WoMo-книга: Ілюзія ефективності: як і чому нас пошивають у дурні

03 января, 2021

Як ми стаємо жертвами фейків, шахрайства і брехні, робимо безглузді речі, ухвалюємо неефективні або навіть шкідливі рішення? Як нас пошивають у дурні й чому ми дозволяємо це робити? Книжка «Ілюзія ефективності: як і чому нас пошивають у дурні» пропонує читачеві подорож до світу ірраціональності, бутафорії, хаосу, брехні й заперечення реальності. Як звільнитися з тенет абсурду, який прагне довести свою всепереможну силу? Як захистити себе від маніпуляцій? Як зберегти відчуття реальності? Видавництво «Фабула» надає нашим читачам можливість ознайомитись з уривком з книги.

Звільнення: критично мислити

«Немає потреби виходити з дому. Залишайся за своїм столом і прислухайся. Навіть не прислухайся, чекай. Навіть не чекай, будь нерухомим і самотнім. І світ відкриється тобі, він не може інакше». Франц Кафка

Звільнитися від уявного світу, щоб стати частиною реального, під силу тому, хто в змозі піднятися над культурним простором і поставити під сумнів загальні правила й традиційні цінності. Людина живе згідно з власними переконаннями, якими її наділили з дитинства — батьки, система освіти, середовище,— не усвідомлюючи, що ці переконання часто утворюють неоптимальну модель, що шкодить особистісному зростанню. З дитинства нам розповідають, що їсти, де працювати і з ким одружуватися,— так формується штучна версія світу, у яку середовище намагається запхати нас від ранніх років життя. Та стандартизувати людину неможливо — її неповторна індивідуальність благає про ту версію світу, яку самостійно обере для себе сама людина.

Більшість з нас незадоволені своїм життям: освітою, яку отримали; роботою, яку обрали; особистим життям, яке стало результатом вимушеного вибору. Щоб змінити світ, необхідно вирватися за межі неоптимальної моделі — сформувати власні ефективні правила, сприятливі для реалізації свого покликання. Хто взагалі придумав правила цього світу й чому ми маємо дотримуватися їх?

Ми створюємо для себе світ відносної істини й живемо в ньому. Світ ідей, уявлень, міфів, правил, які розробили наші пращури й передавали від покоління до покоління. Цей світ є світом уявлень про інститути: шлюб, гроші, кар’єра, релігія тощо. У світ відносної істини ми потрапляємо з народження: шаблони поведінки завантажуються у дитячий мозок тими, хто поділяє цінності уявного світу й не здогадується, що більшість переконань і систем не працюють.

Боротьба за людей: які рішення працюють у 2026 році

8 липня 2026 року в Києві HR Wisdom Summit 2026 об’єднає HRD, CEO та керівників компаній для обговорення найгостріших викликів ринку праці. Учасники говоритимуть про утримання талантів, адаптацію ветеранів, нові моделі управління командами та розвиток навичок, необхідних бізнесу вже сьогодні.

Світ абсолютної істини ґрунтується на фактах, а світ культурного простору (відносної істини) — на думках і згоді (утім, він цілком реальний, попри те що існує лише в голові). Наш світ — це світ нашої уяви про нього. Оскільки наша уява зазвичай базується на традиційних цінностях, переданих нам пращурами з інших століть, ми маємо справу зі світом, термін придатності котрого давно закінчився.

Критичне мислення є потужним ресурсом для ухвалення неординарних рішень, які стають передумовою всіх Успішних проєктів. Ставити під сумнів правила довколишнього світу, аби заохотити власну креативність і творче зростання, радить у книжці «Код винятковості» Вішен Лак’яні.

Якщо більша частина того, що ми називаємо життям, створена нашими думками і переконаннями, відповідно, більша частина того, що ми вважаємо справжнім: усі системи, правила і «муси» культурного простору — лише випадковий артефакт історії. Здебільшого не існує раціонального пояснення, чому робити так чи інакше — правильно або єдино правильно. Більшість того, що ви вважаєте справжнім, живе тільки у вашій голові.

Критичний розум добре розрізняє «правильні» й «неправильні» традиційні цінності, а тому може вибирати, які з них варто поділяти, а які ігнорувати. На противагу, колективний «розум» передається як суспільна зараза: стихійно, масштабно, без критичного аналізу тверджень і суджень. Поставити під сумнів свій культурний простір — кинути виклик традиційним способам життя і всьому тому, чим засмітило наш розум оточення,— означає вирватися з уявного світу

Про авторку

Віра Валлє (Потєхіна) — українська письменниця і правозахисниця. Доктор філософії у галузі економіки (PhD). Магістр права (Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана); Школа бізнесу ім. Р. Сміта, Мерілендський університет (University of Maryland) (США). Юрист–практик з досвідом роботи у Групі Світового банку, міжнародних корпораціях та громадському секторі. Авторка низки законів у сфері господарської діяльності та протидії корупції. Авторка книжок «Інтелектуальна власність» (2008), «Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі» (2010), «Парадокси права інтелектуальної власності» (2010), «Корупція: роздуми після Майдану» (2016), «Жага свободи» (2017), «Корупція. Занепад соціального капіталу» (2018), «Влада і свобода. Реквієм за Нікколо Мак’явеллі» (2019).

 

Ціна книжки: 240 грн.

Де придбати: fabulabook.com