Як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони?

Уривок з книги, яка навчить постояти за себе

Кожна дівчина має право на повагу й хоче, щоб її цінували як особистість, чули її думку й не примушували робити те, що некомфортно. А для цього передусім потрібно навчитися любити й поважати саму себе. Ця книжка — помічник з упевненості в собі: у своєму тілі, ролі у стосунках, спілкуванні з однолітками й старшими. Людина, яка навчиться цінувати себе, зможе легко розпізнати маніпулятора, не терпітиме дискримінації та впевнено відстоюватиме свої права. Тож «Повага» — хороша підготовка для дівчат, які поки бояться постояти за себе й не знають, які вони насправді чудові й цінні.

Уривок з книги “Повага: як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони” Кортні Макавінта Андреа Вандер Плюм

Дослухайся до своїх почуттів і потреб

Емоції мають надзвичайний вплив на нас. Іноді вони огортають з головою та змушують геть утратити контроль над собою. Вони можуть примусити за десять секунд змарнувати цілу коробку паперових хусточок (ну, принаймні тобі так здаватиметься) чи казати або робити речі, про які ти згодом шкодуватимеш. Щоб вибудувати самоповагу, залишайся в контакті зі своїми почуттями й потребами щодня — так, наче ти сидиш із власними мозком і серцем у месенджері чи «висиш» із ними на телефоні. Якщо людина чи якась ситуація змушує тебе почуватися погано, некомфортно чи ображає тебе, дослухайся до того, що ти думаєш чи відчуваєш. Щоб розібратися у власних емоціях, використовуй підказки наведені нижче.

Довіряй своїй інтуїції. Коли потрібно ухвалити рішення, інтуїція може підказувати тобі, що слід робити. Крутить у животі? Серце калатає? Якщо твоя інтуїція попереджає тебе й повідомляє, що ти все робиш правильно, дослухайся до неї. Прокрути подумки всі можливі сценарії: чого ти прагнеш? Як гадаєш, чим усе завершиться? Яке рішення змушує твою інтуїцію вгамуватися, заспокоює, дарує тобі впевненість у собі? 

Захищай власні інтереси. Єдиний спосіб продемонструвати собі (й іншим), що ти варта поваги, — це відстоювати себе. Для початку повідом співрозмовникові, що ти відчуваєш з того чи іншого приводу, бо цього заперечити ніхто не зможе. Приміром: «Якщо ти не дивишся на мене, коли я з тобою розмовляю, мені починає здаватися, що ти мене не слухаєш. Мені потрібно відчувати, що ти мене чуєш». Повідомляючи людям про свої потреби й кордони, ти можеш нервуватися, а надто попервах. Завжди дослухайся до власної інтуїції, щоб переконатися, що ти в безпеці. Порада: не починай захищати власні інтереси, розмовляючи з людиною, з якою складно спілкуватися. Натомість спершу попрактикуйся у встановленні кордонів із тим, з ким тобі комфортно і хто сприймає тебе всерйоз.

Виплесни емоції назовні. Якщо ти стримуватимеш свої емоції, це призведе до того, що вони однаково вирвуться назовні, але у спосіб, який виявиться шкідливим для твого здоров’я, спроможності ухвалювати рішення та для інших людей (наприклад, ти можеш зірватися на комусь чи не зможеш веселитися з друзями, бо всередині тебе болітиме). Випусти пару! Певна річ, для всього є належний час і місце. Не варто бути надто емоційною чи плакати в школі, де всі побачать. Знайди якесь спокійне місце, де можеш поміркувати чи зробити запис у щоденнику. Звернися по допомогу до друзів чи рідних.

Знай, що ти не самотня. Найяскравішими емоціями, які переживають дівчата підлітки, є фрустрація, невпевненість, гнів і розчарування. Інколи ці почуття можуть охопити тебе з головою. Якщо ти не спроможна позбутися негативних емоцій, не здатна впоратися з ними і знову й укотре подумки повертаєшся в минуле та втрачаєш над собою контроль, тобі варто проаналізувати події і спробувати відшукати справжню причину своїх емоцій. Поговори з друзями, дорослими, яким довіряєш, шкільним психологом. 

Коли емоції беруть гору

Прояви повагу до себе: з’ясуй, звідки походять твої емоції і що ти можеш зробити, щоб дати їм раду. Іноді, коли тебе охоплюють нестримні емоції, потрібно діяти таким чином

  1. Припини робити будь-що й сядь. Якщо цієї миті з кимось розмовляєш, вибачся й вийди.
  2. Зосередься на диханні та визнач емоції, які відчуваєш: смуток, зніяковіння, тривогу. 
  3. У своєму щоденнику чи подумки відзнач, що ти відчуваєш і чому. Запитай себе: що могло спричинити ці почуття (рішення, яке ти ухвалила, старі звички, з якими важко розлучитися, твої потреби, якими нехтують). 
  4.  Подумай про те, як можна було б змінити ситуацію. Може, потрібно щось зробити? Що саме? До кого можна звернутися за натхненням і допомогою? Як ти сама можеш зарадити собі в цій ситуації?

