Буває, що людина не може знайти справу, яка їй подобається, і кидає на півдорозі. Це стосується як роботи, так і хобі. Наприклад, сьогодні ви вирішили записатися на курси майстра манікюру, але вже за два тижні зрозуміли, що це не те заняття, яке вам приносить задоволення. Або ж ви хочете знайти цікаве для себе хобі, а ні йога, ні танці, ні гра на музичних інструментах не змушують вас встати з дивана. То чи проблема це? Психологиня Центру «Незламна» від «Фонду Маша» Елліна Ільїних розповіла, чому ми починаємо якісь заняття і не доводимо їх до кінця, чи варто себе змушувати закінчувати щось через силу та як зрозуміти, що подобається насправді.
Передусім психологиня зазначає, що в дорослому віці починати нове хобі, навчальний курс чи заняття спортом і зупинятися, коли інтересу вже немає, — абсолютно нормально. Звинувачувати себе в недисциплінованості в жодному разі не потрібно. Бо як інакше ви дізнаєтеся, що вам приносить задоволення, якщо не спробуєте це?
— Якщо людина перебуває в постійному пошуку себе, починає щось робити й швидко кидає — це говорить про відсутній контакт із собою. Варто зупинитися й дослухатися до своїх цілей та мрій, а не гнатися за чужими. Можливо, це родом з дитинства. Всі люди хочуть, щоб їх любили та приймали, тому так стається, що ми не дослуховуємося до свого внутрішнього «Я» та власних істинних бажань, а робимо те, що зараз роблять усі, і що є «модним» у суспільстві. Наприклад, так часто трапляється із психотерапією — багато клієнтів звертаються, бо мають друга чи подругу, в яких є терапевт, і вони теж хочуть спробувати, — каже Елліна Ільїних.
Дослухатися до внутрішнього «Я» і віднайти контакт із собою вам можуть допомогти такі запитання:
Чи сприятлива моя «зовнішня реальність»?
Запитайте себе, чи маєте ви час, щоб ходити, наприклад, на курси з гри на гітарі? А чи достатньо у вас для цього коштів? Можливо, музична школа знаходиться в іншому районі й вам незручно добиратися до неї. Усе це впливає на ваше бажання продовжувати займатися новим заняттям.
А чи сприятлива моя «внутрішня реальність»?
Запитайте себе: «Чи хочу я цього?», «Чи можу?», «Що я думаю з цього приводу?». Наприклад, ви хочете грати на гітарі, й у вас уже є цей інструмент. Але коли почали думати для чого це вам, то зрозуміли, що не маєте якоїсь конкретної мети. Може виникнути думка: «Гітара — це несерйозне заняття, і часу на дурниці в мене немає».
Які почуття у мене викликає ця справа?
Проаналізуйте, що ви відчуваєте, коли починаєте займатися чимось новим. Можливо, у вас стискається усе всередині, і це стає перепоною для вашого розвитку. Або ви засмучуєтеся, бо не виходить одразу так добре, як би вам цього хотілося.
Який сенс у цій справі для мене?
Визначте мету, для чого вам потрібні нові курси або ж схуднути на 10 кілограмів. Розуміння чіткої цілі допоможе рухатися вперед.
Яким є мій «Я-образ»?
Якою ви себе бачите чи що думаєте про себе, коли займаєтеся новою справою? Можливо, з дитинства у вас збереглися якісь упередження щодо себе. Саме вони можуть заважати вам займатися тим, чим ви хочете.
Чи роблю я щось для цього?
Які конкретні дії вже були зроблені? Ви хочете і робите щось для досягнення вашої цілі? Чи лише мрієте? Дайте собі відповідь на це запитання.
Якщо ви відчуваєте, що займаєтеся спортом, вчитеся грати на музичному інструменті чи ходите на курси через силу, не бійтеся завершувати це і пробувати далі. Коли ви знайдете справді ВАШЕ заняття, то відразу це відчуєте. Ви бажатимете продовжувати ходити на заняття (навіть попри фізичну втому), пишатиметеся, що у вас це виходить, і помічатимете власні успіхи та зміни в собі.