У Копенгагені завершився CPH:DOX — один із найбільших фестивалів документального кіно у світі. Команда «Архіву війни» наживо розповіла про документування воєнних злочинів та закликала звільнити з російського полону колегу — правозахисника Максима Буткевича.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaПро це йдеться на сайті Docudays UA.
Зазначається, що спеціальною гостею події стала Олександра Матвійчук, партнерка проєкту, співініціаторка «Трибуналу для Путіна», а також керівниця «Центру громадянських свобод», що отримав Нобелівську премію миру-2022.
Читайте також: Чому варто подивитись «Підземелля та дракони. Честь злодіїв»
«Знаючи, що ще минулоріч хітом фестивалю був фільм про Навального, а програма, присвячена Україні, мала назву, достойну букваря «Україна — незалежна держава» (Ukraine Is an Independent State), фестиваль зробив значний стрибок у наближенні до розуміння нас і наших проблем. Україну представляли українці/-ки, які з перших вуст розповіли про те, що з нами відбувається на побутовому та емоційному рівні, що потрібно для того, аби ця війна закінчилася нашою перемогою. Зокрема, в індустрійній секції взяли участь проєкти Ірини Цілик, Оксани Карпович та Єгора Трояновського. Дві з цих розробок отримали відзнаки журі. Також у програму були відібрані стрічки «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, «Коли в Бучу прийшла весна» Маркуса Ленца та Міли Тешаєвої, «Синдром Гамлета» Ельвіри Нєвєри. Усі ці роботи зблизька показують наші травми, спричинені вторгненням Росії. На конференції під час фестивалю виступила режисерка фільму «Ми ніколи не згаснемо» Аліса Коваленко, яка в дохідливій формі пояснила аудиторії, чому нам потрібне постачання зброї та як саме вони можуть швидко вплинути на перебіг цієї війни. Загалом я задоволений тим, що тема України широко представлена, що нас хочуть чути й розуміти краще, ніж рік тому», — сказав Роман Бондарчук, керівника «Архіву війни» про те, як відбувся захід.
Останні новини
- Зіркові вчителі: лауреати премії для освітян «Ранкові зорі»
- Кожен чоловік хоче почуватися потрібним, бажаним та очікуваним вдома: лауреат Шевченківської премії Дмитро Лазуткін про жіночі тригери, які впливають на бойовий дух ЗСУ
- Рецепт печива «Лапки зайчика»
- Нова суперсила українців — резильєнтність
- Навіть посеред війни розцвітають квіти: нова колаборація SOVA x FROLOV
Новости на главной
За словами Бондарчука, на конференції зібралися люди, яким не байдуже. Після виступу більшість глядачів хотіли приєднатися до проєкту в ролі волонтерів.
Читайте також: Всеукраїнська рада церков виступила проти реєстрованого партнерства: подробиці
Також Роман розповів, чому важливо презентувати «Архів війни» на міжнародних майданчиках:
«По всіх столицях світу проходять гібридні інформаційні атаки, наприклад антивоєнні марші, де закликають до миру, але через припинення постачання зброї Україні. Тільки історії конкретних людей, які постраждали від воєнних злочинів, тобто особиста присутність нас, громадян/-ок України, на всіх важливих міжнародних майданчиках, дає змогу решті світу ототожнювати себе з нами. Нагадувати собі, що таке людська гідність. Ставити себе на наше місце. Знайти в собі сміливість нам допомогти».
Читайте також: В Україні французька кінокомпанія зніматиме серіал «Перевізниця» про перші тижні російської агресії
Додамо, що проєкт «Архів війни» здійснюється ГО «Докудейз» у партнерстві з Infoscope, за підтримки Посольства Швеції в Україні, Prague Civil Society Centre, Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив, «Razom for Ukraine. Разом до перемоги!», а також чеської організації «People in Need», у межах ініціативи «SOS Ukraine». Думки, висновки чи рекомендації належать авторам / авторкам та упорядникам/-цям і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть винятково автор(к)и та упорядники/-ниці.
