Церкви і паби зачинено: Як живе Ірландія під час епідемії коронавірусу

23 апреля, 2020

Станом на 21 квітня в Ірландії зареєстровано 15 652 випадки зараження коронавірусною інфекцією, померли 687 осіб. Як виживають у самоізоляції товариські та енергійні ірландці? Виявляється, вони самі наполягали на введенні обмежувальних заходів. Наталія Годунок живе і працює в Ірландії вже 8 років, останні 3 роки мешкає в Дубліні. Вона працює на Amazon Web Services, тому, на щастя, може працювати з дому в період карантину, але від її уважного погляду не сховалися складнощі, виклики і маленькі радощі дублінців.

Церкви і паби стали останніми закладами, які закрились в Ірландії через пандемію COVID-19, тому ірландці жартують: коли небеса і пекло погоджуються, то це серйозно.

Перший випадок коронавірусу в Ірландії був зафіксований в останній день лютого – школа на півночі Дубліна оголосила карантин на два тижні, коли в одного з учнів діагностували вірус після канікул в Італії. Ми тоді вже кілька тижнів спостерігали за розвитком подій в інших країнах Європи, але дуже мало хто усвідомлював справжній масштаб загрози. Протягом перших двох тижнів березня кількість пацієнтів з кожним днем зростала, та, враховуючи ситуацію на той момент в Італії, стало зрозуміло, що чекати літа ми будемо вдома.

Національний парк Кілларні

Фейки і паніка

Як і в більшості країнах в такий час, багато хто почав поширювати фейкові новини без посилань на джерела приблизно такого змісту, — що потрібно закуповувати сухі продукти, воду та інший провіант, бо скоро закриють країну, введуть комендантський час, і армія буде ходити вулицями і слідкувати чи ніхто не порушує режим. Власне, тоді і почалась досі мені не зрозуміла паніка з масовою закупівлею туалетного паперу. Загалом, я дивуюсь, наскільки ірландці не готові до різного роду стихійних ситуацій. Тут кожного року з Атлантичного океану приходить кілька ураганів, в основному взимку: літають сміттєві баки, гнуться дерева и плавають машини. В Ірландії більшість людей живуть у своїх домах (окрім великих міст як Дублін та Корк), і, здавалось би, чого людям бракує – напакуйте погріб чим потрібно, сидіть вдома і проводіть час з родиною. Але кожного разу обов’язково знаходиться чимало людей, кому обов’язково ось раптом зараз кудись треба піти. Приблизно так і починався карантин. Більшість людей не сприймали загрозу серйозно, всі продовжували відвідувати паби, влаштовувати вечірки та інші заходи. Деякі підлітки вирішили, що це ідеальний час для жартів, «кашляли» на людей в магазинах та в транспорті, за що, звісно, були піймані та притягнуті до відповідальності. У людей почалась паніка – протягом кількох днів з магазинів скуповували абсолютно все що було на вітринах, особливо продукти які можуть довго лежати. Я ваажаю, що однією з причин такої паніки була запізніла реакція уряду та менеджменту продуктових магазинів. Коли людей запевнили, що в магазини не будуть закриватись, і поставки не будуть затримуватись чи зупинятись, ситуація нормалізувалась.

Дублін

Обмежувальні заходи

З перших тижнів березня тут ще не було строгої заборони на переміщення людей, але розповсюджувались загальні рекомендації: по можливості працювати з дому, не ходити в людні місця, старанно мити руки та практикувати соціальне дистанціювання. В Дубліні знаходиться багато офісів великих компаній типу Google, Microsoft, Facebook, Amazon, Twitter, LinkedIn та ін., і деякі з них були першими, хто в Ірландії ввів віддалену роботу з дому майже для всіх працівників та обмеження на бізнес-подорожі. На той момент уряд ще навіть не планував скасовувати парад на День св. Патрика, який кожного року проходить 17 березня. Коли стало відомо, що в інших країнах вже ввели карантин, громадяни почали вимагати закриття пабів, скасування параду на 17 березня та скасування інших заходів – матчів, концертів та конференцій. Звісно, як і всюди, тут у кожного були свої переконання щодо коронавірусу: хтось шалено панікував і готувався до повної блокади, а хтось абсолютно ігнорував ситуацію та вважав, що їм нічого не загрожує, оскільки вони не в зоні ризику.

Боротьба за людей: які рішення працюють у 2026 році

8 липня 2026 року в Києві HR Wisdom Summit 2026 об’єднає HRD, CEO та керівників компаній для обговорення найгостріших викликів ринку праці. Учасники говоритимуть про утримання талантів, адаптацію ветеранів, нові моделі управління командами та розвиток навичок, необхідних бізнесу вже сьогодні.

Каплиця Trinity College у Дубліні.

Але найскладнішим для всіх виявилось відчуття невизначеності, адже до сих пір невідомо, як довго це буде тривати, і які будуть наслідки. Адміністраціям шкіл та університетів знадобився деякий час, поки вони спланували перехід на домашнє онлайн-навчання. Загалом, Ірландія досить традиційна країна в цьому плані, і навчальні заклади не були готові до такого повороту подій. Батьки скаржаться, що школи тільки надають списки онлайн-ресурсів та інструкції, але основний тягар лягяє на плечі батьків, які не встигають працювати повний робочий день з дому, готувати дітей до школи, організовувати для них онлайн-ресурси та слідкувати за ретельним виконанням завдань.
Кількість хворих на коронавірус почала рости з кожним днем, і 24 березня прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар оголосив про введення жорсткіших заходів, щоб зупинити поширення вірусу. Ця фаза триває і до сих пір, і цього тижня карантин було продовжено до 5 травня.

