур. Келгун пише: “Якщо ви просто зараз не звернетеся до найближчої клініки пластичної хірургії, то виглядатимете старшою не тільки за молодших жінок, але й за ваших одноліток. А якщо ви в розлученні чи незаміжня, то зазирніть на будь-який сайт знайомств: там 50-тирічні лисі дядьки у футболках з написами Star Wars шукають «дівчат не старших 28 років».

Проте «криза середнього віку» — це феномен, обличчя якого типово чоловіче. Як же виглядає криза середнього віку у жіночій версії? Читаємо уривок з книги Ади Келгун «Чому ми не спимо?»

Щось не так

Стереотипна чоловіча криза середнього віку, за версією масової культури, не обходиться без нищення чогось — як правило, шлюбу, але може йтися і про нищення кар’єри, норм, репутації. Чоловік, що починає лисіти, може впасти в паніку, яка доводить до гарячкових намагань відкопати платівки часів його навчання у виші. Як лікуватися? Регулярно знаходити молодших жінок і яскраві автомобілі. Про таких чоловіків є безліч фільмів і книжок — і декого з них навіть не грав Майкл Дуґлас. Виробничий комплекс «Вуді Аллен + “Краса по-американськи” + “На узбіччі”» дав нам драми, в яких жінки виступають незмінно нудним тлом — вересклива дружина, неприємна тітка, сумна сестра — для чоловічого життєствердного прагнення пристрасного життя, яке підозріло часто втілюється в подобі тінейджерки.

Знаю, криза середнього віку в жінки являє собою драматургічну проблему. За моїми спостереженнями (їх підтвердили чимало експертів, із якими я розмовляла), в жінок криза здебільшого тихіша, ніж у чоловіків. Часом жінка намагається вдатися до чогось ефектного — великого роману, нової кар’єри, «особистого простору» на задвір’ї, — та частіше буває так, що вона страждає непомітно, не відмовляючись від турботи й роботи.

Збоку можна й не помітити, що щось не так. Жінки можуть пляшками пити вино, переглядаючи серіали, релаксувати за допомогою харчів із канабідіолом чи плакати щодня по обіді, приїхавши забирати дітей зі школи. Або ж лежати без сну посеред ночі, втупившись у стелю. Ще не створено жодного блокбастера про жінку, яка вглядається в лобове скло своєї машини й зітхає.

Тож я розумію, чому деякі люди вважають слово «криза» надто гучним для ситуації, коли високофункціональні жінки переживають щось на позір схоже на звичайний дискомфорт, хандру чи чорну смугу в житті. Коли я цього року виступала на одному заході з відомою науковицею Сьюзен Краусс Вітборн, вона сказала, що наука не підтверджує існування прогнозованого нервового зриву в середньому віці й що називати стрес середнього віку «кризою середнього віку» означає «виправдовувати погану поведінку». «Якщо ви пригнічені в середньому віці, — сказала вона, — цьому може бути багато причин, і ваш “вік” — остання з них». І все-таки навіть Вітборн погоджувалася з тим, що покоління X — народ особливо безрадісний і що жінки з цього покоління «дуже змучені стресами».

Я її розумію. Та й чи можна справді сказати, що жінки переживають «кризу», якщо можуть, незважаючи на самопочуття, клепати гарно структуровані презентації в PowerPoint і збирати вигадливі кошики з подарунками для учителів в останній день навчального року?

Коли я спитала свою подругу Еймі, мешканку Балтимора, чи переживає вона кризу середнього віку, вона сказала «ні». А тоді додала: «Стоп, це про істерику в стилі “Що я, в біса, зробила зі своїм життям і хто я така?” Зараз я однозначно щось таке переживаю».

Хоча це, ймовірно, влучно описує те, що переживають двісті з лишком жінок, із якими я поспілкувалася заради цієї книжки, мені все одно більше до вподоби термін «криза середнього віку». Він подобається мені, бо завдяки йому те, що відбувається, здається серйозною справою — такою, якою я це вважаю. Мій досвід доводить, що жінки з покоління X завзято применшують важливість своїх незручних чи неоднозначних почуттів. Вони часто кажуть мені, що їм соромно навіть згадувати про ці почуття. Деякі з найнещасніших жінок, із якими я говорила, вибачалися за «ниття», хоч якими вони були пригніченими чи виснаженими.

 

Добра новина для усіх нас: U-крива щастя після 40-ка років знов іде вгору. У нас усіх є шанс знову бути бадьорими і радісними, якщо, звісно світ продовжить бути місцем, де жінки можуть обирати, що робити з власним життям у кожному віці.

 

Ціна книжки «Чому ми не спимо?»: 191 грн.

Де придбати: book24.ua

 

Мы в Facebook