Справжня отрута: Яка упаковка шкодить продуктам харчування та чим її замінити

Автор технології створення паперу з опалого листя, спікер конференції унікальних тінейджерів «Завтра_» Валентин Фречка розповідає про те, як упаковка впливає на наше здоров’я та екологію.  

Людина, будучи найбільш удосконаленою формою життя на Землі, завжди прагнула зазирнути в таємничий світ природи. Ця цікавість породила наукове сприйняття світу, а згодом виникли й нові технології. Ще в середині ХХ століття, із зростанням чисельності населення планети, зростала потреба у продуктах харчування та способах їхнього перевезення й зберігання. Розвиток науки дав нові можливості у сфері промислової хімії, зокрема виникли нові матеріали, які покращили умови життя. Але, як часто буває, із виникненням нових речей, виникають нові проблеми. Зараз такою проблемою є синтетичні матеріали для зберігання продуктів харчування, побутової хімії, напоїв й т.д.

Основні типи побутової упаковки, від якої слід відмовитися

Картонна упаковка

Даний пакувальний матеріал складається із шарів (ламінату) паперу, поліетилену і алюмінієвої фольги (застосовується у асептичних упаковках). Комбінація матеріалів варіюється в залежності від вимог до упаковки кожної категорії продуктів. Однак у будь-якому випадку єдиним матеріалом, що безпосередньо стикається з вмістом упаковки, залишається харчовий поліетилен. Поліетилен робить пакет непроникним для рідини, алюмінієва фольга — для світла й кисню, а папір надає міцності.

Шкідливість даної упаковки пов’язана передусім із складністю утилізації після використання. На разі у світі не існує дешевих та ефективних технологій її переробки чи повної утилізації. Також від такого виду упаковки варто відмовитися через шкідливість для здоров’я. Позаяк рідина, яка заливається в ємність, є гарячою. Це може спричинити перехід ламінаторних компонентів, клеїв із шарів упаковки у рідину, а потім і в організм людини, яка цю рідину вживає.

ПЕТ-пляшки й лотки

Поліетилентерефталат (далі ПЕТ) зазвичай використовується у виготовленні пляшок для води, алкогольних напоїв, спортивних напоїв і пляшок для соусів. Хоча він, як правило, вважається «безпечним» пластиком і не містить BPA, в присутності тепла він може виділяти сурму, біcфенол А в продукти харчування та напої, які містить. Це може викликати блювоту, діарею і призвести до виразки шлунку, а також негативно впливати на функцію ендокринної системи.

Найбільш поширені сполуки, які можуть міститися в ПЕТ:

• Фталати. Ці сполуки роблять пластик гнучкішим. Вони шкодять людині, лише якщо споживати їх у великих кількостях, наприклад, можуть спричинити проблеми з ендокринними залозами.
• Сурма. Це важливий каталізатор ПЕТ. Навіть у невеликих кількостях, дана сполука є сильним канцерогеном, який може спричинити виникнення раку, а також різноманітних респіраторних захворювань.
• Формальдегід і ацетальдегід. Саме ці сполуки іноді надають воді так званого “пластикового” смаку. Спеціалісти стверджують, що це трапляється лише коли пляшки довго перебувають на сонці, тоді складники розчиняються у водному середовищі.

Також слід візначити, що ПЕТ-матеріали, у тих кількостях, у яких вони продукуються, потребують такої ж динаміки переробки, чого немає на практиці. Починаючи 3 1973 року (відколи активно виготовляється ПЕТ), стан екології суттєво погіршується через негативний вплив даного матеріалу. Станом на 2007 рік виробництво ПЕТ досягає близько 2 млн тонн на рік. У 2012 році світове виробництво ПЕТ сягнуло вже 10 млн тон за рік, у 2018 році ця цифра зросла до 17 млн тон, і лише 16,3% піддається переробці.

