Операція «Антипластик»: Як я відмовилася від одноразових горнят та пластикових пляшок

Монолог від першої особи

Про zero waste я дізналася десь рік тому і з того часу почала поступово навертатися у цю «віру». І хоча часто можна почути, що зменшення сміття — це не просто, займає багато часу, а інколи ще й дорого, на власному досвіді переконалася, що все якраз навпаки. Для мене це перетворилося на гру.

Цифри, які лякають

Минулого літа отримала завдання підготувати матеріал про сортування та києвські сміттєзвалища. Cіла шукати інформацію і була шокована. Мало того, що кількість сміття, яку лише кияни щодня викидають, вимірюється сотнями тон, так воно ще й розкладатиметься сотнями років. Для прикладу, пластикова пляшка розкладається приблизно 450 років, уявляєте? А так зване «паперове горнятко» — не зовсім і паперове. Аби папір тримав рідину, до нього додають поліетиленову плівку. І з цього знання випливає одразу декілька причин відмови від таких горнят. По-перше, пити з такого горняти не дуже добре для здоров’я. При контакті з нагрітою рідиною відбувається активне переміщення токсинів у напій. По-друге, через додавання поліетилену горня розкладатиметься роками. По-третє, через «сусідство» в таких стаканах паперу з плівкою, їх майже ніхто не береться переробляти, оскільки відділення паперу від поліетилену є досить витратним процесом.

І що тепер?

Спочатку я просто стала рідше брати каву з собою, а все частіше пити її в кав’ярні зі справжньої чашки і паралельно вивчала асортимент різних термочашок та багаторазових горнят. А потім напередодні новорічних свят на питання «Що б ти хотіла знайти під ялинкою?», відповіла: «Бамбукове горня».

Це крутіше, ніж я думала

Вже від тестового випробування чашки була у захваті. Вам знайоме те відчуття, коли біжиш до офісу з гарячим «паперовим» стаканом, обливаєшся кавою, а поки нарешті сідаєш за свій робочий стіл, напій вже холодний? Бо я таку ранкову каву просто «обожнювала». А от з бамбуковим горням все інакше. Завдяки силіконовій накладці чашку комфортно тримати,  а до дрібниць продумана кришечка не дозволяє напоєві розливатися. Більше того, бамбукове горня звісно не термочашка, але все ж, температуру тримає довше одноразового. А головне — здоров’ю не шкодить. І звісно ж, ніякого тобі сміття.

Я була у такому захваті, що мені захотілося ще й ще шукати подібні штуки.

«Мені в свою!»

Не зважаючи на те, що деякі кав’ярні навіть почали робити знижки клієнтам зі своєю чашкою, у деяких закладах я все ще бачила в очах баріста здивування і нерозуміння. Тож для декого я таки була дивачкою зі своєю чашкою і це трохи напружувало. Але все частіше я зустрічала людей, які робили компліменти моєму горняткові, тож я все сміливіше та голосніше почала казати «Мені в свою».

…і воду теж в свою

А нещодавно для ZZA! робила матеріал про маркування пластику і дізналася багато цікавого про звичні нам пляшки. Одним словом, купувати в них воду більше не хочеться. Але влітку, коли температура вище 30 градусів, без води неможливо. Що ж робити? Купити скляну пляшку. Помоніторила ціни — задорого. Зайшла в супермаркет і побачила рішення просто перед носом — вода в скляних пляшках. Один раз купуєш  — і користуйся скільки хочеш.

Дорого чи ні?

Я часто чую про те, що подібні альтернативи досить дорогі. Навіщо платити 400-500 грн за чашку, якщо тобі й так дадуть одноразовий стакан. Тут, звісно, є якась логіка. Але зі своїм горням, я не лише дбаю про довкілля, бо не викидаю декілька сотень одноразових стаканчиків на рік. Я ще й про своє здоров’я дбаю (бо не хочу, щоб мій напій контактував із поліетиленом) і комфорт. Повірте, бігти до офісу зимовим ранком не обпікаючи собі рук значно комфортніше, а прохолодним вечором напій в бамбуковому горняті зігріває довше. До того ж, як я вже згадувала, деякі кав’ярні роблять знижку за свою чашку — близько 2 гривень. А тепер підрахуємо: якщо пити каву щодня, то 365*2=730 грн. Виходить, якщо пошукаєте саме такі заклади в своєму районі, можете відбити вартість горняти трохи більше ніж за півроку.  А скляна пляшка взагалі економить ваші гроші. То чи справді це дорого?

— Читайте також: Операція «Антипластик»: Як я відмовилась від губок та миючих засобів

Мы в Facebook