Леся Сайко
Нещодавно Верховна Рада України підтримала одразу кілька законопроєктів, що впроваджують нові механізми захисту прав жінок (зокрема, щодо домашнього насильства та сексуальних домагань). Йдеться про законопроєкти №8329, №10420 та №10249.
“Підтримка парламентом ідей, які закріплені у згаданих законопроєктах, є очікуваним кроком після ратифікації Стамбульської конвенції та спрямованим на впровадження у національне законодавство стандартів, які в ній закріплені,” — каже Катерина Шуневич, керівниця Аналітичного центру «ЮрФем».
Найважливіші аспекти щодо цих проєктів законів та участь “ЮрФем” у їхній розробці/адвокації.
Законопроєкт №8329 Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом 22 травня. Днями його підписав Голова Верховної Ради України, тож тепер очікується підписання Президентом України.
Читайте також: Які українські фільми покажуть на Netflix у червні 2024 року
Українськими соцмережами вже розлетілось чимало новин про “штрафи за нюдси”, які запроваджує новий закон. Що ж насправді передбачає цей проєкт закону?
Катерина Шуневич пояснює, що ухвалений законопроєкт формулює визначення “сексуальних домагань” та передбачає за їхнє вчинення адміністративну відповідальність (раніше окремої статті не було). Також закріплюється можливість притягнення до відповідальності за неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини, виокремлення насильства за ознакою статі як окремого адміністративного правопорушення та інші зміни.
“Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” працювала у різних напрямах з метою адвокації таких законодавчих змін, починаючи від надання експертних коментарів щодо формулювань окремих законодавчих пропозицій (наприклад, формулювання визначення “сексуальних домагань”),” — розповідає Катерина.
Так, законопроєкт визначив сексуальні домагання як дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації).
Читайте також: Що дивитись на Netflix у червні 2024 року: 65 найочікуваніших фільмів та серіалів
А відповідно до нового положення КУпАП (173-7), вчинення сексуальних домагань тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
Законопроєкт №10420 Верховна Рада ухвалила у першому читанні та за основу 22 травня.
“Законопроєкт №10420 своєю чергою спрямований на виконання однієї з вимог Конвенції, передбаченої ст. 55, в частині необхідності створення державою умов, коли початок або результати кримінального провадження щодо правопорушень, пов’язаних із домашнім та сексуальним насильством, не залежали виключно від ініціативи та активності постраждалої особи (пропозиції щодо виключення таких кримінальних правопорушень із категорій справ приватного обвинувачення),” — зазначає Катерина.
Водночас пропонується низка інших гарантій, зокрема щодо можливості укладення угод про примирення виключно за ініціативи потерпілої особи у таких категоріях справ, особливостей набуття статусу потерпілих неповнолітніми особами та проведення окремих слідчих дій.
“ЮрФем” експертно долучилась і до пропозицій змін, передбачених цим законопроєктом. Наприклад, проводячи обговорення окремих проблемних питань серед професійної спільноти (питання доцільності внесення змін у ст. 477 КПК України щодо справ у формі приватного обвинувачення), що слугувало поштовхом для розроблення та реєстрації окремими суб’єктами законодавчої ініціативи законопроєкту”.
Законопроєкт №10249 Верховна Рада України ухвалила за основу 9 травня.
“Цей законопроєкт є черговим кроком на шляху імплементації положень Стамбульської конвенції, зокрема щодо передбачення на законодавчому рівні таких важливих гарантій як заборони на застосування обов’язкових альтернативних процесів вирішення спорів, у тому числі посередництва та примирення у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також додаткові заходи для забезпечення того, щоб під час надання захисту та послуг з підтримки потерпілих належно враховувалися права та потреби дітей-свідків усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції,” — зазначає Катерина.
Також важливо: чинне законодавство (стаття 110 Сімейного кодексу) передбачає, що “позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини”.
Законопроєкт пропонує додати до цього положення ще таку умову: “крім випадків, коли один із подружжя вчинив домашнє насильство”.
Читайте також: Любовний гороскоп на червень 2024 року: хто зі знаків Зодіаку знайде своє кохання, а хто втратить
Водночас “ЮрФем” звертає увагу на те, що другого читання варто вдосконалити пропозиції змін до статей 110 та 111 Сімейного кодексу, щоб повністю усунути обмеження, що стосуються розлучення подружжя. Тобто дати можливість парам добровільно виходити із шлюбу, якщо у подружжя є дитина до одного року або жінка вагітна, не лише тоді, коли вчиняються домашнє насильство чи інша протиправна поведінка.
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram