Оксана Хромова
Завдяки цій жінці з’явилися на світ музичні шедеври Стравінського, Равеля та Дебюссі, картини Бакста, Бенуа та Сєрова. Вона сяяла на сцені поруч із Ніжинським, не вміючи танцювати. Поета й драматурга Габріеле д’Анунціо через неї відлучили від церкви.
Іда Рубінштейн, легендарна танцівниця, яка народилася у Харкові, змушувала світ крутитись навколо своїх бажань, захоплювала й дратувала. Після смерті її могила була позначена лише двома літерами — IR.
Жінка-загадка
На думку багатьох сучасників, Іда Рубінштейн була негарною. Нині у це важко повірити – її зовнішність відповідала канонам краси початку ХХІ століття. Але сучасники вважали її довгою й надто худою. На надто вибіленому обличчі виділялися чорні брови з підведеними очима й червоні губи. Проте влада її була настільки чарівною, що красиві люди поряді з нею почувалися неповноцінними.
Вона вийшла на сцену під псевдонімом Лідія Львівська, а продовжила виступати як Іда Рубінштейн. Один із театральних критиків говорив, що дівчина претендувала на репутацію казкового багатства та сліпучої краси. Вона стала б ідеальною супутницею для будь-якого «Рокфеллера» або «Ротшильда». Здається, все життя вона боялася і мріяла про те, щоб через неї хтось застрелився.
Читайте також: Річард Аведон: очима майстра про життя, щирість і жіночу красу
Центр всесвіту
Принаймні так вона вважала сама й почувалася у будь-якому оточенні. Іда належала до однієї з найбагатших сімей України. Дочка мільйонера, якому належали банки, заводи та приватні будинки. Проте батьків майже не пам’ятала — вони померли, коли дівчинка була маленькою. Разом із багатомільйонним статком дівчина отримала у спадок болісне запитання: люблять за талант чи за гроші?
Освіту вона здобула у приватній гімназії Петербурга, до її послуг були найкращі столичні педагоги. Іда об’їздила чи не всю Європу, добре говорила чотирма мовами, чудово писала й зналася на історії мистецтва.
Спадкоємиця мільйонів хотіла стати актрисою. І для родичів цього було достатньо, щоб засумніватися в її душевному стані. Усі чекали, що дівчина схаменеться, але в неї був сталевий характер. Якоїсь миті за протекцією родичів вона потрапила до клініки для душевнохворих. Та вже за місяць вигадала, як звідти вийти. Для цього треба було вийти заміж за свого двоюрідного брата. Вона так і зробила, а за кілька тижнів розлучилася, втішивши родичів частиною спадщини, і поїхала до Парижа.
Читайте також: Моніка Беллуччі: «Я доводжу щось тільки собі»
Поет-еротоман
Габріеле д’Анунціо, поет, драматург та політичний діяч, вважався апостолом егоїзму. Кажуть, кохання двох егоїстів неможливе. Що ж пов’язувало цих людей?
Син заможних італійських батьків, народився і жив на Адріатичному узбережжі. Він рано почав писати вірші, і вже у 16-річному віці за допомогою батька випустив першу поетичну збірку. Його однолітки були у захваті від еротичних описів, а вчителі хапалися за голову. Здавалося, літературне майбутнє автора було визначено. Він став журналістом і продовжував писати вірші та прозу, а роман «Насолода» зробив його знаменитим.
Він любив розкішне життя та зброю. Саме останній він був зобов’язаний скандальною репутацією дуелянта та лисою головою. Після однієї дуелі лікар помилився з ліками, внаслідок чого його пацієнт назавжди втратив волосся. Втім, незважаючи на величезну кількість поєдинків, у жодному з них він серйозно не постраждав. На момент зустрічі з Ідою Габріеле виглядав карикатурно: лисий череп, риб’ячі очі, потужний ніс і тонкі вусики.
Читайте також: Марчелло Мастроянні й Катрін Денев: приречене кохання двох зірок
Поцілунок химери
Вперше він побачив її на сцені у ролі Клеопатри. Поет втік до Парижу від італійських кредиторів і йому потрібні були гроші. Іду та Габріеле познайомив паризький денді граф де Монтеск’є, запросивши «політика краси» д’Анунціо до театру на репетицію балетної трупи Дягілєва.
Спостерігаючи за тим, що відбувається, Габріеле несподівано запитав: «Що я можу зробити для Іди?». «Написати п’єсу, – відповів граф. «Щось болісно-прекрасне й огидне».