Говори із собою з повагою

Інколи дівчата самі стають найнещаднішими критикинями щодо себе. Може, й на тебе колись напосідалися такі думки: «Усі на мене якось дивно поглядають» чи «Люди ненавидять мене», — але насправді це було зовсім не так. Можливо, ти навіть переконувала себе, що ти недостатньо хороша, чи шкодувала, що ти не така, як хтось із твоїх знайомих. А згадай-но про свій внутрішній голос. Як ти подумки розмовляєш сама із собою? Чи добра ти під час розмови із собою, чи поміркована — а чи, навпаки, постійно критикуєш себе? А може, й те, й інше водночас? Більшість із нас забороняє іншим людям напосідатися на нас, перетинати особисті кордони, але, коли йдеться про те, як ми розмовляємо із самими собою, кордонів наче не існує взагалі. Ти заслуговуєш на краще ставлення — і ось як його домогтися.

Стань своєю найкращою подругою. Найкращі друзі — це ті, на кого можна покластися й заради кого ти здатна майже на все. Більшість із нас ставиться своїх найкращих друзів із повагою. (Адже інакше ці люди не були б нашими найкращими друзями.) Поміркуй про те, як говориш зі своєю найкращою подругою: ти ж слухаєш її, не засуджуючи? Ти допомагаєш їй оговтатися й «почистити пір’ячко», якщо вона зазнала якоїсь колосальної невдачі? Запиши кілька слів і фраз, які ти використовуєш у розмові зі своєю найкращою подругою, — тих, якими висловлюєш повагу й турботу про неї. Почни в такий самий спосіб розмовляти із самою собою. Іноді, коли не вдається, запитай себе: чи казала б я таке своїй найкращій подрузі.

Дотримуй даних собі обіцянок.. Ти ж достеменно знаєш, як воно прикро, коли хтось тобі щось обіцяє, а потім не дотримує своєї обіцянки. Ти почуваєшся зневаженою та скривдженою. Те саме відбувається, коли обіцянку даєш сама собі, а потім не дотримуєш її. Що більше порожніх обіцянок ти даєш, то дужчає враження, що ти підвела саму себе. Наприклад, ти знову й укотре обіцяєш собі, що вчитимешся краще, а потім «здуваєш» у когось із однокласників домашку й зневірюєшся. Спитай себе: чому так відбувається? Може, варто ставити перед собою чіткіші й досяжніші цілі? Може, ти потребуєш допомоги? Чи, можливо, твої старі звички заважають справжнім змінам на краще? Чи ти й справді хочеш виконати свою обіцянку, чи тобі просто здається, що ти мусиш це зробити, бо хтось сказав тобі, що це круто? Дотримання даних собі обіцянок починається з того, що ти мусиш давати їх собі чесно.

Фільтруй критику. Якщо хтось висловлює на твою адресу брутальні коментарі, критикує тебе чи каже щось відверте (може, навіть аж надто відверте), буцімто з метою допомогти, але насправді це лише ображає тебе, — як ти на це реагуєш? Чи приймаєш ти все почуте близько до серця, щиро вірячи тому, що сказала ця людина, чи дозволяєш їй заронити до твоєї душі зерно сумніву в собі? Критику ігнорувати не надто вже й легко, але точно можливо. Для цього потрібні «фільтрувальні кордони». Спитай себе, чи є бодай дещиця правди в тому, що каже та, інша, людина. Дай щиру відповідь на це запитання. Якщо правди в цьому немає, тоді ігноруй критику та нагадуй собі, що слова тієї людини жодним чином тебе не стосуються. Сформулюй це так: «Що ж, мабуть, у цієї людини якісь свої проблеми — але це мене не обходить». Але, якщо в почутих закидах є бодай дещиця правди, поміркуй, що можна зробити, аби змінитися на краще. Наприклад: «Так, це правда, іноді я можу бути трохи слабкодухою. Я маю навчитися давати відсіч».

Про авторок

Кортні Макавінта — засновниця Інституту поваги, установи, яка допомагає створити безпечні умови для самовираження молоді 11—24 років. Макавінта належить до 42 найвпливовіших жінок в освітній сфері за версією Університету Південної Каліфорнії та має нагороду «Впливова жінка Кремнієвої долини — 2017».

Андреа Вандер Плюм — авторка книжок для молоді, інструкторка із самозахисту підлітків.

Придбати книгу можна тут