Юлія Орлова: Якщо порівнювати чоловіків і жінок – для мене більш небезпечним конкурентом є саме жінка

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat: у нас вийшла книга «Міф про милу дівчинку». В ній авторка Фран Гаузер говорить про те, що не обов’язково бути «залізною леді», щоб досягти успіху та бути лідером. Це така очевидна, але нетипова для нашої культури думка, що я навіть здивувалась: в нас м’якість розцінюється як слабкість. Та це не завжди так. І це не єдині роздуми, на які мене наштовхнула книга. 

 

За 20 років у видавничому бізнесі, на різних посадах – від дистриб’ютора до очільниці видавництва, я стала розцінювати лідерство саме як феномен. Чому? Про лідерство говорять звідусіль, говорять доволі давно та настирливо, проте, як виявляється, кожен розуміє його по-різному. Особисто для мене лідерство чимось схоже на футбол. Це – та ситуація, коли є 11 осіб-гравців, і мільйони глядачів. Якщо ти виграєш – виграє і команда, і всі глядачі, які за тебе вболівали. Тоді ти – переможець. Та якщо ти програєш, то програєш сам – і цей мільйон з шанувальників перетвориться на цькувачів. Отже, ви обираєте самі: чи ви гравець чи глядач. Сказати, що бути гравцем – складно, замало: всі ваші поразки будуть в центрі уваги. Одна справа переживати їх самому, інша – умовно, на футбольному полі: де на вас дивляться тисячі глядачів. Хронічний страх помилки дуже стримує. Для того, щоб бути лідером потрібно мати дуже серйозний стрижень всередині і якусь нереальну волю до перемоги. Так, не всі народжуються лідерами. І, певно, не всім це потрібно.

Аналогія з футболом дуже релевантна: як і у футболі – 11 осіб грають в команді і мільйони дивляться, так і справжніх лідерів – приблизна така ж пропорція.

В моєму житті поняття лідерства також еволюціонувало і не раз. Раніше мені здавалося, що лідер – в першу чергу, хороший організатор: з розумінням і баченням мети – може правильно сформулювати, чому і куди ми йдемо, а також правильно це пояснити. Частково, так і є. Та на сьогоднішній день я вважаю,  що головна функція лідера – не управляти, а направляти, мотивувати людей. І зауважу, що це дуже складний процес: ми всі дуже різні, і нас мотивують різні речі. Також дуже важливо вміти створити таку ситуацію, в якій твої колеги могли б самі рости і розвиватися. Вибрати такий рівень завдань, при якому співробітник зможе подолати і навчитися; при цьому встигнути його підстрахувати, якщо він не зможе це зробити, але і не лізти з хронічним контролем, та все одно досягти мети. Складно звучить? Саме тому, що лідерство – справді непросто. Дати можливість отримати досвід колегам не на шкоду результату: ось, насправді, що на сьогоднішній день лідерство для мене означає.

 

Про відмінність жіночого та чоловічого лідерства

Зараз дуже часто говорять про відмінність чоловічого та жіночого лідерства: наче, для кожного – свої підходи. Я вважаю, що глобально жіноче та чоловіче лідерство нічим не відрізняються. Але, безумовно, чоловіки і жінки відрізняються фізіологічно: вони не поводяться однаково. І тут є кілька цікавих моментів:

— «загальна парадигма». Якщо чоловік поводиться жорстко, у нього директивний стиль управління, якщо він декларативний сам по собі – цей чоловік (при умові, що він говорить щось притомне та корисне) сприймається нормальним керівником та людиною. Загалом, його поведінка не викликає резистентність у його колег.  Але якщо так само вестиме себе жінка, з’являється багато дуже невтішних епітетів щодо її та її поведінки. І це варто переосмислювати та перелаштовувати. 

— як показує практика, жінки краще пристосовується до нового, ніж чоловіки. Це еволюційно закладено в нас. На сьогоднішній момент саме гнучкість та креативність є дуже затребуваними рисами. І це – ті самі риси, які відрізняють саме жіноче лідерство. Жінки-лідери більш розважливі. Не дивлячись на однаковий рівень амбіцій разом з чоловіками, – а в деяких сенсах жінки більш амбіційні, ніж чоловіки – жінки більш розважливі: ми ніколи не почнемо боротьбу, не прорахувавши власні і сили супротивника, варіанти розвитку подій. Жінки більш системні.

Тому, як показує практика – якщо порівнювати чоловіків і жінок – для мене більш небезпечним конкурентом є саме жінка.

Так історично та генетично склалося, що жінка краще пристосовується до нового, ніж чоловік. XXI століття – час божевільних швидкостей. Відповідно, з такою ж швидкістю змін, що відбуваються. В цей час чоловікам складніше, ніж жінкам – вони не люблять і не звикли до змін: чоловіки більш консервативні в бізнесі і в житті. Вони хочуть бути господарями: під час змін вони перестають відчувати себе впевненими. А жінки звикли пристосовуватися: в зв’язку з цим, вони просто в наш час займають більш сильну позицію – так склалося. І це підтверджують дослідження – ох уж ці американці, фанати досліджень! – про суму заробітку. В Америці 40% жінок заробляють більше, ніж чоловіки – це досить високий показник. 

 

 

На тему лідерства видавалось і видається багато книжок: одне наше видавництво готує до друку «Лідерство в сучасну епоху» Теодора Рузвельта, а також надихаючу біографію Джона Маккейна, а також на розгляді ще дві книги. Цей напрямок дуже цікавий: особливо біографії – бо читаючи історії інших людей, ви також формуєте власне бачення.

Та справделивості заради, варто згадати, що є і інший тренд: на противагу “бути лідером та успішним” – забивати на все.

Насправді, одне іншого не виключає: лідер – та людина, яка бачить мету, до якої він повинен прийти. А в цій ситуації, яким чином вона дійде до мети – перерубуючи все на своєму шляху, або обходячи всі гострі кути – не так і важливо, бо це лише інструментарій. Серед книг в цьому напрямку –  також багато чого цікавого. Одна з останніх – нашого видавництва: “Магічне мистецтво ігнорування” – про те, як фокусуватися на важливому і забивати на неважливе, яким би докучливим воно не було. Це, звісно, і книга Марка Менсона, яка свого часу сколихнула ринок.

Та не варто забувати про головне: лідер ви чи ні, ми живемо своє життя заради щастя та комфорту.

Якщо зносити перепони на своєму шляху дає вам щастя – тільки вперед, якщо вмієте обходити перепони та згладжувати кути – супер! Надихайтеся прикладами інших, читайте книги та біографії, проте не забувайте: це ваш і тільки ваш шлях!

 

-Читайте также: Анастасия Татарульева: Вместо понятных рынков нужно искать те, куда никто не хочет идти