Парламентські слухання з «жіночого питання»: Про що говорили жінки у Верховній Раді

12 октября, 2018

Національна консультантка ООН Жінки, юристка Олена Зайцева ділиться враженнями про парламентські слухання на тему: «Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп», що відбулися у Верховній Раді 10 жовтня 2018 року.

Побачити, як жінки аплодують словам «фемінізм», «сестринство» та «солідарність» — вже заради цього варто було піти на Парламентські слухання 10 жовтня. Сесійна зала Верховної Ради була переповнена, велика черга скупчилась ще на вході, а виступити встигли далеко не усі бажаючі. За наданими списками було зареєстровано 744 учасниці… тобто «учасники», адже незважаючи переважну кількість жінок у списку, їх все одно вважають за потрібне узагальнювати в чоловічому роді. Ця звична, але не обов’язкова, мовна норма — це теж питання видимості жінок.

Не знаю чи цей сакральний депутатський притулок з його величезною кришталевою люстрою та багряними кріслами колись бачив таку кількість вмотивованих і рішучих жінок. Більшість виступів були короткі: всього по три хвилини, але це був єдиний вихід, враховуючи кількість заявок. Скільки ж організацій займаються правами жінок та фемінізмом в Україні? Виявилося, що точна їх кількість невідома, але пролунала цифра 600+, і її вже не так легко буде спростувати, як кількість загиблих від гендерно обумовленого насильства проти жінок (дивно що взагалі комусь в голову приходить бажання спростовувати такі речі).

Звичайно, це були непрості виступи і важкі питання. Піднімалися теми нелюдських умов ув’язнених жінок та їх можливості бачитись з дітьми; права ромських дівчат та жінок, які втрачають змогу навчатись, зокрема, через ранні шлюби та традиції; потреби жінок з інвалідністю, які не тотожні потребам чоловіків та засилля принизливої сексистської реклами, яка є ганебної плямою нашого медійного ринку. Окремо хочеться згадати тему реабілітації, яка необхідна певним категоріям жінок (зокрема постраждалим від сексуального насильства, яких не згадували) для успішної соціалізації в суспільстві, і яка, за свідченням доповідачок, для жінок є часто більш складною.

Трохи прикро, що значна частка виступаючих були представницями міжнародних організацій та влади, а не жінок з регіонів, проте почути від урядовиць, що реформи потрібні не лише в центрі, а й на місцях, що розроблюються нові інструменти досягнення рівності прав та можливостей жінок, було теж важливо.

Боротьба за людей: які рішення працюють у 2026 році

8 липня 2026 року в Києві HR Wisdom Summit 2026 об’єднає HRD, CEO та керівників компаній для обговорення найгостріших викликів ринку праці. Учасники говоритимуть про утримання талантів, адаптацію ветеранів, нові моделі управління командами та розвиток навичок, необхідних бізнесу вже сьогодні.

Чого хотілось би більше? Голосів жінок з різних вразливих груп та областей, які від першої особи говорять про свої нагальні потреби та прагнення; більше дізнатися про ініціативи жіночих організацій, про проекти та досягнення, конкретні вимоги, направлені на захист прав та можливостей жінок. Я дотримуюся позиції, що кожна жінка, незалежно від її соціального, сімейного чи економічного становища, є вразливою, але нам варто чути голоси тих, хто зазвичай залишаються непоміченими для новин, або кого нерідко виставляють не в найкращому світлі.

Однозначно, такі слухання мають проходити частіше, а деяких представників влади мабуть варто приводити на них в обов’язковому порядку, щоб вони особисто подивилися в обличчя тих, кого не помічають, тих, хто має потреби та бажання, часто відмінні від «середніх», «чоловічих». Бо людина – це не лише чоловік, і її «середньостатистичні» потреби – це не лише потреби чоловіка.

— Читайте також: Медленная эволюция: Трансформации в Украине на пути принятия Стамбульской конвенции