Поліетиленові пакети низької щільності

Поліетилен (далі LDPE) – унікальний матеріал, який був відкритий ще в кінці XIX століття, але тільки з 1950-х років став повсюдно використовуватися в якості матеріалу для виготовлення плівок та пакетів. Його виробництво обходиться дешевше, ніж будь-якого іншого полімеру. Тому він утримує першість за обсягами випуску серед всього класу поліолефінів. Цей матеріал поєднує в собі цінні властивості, які й зумовили його широке застосування в промисловості і в побуті. Із LDPE виготовляють мішки для овочів та фруктів, круп, а також для сміття, найрізноманітніші види упаковок.

Вже не один рік відомо, що зберігання їжі в поліетиленовій упаковці не приносить користі. Цю інформацію намагаються замовчувати, тому що у виробництві пакетів задіяні великі трансатлантичні компанії, яким не дуже вигідно призупиняти виробництво цього матеріалу.

Продукти, що лежать в пакеті, швидше починають псуватися, тому що на поліетилені знаходиться безліч бактерій. У щільно закритому прозорому мішечку утворюється конденсат, в якому швидко розвивається цвіль. Зберігання квашеної капусти та іншої їжі з підвищеною кислотністю руйнівно впливає на верхній шар пакету. В результаті хімічні сполуки проникають в продукти і отруюють їх. А коли поліетилен піддається заморожуванню, з нього виділяються токсини, небезпечні для людини.

Тому екологи всього світу б’ють на сполох, кажучи про шкоду пластикових пакетів. Мільйони тон поліетилену щорічно опиняються не лише на смітнику, а й у водоймах та легко поширюють на суші, заражаючи землю токсичними речовинами. Природним шляхом вони розкладаються впродовж 100 — 500 років. Спалювати таке сміття небезпечно, оскільки у процесі горіння в атмосферу викидається величезна кількість канцерогенів, які забруднюють повітря і руйнують озоновий шар. Вторинна переробка відходів розвинена слабко, адже машинна переробка потребує близько 80-відсоткової чистоти відходів, і за даними екологів, через неї проходить всього 1% поліетилену на планеті.

Полістирольний посуд

З полістиролів виготовляють дуже широку гаму виробів, які, в першу чергу, застосовуються в побутовій сфері. За хімічною природою даний матеріал є полімеризованою сполукою стиролу, який є сильним нейропаралітиком. Полістирол, також відомий як «пінополістирол», використовується для виготовлення одноразових чашок, тарілок, контейнерів, лотків для супермаркетів тощо. Як і будь-яка органічна сполука, при температурному впливі, іонізуючому чи механічному, полістирол може виділяти стирол та фенол, особливо в присутності тепла, що робить гарячі напої певною мірою токсичними. За даними ВОЗ, до матеріалів із полістиролу є дуже чутливими діти, адже більшість іграшок мають домішки полістиролу.

Основними компонентами вище описаних матеріалів є органічні природні ресурси, такі як нафта, вугілля, газ, які є не відновлюваними. Але найбільший недолік пластикових полімерів — це те, що вони не розкладається. На повний розпад необхідно більше 100 років, звалища займають гектари корисної площі землі і продовжують розростатися. Окрім екології, значний вплив дані матеріали здійснюють на живі організми. Люди потерпають від отруєнь, алергій чи онкологінчих захворювань. Від пластику гинуть тварини, птахи, птахи, риби, комахи й рослин

Альтернативи

Але від такого шкідливого пакування можна відмовитися, замінивши його екологічними альтернативами. Тож пропоную слідувати деяким правилам, застосування яких дасть вам змогу зробити власний внесок у збереження навколишнього середовища.

1. Використовуйте для покупок сумки з тканини.
2. Не купуйте попередньо упаковані продукти.
3. Купуйте «біо-пакети» — вони розкладаються за короткий період часу.
4. Застосовуйте використані пакети в якості сміттєвих.
5. Використовуйте паперові пакети тільки при можливості їх утилізації, адже вони теж не перегнивають.

Бережіть себе та своїх близьких!

-Читайте також: Jarvis: Українські студенти розробили віртуальний асистент