Pride Month-2020: ЛГБТ-спільнота в Україні підбиває підсумки року та продовжує боротьбу за рівність

Задача гей-прайду — показати, якими різними є люди у суспільстві. Донести думку про рівність людей незалежно від їхньої сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Прайди традиційно проходять влітку, найчастіше у червні, на згадку про Стоунволлські бунти, під час яких тисячі геїв і лесбійок вчинили опір поліцейським репресіям, і цей виступ став одним із символів боротьби сексуальних меншин за громадянські права.

У цьому році, з огляду на заборону проведення масових заходів через пандемію коронавірусу, гей-прайдів у чевні не буде, проте, ЛГБТ-спільнота в Україні проводить ряд інших акції, щоб нагадати про необхідність захисту прав людини, пріоритету свободи особистості, прояву різноманіття та єдинства.

Від прайду до прайду

В Україні ж рік від минулого гей-прайду минув під знаком агресії щодо ЛГБТ-активістів та неоднозначних висловлювань політиків різних рівнів. Дзвенислава Щерба — активістка Amnesty International, правозахисниця, ЛГБТ-активісткауважно аналізує суспільні процеси та окремі події в Україні, які торкнулися ЛГБТ-спільноти.

“2019 рік став доволі контраверсійним для ЛГБТ-руху в Україні. Так, в країні надалі відбуваються освітні заходи та правозахисні акції на підтримку прав ЛГБТ-людей у Києві та інших містах, стають більш видимими окремі соціальні категорії в межах ЛГБТ-руху (як-от, ЛГБТ-військові, ЛГБТ-люди з інвалідністю чи батьки ЛГБТ-дітей), йдуть спроби покращити правове становище ЛГБТ-людей в Україні”, — каже Дзвенислава Щерба.

За її словами, говорячи про позитивні зрушення у становищі ЛГБТ-людей в Україні, варто відзначити зростання видимості в публічному дискурсі, зокрема в медіа та публічному просторі. Так, до антидискримінаційних кампаній все частіше долучались і долучаються лідери та лідерки думок. Наприклад, в рамках інформаційної кампанії перед Маршем Рівності 2018 було записано пісню “Не ховай очей”, а минулого червня — серію відеороликів під гаслом “Наша традиція — це свобода” за участі лідерів і лідерок думок.

Сам київський Марш Рівності 2019 став найбільш масштабним за свою історію з 2012 року: у ньому взяли участь майже 8 000 людей. Його особливістю стало також те, що на противагу закидам опонентів та опоненток ЛГБТ-руху про те, що ЛГБТ-людей нема на фронті, на ньому була присутня окрема колона ЛГБТ-військових та волонтерів і волонтерок; а також колона ЛГБТ-людей з інвалідністю.

У 2019 році в Одесі, в Херсоні, Житомирі та Чернівцях пройшли акції проти гомофобії, біфобії та трансфобії, а в Кривому Розі пройшли заходи в рамках Прайд тижня. На жаль, через загрозу нападу з боку представників праворадикальних організацій Марш Рівності не відбувся. 15 вересня 2019 року, незважаючи на спроби мера міста заборонити проведення зібрання, а також численні напади та погрози опонентів, відбувся також перший Прайд у Харкові.

“Але досі залишається актуальною проблема нападів на ґрунті гомофобії та трансфобії. При чому як під час масових заходів, так і через “підставні” побачення, як це засвідчив нещодавній напад на трансгендерну людину з Житомира та безкарності тих, хто чинять такі злочини, а також недосконалого законодавства з протидії злочинам на ґрунті ненависті та відсутності зрушень у легалізації цивільних партнерств в Україні”, — каже Дзвенислава Щерба.

За даними Правозахисного центру “Наш Світ”, протягом 2019 року було задокументовано 369 випадків злочинів на ґрунті ненависті. А також відсутність дієвого та ефективного антидискримінаційного законодавства і пов’язана з нею безкарність тих, хто чинять злочини.

Недоліки права

Наразі єдиним нормативно-правовим актом в Україні, де чітко прописана заборона дискримінації з ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності є Кодекс законів про працю. У всіх інших випадках, зокрема в 161 статті Кримінального Кодексу України, яка передбачає відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності визначаються як абстрактні “інші ознаки”, що ускладнює притягнення до відповідальності тих, хто нападають саме через гомофобію, біфобію та трансфобію.