Що можна і чого не можна

  • На даний момент мешканці можуть ходити в магазин за продуктами, гуляти з домашніми тваринами або займатись спортом (бігати) в радіусі не більше 2км від свого дому.
  • За порушення правил карантину можна отримати штраф до 2500 євро або ув’язнення до 6 місяців (середня зарплата в Дубліні становить приблизно 2300 євро в місяць).
  • Загалом, окрім фізичного здоров’я тут активно обговорюють питання психічного (ментального) здоров’я, тому і обмеження передбачають, що люди будуть виходити на прогулянку або пробіжку хоча б раз в день. Звісно, для деяких працівників є винятки – наприклад, для тих хто працює у лікарнях, будинках престарілих, у роздрібній торгівлі, доставці продуктів, листів та інших речей.
  • Оскільки багато людей можуть переносити вірус не маючи проявів симптомів особисто, в магазинах ввели спеціальні години для людей літнього віку (які знаходяться в зоні ризику), коли вони можуть здійснювати покупки.

Допомога від держави

Окрім продуктових магазинів та аптек, майже всі заклади тепер закриті – багато людей залишилось без роботи і без чіткого плану на майбутнє, тому уряд ввів додаткову допомогу малим бізнесам, яким довелось закритись на час карантину і які залишились без доходу, а також громадянам, що залишилися без роботи. Станом на сьогодні, близько пів мільйона мешканців зробили запит на допомогу від держави. Натомість, багато підприємців адаптувались: кафе і ресторани, які раніше цього не робили, здійснюють доставку їжі, а спиртово-горілчані заводи випускають санітайзери для рук! Наприклад, відомий виробник ірландсього джину, Mor, по акції надсилав в подарунок 250 мл дезінфікуючого засобу для рук власного виробництва при замовленні на 25 євро у них на сайті.

Приморське місто Брей, графство Віклов.

Найбільші виклики

Найбільша проблема на даний момент – це лікарні та нестача обладнання. В лікарнях Ірландії і в звичайний час невистачає лікарів: іноді, щоб потрапити до спеціаліста в державній клініці, потрібно чекати кілька місяців. Як і в більшості інших країн, ірландські лікарні, уся система охорони здоров’я та лікарі не були готові до глобальної пандемії. Найскладніша ситуація зараз в будинках для престарілих, де за пенсіонерами доглядають ті ж лікарі та медсестри, які працюють у лікарнях з хворими на COVID-19, адже близько 25% від усіх хворих на коронавірус в Ірландії складають самі працівники сфери охорони здоров’я.

Мушу сказати, що в порівнянні з багатьма країнами Європи, в Ірландії ввели карантин досить рано (часткові заходи вводили з початку березня), що дозволило вчасно стримати та призупинити поширення вірусу. Якби введення карантину затримали на тиждень чи два, це мало би тяжкі наслідки. Цікавий факт: сам прем’єр-міністр зараз працює один день в тиждень в клініці з іншими лікарями, які борються з вірусом, — він раніше працював у лікарні та як сімейний лікар до того, як був назначений міністром охорони здоров’я в 2013-му році.

Наш побут

На даний момент іде п’ятий тиждень карантину, люди по-трохи звикають до нових буденних реалій, але ми все одно будуємо плани на той час, коли всі зможуть повернутись до звичного життя. Всі хочуть знову зібратись із друзями в пабі і поділитись історіями про цей дивний період. Важко сказати, коли карантин закінчиться, і важко сказати, коли економіка повністю відновиться.

В порівнянні з тим, коли все починалось, люди зараз добріші, відгукуються якщо комусь потрібна поміч, знаходять нові заняття та хобі, опановують нові навички чи навіть будують бізнес в інтернеті. На щастя, ми з чоловіком можемо працювати з дому, — робота в IT-сфері дозволяє мати гнучкий графік та планувати свій час, що позитивно впливає на продуктивність. У вільний час ми часто граємо у відео-ігри або дивимось фільми разом, тому особисто для нас не так багато змінилось в наших буднях. Я почала звертати увагу на те, скільки ми заощаджуємо, адже ми зараз не витрачаємо кошти на розваги, кафе, шопінг чи таксі, як раніше. Звісно, хотілось би ходити на довгі прогулянки з улюбленою кавою, оскільки останні тиждень-два якраз після зими вийшло сонце. Але поки що ми будемо відповідальними членами суспільства і прийматимемо сонячні ванни на балконі.

Шкода, що людям довелось дочекатись глобальної пандемії, щоб зрозуміти кілька речей: хто в сучасному суспільстві є дійсно ключовими працівниками, наскільки легко ми можемо прожити без багатьох речей, на які зазвичай витрачаємось, зрозуміти,що мити руки та дотримуватись гігієни не важко, що більшість людей можуть працювати з дому, що планета відновлюється без участі людей, що в світі є багато людей, які раді нажитись на чужому горі, але й що в світі є також набагато більше добрих людей, на котрих і тримається наше суспільство. Коли це все закінчиться, я би не хотіла повертатись, як кажуть, «back to normal», бо ми мусимо створити нові норми, щоб ефективно втілити в життя все, чому навчились за цей час.

 

Фото з особистого архіву Наталії Годунок, pexels.com.

Матеріал підготувала Тетяна Гордієнко.

 

Серия репортажей от первого лица «Мир на карантине» регулярно выходит на WoMo.ua с целью познакомить наших читателей с личным измерением эпидемии коронавируса, с реальным положением вещей в отдельно взятых странах и городах через свидетельства непосредственных участников событий и с историями всех тех, кто делит с нами глобальный опыт нелегкого испытания.