10 березня у IZONE відбудеться цікава подія, яка об’єднає науку та мистецтво — «Science After Dark: театр тіней та наукова лекція про світло«. Шоу продемонструють актори театру тіней Verba Shadow, а лекцію проведе кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Головної астрономії обсерваторії Дар’я Добричева. Редакція WoMo запитала у науковиці, що саме драйвить її в астрофізиці та попросила дати кілька порад щодо того, як можна зацікавити дітей точними науками.

Як я прийшла у професію

Моя історія про те, як я потрапила у професію, з когорти «А, чому б ні!» З дитинства я захоплювалась науково-популярними передачами про космос, всесвіт і мучилась питанням «Що там далі за зірками і далі, і далі, і далі?..” Пошук відповіді на це питання привів мене до моєї професії. Але я не одразу вибрала астрономію. В університеті я навчалась на спеціальності вчитель інформатики. Мені пощастило — під час мого навчання в Чернігівському педагогічному університеті відкрився науково-популярний центр з астрономії, де проводилось багато цікавих лекцій. Ці лекції та дослідження, які я почала робити, надихнули мене займатися астрофізикою професійно.

Чим конкретно я займаюся

Сьогодні одним з моїх проектів є дослідження морфології (типу) галактик з залученням методів машинного навчання. У сучасному світі машину намагаються навчити всьому: грати в шахи, водити транспортні засоби і навіть робити операції та багато чого іншого. Все це допомагає зробити наше життя комфортнішим. Астрономи теж використовують машинне навчання. Наприклад, я працюю зі Слоанівським цифровим оглядом неба, телескоп якого стоїть в Нью-Мексико, США. Він сканує небо, кожної ночі зберігаючи 200 гігабайтів інформації. Всі дані з цього огляду доступні в інтернеті для подальшого аналізу. Моя робота полягає в створенні каталогів галактик, тобто з усіх зісканованих телескопом об’єктів, я вибираю лише галактики. Маючи такий каталог, можна досліджувати оточення галактик, їх еволюцію, а отже і структуру всесвіту. Переглянути всі дані щодо галактик самотужки неможливо, тому ми знаходимо параметри, за якими можна навчити машину класифікувати, наприклад, кольори, маси і т.д. Після того, як ми навчили машину визначати тип галактик, можна досліджувати їх еволюцію.

Що мене драйвить в астрофізиці

Найбільше драйвить найскладніше! Кожного дня я вивчаю і вчуся чогось нового. Кожного дня, якщо можна так сказати, «прокачую» мозок. Для моєї роботи потрібно вміти програмувати, тому щодня я намагаюсь дивитись нові курси з програмування і застосовувати знання на практиці. Ще я обожнюю «науковий-туризм», тобто їздити на наукові конференції та школи, де можна познайомитись і обмінятись досвідом з науковцями з усього світу. Ці подорожі розкривають очі на багато питань не тільки про космос але і про нашу планету.