Ще задовго до їхньої зустрічі танцівниця почала шукати особистого драматурга. На піку успіху Іда покинула Дягілєва, заявивши, що тепер виступатиме сама. В ідеалі вона мріяла про власний театр із рожевого мармуру. І поява в її житті Габріеле була дуже доречною – він міг написати саме те, що їй було потрібно.
22 травня 1911 року в Парижі під скляним куполом театру Шатле відбулася прем’єра скандальної постановки «Мучеництво святого Себастьяна». За два тижні до прем’єри архієпископ Парижа піддав виставу анафемі, бо чоловічу роль християнського святого грала жінка-юдейка. Габріель написав її спеціально для Іди Рубінштейн. Католикам заборонили не лише дивитися виставу, а й читати твори д’Анунціо.
Читайте також: Перші: І Бог створив жінку або феномен Бріжит Бардо
«Неподобство» Сєрова
Не встиг відгриміти скандал з виставою, як Іда дізналася про раптову смерть художника Валентина Сєрова. За рік до цього він написав портрет Рубінштейн, який, як багато хто вважав, скоротив його вік. Сєров попросив Іду позувати оголеною, вона легко погодилася.
Портрет був написаний у рекордні терміни, лише за місяць. Картину побачили на виставці «Світ мистецтва» 1911 року. Від інтелігента та автора «Дівчини з персиками» ніхто не чекав такої роботи. Колеги та глядачі лаяли художника, але Сєров не зрікся своєї картирни. За кілька місяців він помер від нападу стенокардії. А портрет Іди Рубінштейн одразу визнали останнім шедевром майстра.
Читайте також: Кетрін Зета-Джонс і Майкл Дуглас: «Ми цінуємо наше щастя»
Дивне тріо
Габріель мала суперницю, Ромейн Брукс. Французька художниця американського походження шокувала парижан своєю першою персональною виставкою портретів. Вона була онукою мільярдера, спадкоємицею величезного статку та психічних хвороб, не любила скандалів і все життя долала комплекс жертви. Спочатку вона знайшла захист у самовпевненому Габріелі, а потім закохалася в Іду Рубінштейн. У якийсь момент творчий та любовний дует Іди та Габріеле перетворився на тріо. Це був дивовижний ансамбль служителів культу краси – лисий карлик Габріеле, довга Іда та забита жертва Ромейн – поет, танцівниця та художниця, банкрут та дві мільйонерки.
Брукс написала серію портретів скандального тріо коханців: спочатку Габріеле, потім Іду й себе. Художниця повторила «неподобство» Сєрова та написала портрет оголеної Рубінштейн. У картини «Сумна Венера» є друга назва «Смерть знайомих богів».
Читайте також: Франсуаза Саган: «Вічним буває лише смуток»
Після розставання
Габріеле написав для Іди ще дві неоцінені публікою п’єси і повернувся до Італії. Він оселився у розкішній віллі Вітторіалі, де й провів останні 17 років серед жінок та книг. Все його подальше життя було пов’язане з війною та політикою. Він став національним героєм і кумиром Муссоліні. Самого д’Анунціо це не тішило, але від його подарунків він не відмовлявся. Брукс поїхала, у її долі переплелися нове кохання, війна і божевілля. І лише Іда вперто продовжувала жити за законами мистецтва.
Читайте також: Ромі Шнайдер: «Слава — це наближення ночі»
Зовсім інша Іда
Її поява на сцені все частіше не викликала симпатій публіки. Але вона вважала, що нелюбов глядачів – нісенітниця. У неї з’явився серйозніший ворог, який ставив під удар усі її мрії – час. Востаннє вона вийшла на сцену у ролі Жанни д’Арк, їй було 55 років. Франція оцінила її заслуги у 1934 році, її нагородили орденом Почесного легіону. Напередодні Другої світової війни, у рік смерті д’Анунціо, Іда емігрувала до Англії, де відкрила військовий шпиталь.
То була вже зовсім інша Рубінштейн. Після війни вона оселилася на Французькій Рів’єрі, розділивши самотність із вірною секретаркою.
Іда померла від серцевого нападу у 77 років. У юності вона відмовлялася святкувати свій день народження. А незадовго до смерті заборонила писати про смерть та похорон у пресі та вказувати на могилі дати життя. Вона жила й пішла як химера – нездійсненна мрія, як те, чого немає і бути не може.
Читайте також: Стівен Кінг і Табіта: письменницька доля короля жахів
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram