Помру, але не зараз. Рецензія на фільм «Ті, хто бажають моєї смерті»

Рецензія на фільм Тейлора Шерідана "Ті, хто бажають моєї смерті" з Анджеліною Джолі у головній ролі

Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo

Бухгалтер Кассерлі (Джон Бернтал) працює на окружного прокурора, виховує сам сина-підлітка Коннора (Фінн Літтл), веде нічим не примітне життя американця, яке робить крутий і небезпечний поворот після того, як у його руках опиняється компромат на дуже впливових людей. У чім взагалі річ, що за компромат — нам до кінця не ясно, але це знання змушує його всадовити сина в автомобіль і кинутися навтьоки, сподіваючись знайти прихисток у родича-шерифа.

На середині шляху, серед лісів Монтани, автомобіль наздоганяють двоє професійних кілерів (Ейдан Гіллен, Ніколас Холт) і влаштовують аварію. Коннор виживає.

 

Героїня Анджеліни Джолі Ханна працює у службі порятунку. Її завдання — під час лісової пожежі спуститися туди на парашуті і загасити її. Минулого року, за сюжетом, під час однієї з таких пожеж Ханні не вдалося врятувати трьох підлітків, які благали про допомогу. Страждаючи ПТСР, Ханна на чергуваннях вилізає на височезну пожежну вежу, де віддається переживанням через психологічну травму та роздумам про самогубство. Але доля руками режисера і сценариста Тейлора ШеріданаЄллоустоун», «Вітряна ріка») дає їй шанс на одужання: несподівано під її опіку потрапляє син бухгалтера-втікача. Вона зголошується провести його крізь лісовий вогонь і кулі переслідувачів, оскільки у руках Коннора важлива записка від батька, яку він повинен передати «тим, кому довіряє».

Анджеліна Джолі зі своєю ідеальною зовнішністю не дуже вписується у роль вогнебориці, яка не передбачає подіумної жіночності. «Не худа, а струнка!» — реагує Ханна на зауваження про її статуру. Але акторський хист врівноважує цю невідповідність амплуа, хоч до кінця і неможливо сповна відчути органічність Джолі, яку ми знаємо, і поведінки, яку вона вдає цього разу на екрані: відчайдушна пожежна, що підтримує скабрезні жарти брутальних колег-чоловіків і п’є алкоголь.

Але на вогонь і Анджеліну Джолі можна дивитися безкінечно, пробачаючи промахи амплуа, тож якщо завдяки їй фільм спрацює на популяризацію професії вогнеборця, ми будемо їй вдячні. Бо у світлі резонансних лісових пожеж, без яких останнім часом не обходиться жоден рік, ця професія є дуже актуальною.

Автор похмурих трилерів Тейлор Шерідан зробив безпрограшний хід, запросивши до свого фільму таку величину як Джолі, оскільки її ім’я зробило 50% успіху фільму з не видатним сюжетом, в якому переплелися живописні ліси Монтани, погоні і перестрілки, стосунки батька і сина, психологічна травма і готовність до самопожертви через неї та вроджену людяність. Безперечно, ім’я самого Шерідана теж багато важить, але від творця «Вітряної ріки» очікувалося набагато більшого.

Тяжіння Шерідана до Дикого Заходу настільки непереборне, що під час перегляду «Ті, що бажають моєї смерті» легко можна уявити ковбойські капелюхи на сучасних героях і коней замість авто.

Є два жіночих персонажі, які потрапляють у небезпеку і зрештою з гідністю з неї виходять, врятувавши на цьому шляху ключових персонажів сценарію. Одна з них, зауважу, на 6-му місяці вагітності, але при цьому не просить порятунку, а сама «в будинок, що палає, ввійде» і зрештою рятує і власного чоловіка, який є не ким-небудь, а аж шерифом.

Є лінія двох кілерів-напарників, яка, попри негативне забарвлення і навіть присутність самої Джолі, виходить на перший план хоча б завдяки тому, що прописана найбільш яскраво і саме вона утримує цікавість глядача. Перші хвилини фільму взагалі дарують надію на карколомні сюжетні перипетії. Але ні. Після багатообіцяючого початку залишається лише пустка вигорілого вщент лісу.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неприкаяна: Рецензія на фільм Хлої Чжао «Земля кочівників»