(Не)Гучно: Чи потрібні жінкам квоти у музичній індустрії

12-14 липня відбулася Music Conference Ukraine у партнерстві з найбільшим фестивалем у Східній Європі Atlas Weekend. За 3 дні всі бажаючі могли познайомитися зі специфікою музичної індустрії, проговорити хвилюючі теми, обмінятися досвідом і познайомитися відразу з кількома десятками потенційних партнерів з усього світу. Ми, звісно, не могли проігнорувати дискусію, присвячену жінкам у музиці, організовану разом з British Council.

Аніка Янковські (паблішерка з Німеччини), Наталія Якаб (організаторка угорських фестивалів), Анна Грейс (журналістка IQ Magazine в Британії), Крістіна Остін (представниця лондонського офісу однієї з найбільших агенцій талантів United Talent Agency) і Людмила Цимбал (ГО «УААСП») ділилися своїми історіями про те, як вони потрапили в музичний світ, які складнощі в них виникають через ґендерне питання і чому дослідження показують, що дівчата досі представлені в меншості майже у всіх секторах музичної індустрії.

Крістіна Остін: Представленість — ось ключ до всього. Звіт Billboard каже про те, що у Британії жінок серед музикантів — 41%, це непогана цифра, але все ж таки не 50 на 50. І хоча серед зірок сьогодні сяє дійсно багато жінок — Аріана Гранде, Біллі Айліш, Spice Girls врешті-решт, — це ж справжнісінька girl power, проте прийняття рішень у музичній індустрії — все ж таки прерогатива чоловіків. Як зрушити цю скелю? Мені здається, вся суть у підтримці та заохочуванні. Причому це стосується не тільки людей, з якими ви працюєте, а взагалі усіх, з ким ви спілкуєтесь.

Аніка Янковські: Звісно, що у музичній індустрії багато дівчат та жінок, але чим вище ми просуватимемось кар’єрними сходами, тим менше будемо їх бачити на топ-позиціях. Піар, розкрутка, підтримка у соцмережах — у цих сферах жінок традиційно багато, а от якщо подивитись на лейбли, то ситуація вже не така й радісна. Розумієте, бізнес підпорядковується цифрам! Тож, усі аргументи мають бути підкріплені цифрами та фактами, коли ви даєте конкретні цифри, тоді ви отримуєте владу та визнання. Звісно, жінкам же закидають, що їм доведеться якось балансувати між музичною кар’єрою та особистим життям, і що це буде з біса важко. Але будьмо чесними, будь-яка робота нелегка. А от чи потрібні квоти для жінок у музиці? Вважаю, що квота — це не самоціль, це інструмент для досягнення рівності та інклюзивності у нашому суспільстві. Я зараз кажу не тільки про ґендерне різноманіття, а про різноманіття у цілому — у віці, у походженні. Чим більше різноманіття, тим більше варіацій і тим краще.

Анна Грейс: Чи потрібна якась підтримка та квотування з боку уряду для жінок у музиці? Не впевнена, що це питання може вирішити саме уряд. У Британії є організації як надають гранти для проектів музиканток. 86% музиканток в одному опитуванні зізнались, що навряд чи змогли б реалізувати свій проект, якби не подібна підтримка.

Наталія Якаб: Один із викликів, який постає перед дівчатами, що обирають кар’єру у музіндустрії, — поєднання роботи та родини. Дуже часто самі жінки закидають щось на кшталт: «Нащо ти йдеш туди? Ти ж не матимеш змоги бачити дітей та чоловіка! Ти ж узагалі сім’ї не матимеш! Будуй нормальне життя, якого хоче кожна дівчина». Тому потрібно підтримувати дівчат, пояснювати, що вони не повинні тягнути родину на собі, вони мають право бути у парі з тим, хто розуміє сутність партнерства, і вони повинні знати про це. Показувати рольові моделі. Чим більше у дівчат буде прикладів, тим менше вони боятимуться зробити крок до роботи у музичній сфері. Але я не фанатка ґендерних квот. Я за створення можливостей — музичних майданчиків для жіночих бендів чи надання грантів на проекти чи отримання освіти.

Людмила Цимбал: Я також не вважаю, що якось штучно можна заохотити жінок до роботи у музиці. Думаю, що наше завдання заохочувати, мотивувати та підтримувати через організацію воркшопів та обмін успішним досвідом. Багатьом успішним музиканткам є що розповісти та чим надихнути своїх колег.

Фото: Music Export Ukraine

— Читайте також: Рада 9.0: Скільки депутаток увійшли до новообраного парламенту