Іншим аспектом залишається відсутність зрушень у легалізації цивільних партнерств в Україні: незважаючи на те, що пункт по легалізацію партнерств був внесений у Національну стратегію у сфері прав людини до 2020 року, через численні звернення релігійних організацій і місцевих рад, пункт так і не було реалізовано. Залишається також актуальною проблема гомофобії з боку окремих політичних діячів і діячок, яка проявляється як в індивідуальних висловлюваннях (наприклад, як це було нещодавно з дитячим омбудсменом Миколою Кулебою, який прирівняв у своїй заяві проти сурогатного материнства ЛГБТ-людей і гвалтівників), так і в підтримці міськими радами звернень на захист “традиційних цінностей” та заборони проведення заходів на ЛГБТ-тематику в межах міста.

Що буде замість Прайду-2020 у Києві

Про заходи ЛГБТ-спільноти у столиці розповідає Руслана Панухник, директорка ГО «КиївПрайд«: “Пандемія і карантин стали для нас, як і для більшості людей, неочікуваним викликом. Адже КиївПрайд як наймасовіша та найвидиміша ЛГБТ+ подія в Україні завжди проходив в оффлайн форматі”.

 Тому очевидним та логічним рішенням стало перенесення більшості заходів на осінь, коли все ще планується провести КиївПрайд2020. Проте, знаючи наскільки очікувана ця подія як серед ЛГБТ+ спільноти, так і серед союзників та союзниць, а також враховуючи той факт, що червень – міжнародний прайд-місяць, спільнота не могла стояти осторонь і нічого не запропонувати.

ПрайдОнлайн

Так народилася ідея ПрайдОнлайн – нового формату майданчика для спілкування та просвіти. ПрайдОнлайн почався на минулих вихідних (6-7.06) та триватиме до кінця місяця. Програму заходів сформували відповідно до запитів прихильників та прихильниць та об’єднали всі події єдиною темою, що, власне, і є темою КиївПрайду2020: «Бути різними добре разом!». Це – рядок із Маніфесту толерантності, що був записаний українськими музикантами в рамках кампанії «Різні – рівні».

Впродовж ПрайдОнлайн кожен і кожна зможуть знайти захід на свій смак: від лекцій про історію прайд-руху чи квір-теорію, до відвертих розмов про секс та сексуальність. Всі анонси, так само як і загальна програма доступні на веб-ресурсах КиївПрайду.

День союзника та союзниці ЛГБТ

Також 21 червня планується започаткувати День союзника та союзниці ЛГБТ+ спільноти, весь день буде присвячено марафону, в якому візьмуть участь ціла низка людей, що підтримують КиївПрайд та ЛГБТ+ та поділяться своїми історіями про це.

Подкасти

 В інші літні місяці КиївПрайд не планує зникати з ефірів, тому планується низка подкастів, відео про «кухню» прайду, інтерв’ю з командою тощо.

А восени спільнота повернеться із продовженням прайд-заходів та, сподіваються, традиційним Маршем Рівності в Києві.

Заходи у Харкові

 Віра Чернигіна, президентка ГО ХЖО“Сфера”, співорганізаторка ХарківПрайду, ділиться планами на літо й осінь: «Прайд ми плануємо на вересень у форматі офлайн. Поки що не знаємо точної дати, багато залежить і від того, як та коли буде знято обмежувальні карантинні заходи. 

Ми також є регіональними партнерами всеукраїнської кампанії «Різні. Рівні» та наразі знімаємо ролики про рідних, які приймають своїх родичів з ЛГБТ+спільноти. Також нещодавно ми зробили колаборацію з 12 харківськими інстаблогерками та блогерами, які підтримали ідею рівних прав для ЛГБТ+спільноти. Запрошуємо й вас долучитися до кампанії та відвідати інтерактивні сайти https://www.riznirivni.com.ua/ та https://www.ridni.com.ua/.

Щодо ком’юніті-центру Прайдхаб: скоро ми знову відкриваємо двері ком’юніті-центру для ЛГБТ+ та дружньої спільноти, які були зачинені на час карантину. Наразі вже проводяться невеличкі заходи, як-от розмовний клуб англійської, групи психологічної взаємодопомоги не більше 10 осіб. Після 22 червня сподіваємось, можна буде збиратися більшими групами, тож плануємо поновити повноцінну роботу центру.» 

 

Літо ЛГБТК+ на Сході України

Євген Трачук голова ГО «ДонбасКвір» ділиться планами проведення заходів: “Зараз у нас є декілька ідей, які ми плануємо реалізувати в червні та впродовж літа. Це організувати квір-читання у відео-форматі з метою підвищення видимості квір-письменниць/ків.

Провести декілька невеликих квір-рейвів у своєму місті (але тут залежить від ситуації з карантином). Ми також готуємо онлайн-проєкт, присвячений ЛГБТК+ людям з окупованих територій і який планується презентувати в рамках оффлайн-прайду в Києві”.

 

• Читайте також: Конференція «Інклюзивна освіта: протидія булінгу та насиллю над ЛГБТК-дітьми»