Маріанна Бойко — екоблогерка, лекторка зі свідомого споживання й мотиваційна спікерка. Ви можете слухати її по радіо в програмі “Свідоме життя з Маріанною Бойко”, взяти із собою багаторазові торби бренду Act Green, власницею якого вона є, а ще ви, мабуть, чули про її авторський проєкт Zero Waste Ukraine, який працює над адаптацією світової теорії Zero Waste (нуль відходів) під українські реалії. Одного разу Маріанна наважилася на експеримент, який полягав у спробі прожити без поліетилену рівно 104 дні. І їй це вдалося! Про цей неймовірний досвід Маріанна написала книжку «104 дні без поліетилену», яка нещодавно вийшла у видавництві «Віхола». Ми поговорили з авторкою про експеримент, книжку й екологічну свідомість.
Чим корисна книжка
Саму книжку ми робили екологічною, наскільки це можна було зробити в наших умовах, не втрачаючи економічних та естетичних характеристик. Обкладинка книжки з картону з вторинної сировини, основний блок — з паперу, що має FSC-маркування: його виготовлено з деревини, вирощеної методами, що запобігають деградації лісів і виснаженню лісових ресурсів. Обкладинку книжки виготовлено без захисної плівки з поліетилену. Книжку зроблено у форматі щоденника, адаптованого зі сторінок Facebook, всього 104 записи. Після кожного «дня» є запитання-підказки, щоб читач зміг робити пости в соцмережах на екологічні теми, поширювати свої знання.
Книжка допоможе розібратися:
- В понятті «еко»
- Про здорові екозвички та гармонійно вбудувати їх у свій побут
- Як вплинути на звички своєї сім’ї і чому не потрібно «змушувати»
- Як почати сортувати просто зараз, сам е в цих умовах
- Як при цьому впливати на ситуацію більш глобально, робити зміни в країні
- З такими поняттями, як органічні сертифіковані продукти чи органічна сертифікована бавовна
- Що таке компостування органічних відходів, як це почати робити у квартирі або будинку
- Що таке теорія «Нуль відходів» (Zero Waste)
- І врешті-решт дізнатися, чи можна прожити без поліетиленових пакетів.
Про експеримент
Моя екологічна свідомість сформувалася поступово, на особистому досвіді, в пошуках відповідей на запитання: як я можу зменшити кількість своїх відходів, сміттєвого сліду сім’ї. Це досвід суто український, бо він враховує моє/наше радянське та пострадянське дитинство, менталітет, звички, вічне запитання «Що люди скажуть?»
Почалося все з двох пластикових пляшок, які лежали в пустому сміттєвому відрі та не давали іншому сміттю в нього нормально зануритися. Я витягнула ці пластикові пляшки та поставила поруч. Так почалося «інтуїтивне сортування». А потім з’явилася ідея спробувати жити без чогось пластикового, ну такого, простого — без поліетиленових пакетів. Я створила у Facebook сторінку «104 дні без поліетилену» та почала записувати кожного замітки про свої пригоди.


