Керівні посади в українських редакціях здебільшого обіймають жінки, натомість серед власників медіа переважають чоловіки.

Про це свідчать результати дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України», проведеного ГО «Жінки в медіа» за підтримки IFES Україна та у співпраці з урядовою уповноваженою з питань гендерної політики України.

Зазначається, що проаналізувавши 173 анкет від представниць/ків 168 українських медіа, з’ясувалося, що у 41% редакцій всі відповідні керівні посади обіймають жінки. Водночас чоловіки є бенефіціарами у 38% медіа, ще у понад третині редакцій (майже 35%) засновниками є колектив тощо, жінки володіють лише чвертю видань.

Читайте також: Скільки жінок-військовослужбовиць обіймають керівні посади — дослідження

Серед редакцій, де жінок взагалі немає на посадах, що передбачають формування редакційної політики, контент-плану, розробку форматів, — більшість регіональні (17 або кожне п’яте регіональне медіа, що брало участь в опитуванні). Також чоловіче керівництво в семи національних медіа та у чотирьох мультирегіональних.

Розмір редакцій впливає не лише на гендерну репрезентацію, а й на навантаження на жінок-керівниць. Часто в маленьких колективах одна й та сама людина поєднує одразу декілька керівних посад. Деякі респондент(к)и вказували, що саме низькі доходи у медіа стають причиною того, що редакції складаються в основному з жінок, які й обіймають керівні посади.

Водночас жінки переважно (57%) очолюють дорадчі органи (серед опитаних медіа мають такі 24%): наглядові ради, ради інвесторів тощо.

«Від кількісного збільшення представників і представниць залежить статистичний розподіл репрезентації жінок. Інакше кажучи, чим більше відповідних посад в медіа, тим більше шансів, що жінки матимуть менше представництво», — зауважили авторки дослідження.

Читайте також: Кількість згадувань про жінок як експерток упала в онлайн-медіа до 16% — дослідження ІМІ

Більше третини (34%) опитаних вказали, що в їхній організації немає формалізованої жодної політики рівності. Водночас про наявність політики стимулювання жіночого лідерства сказали лише 3% представники/ці медіа.

У разі наявності політик у більшості редакцій (68%) немає посадової особи, консультанта або механізму щодо звернень у разі порушень рівноправ’я чи дискримінації.

Схожа ситуація і з тренінгами з питань толерантності, недискримінації, жіночого лідерства — представники/ці 67% медіа розповіли, що такі заходи не проводять навіть раз на рік.

Читайте також: Скільки українців розмовляють вдома лише українською мовою — опитування

Окремо авторки дослідження наголосили, що для контексту та розуміння зібраних даних важливим є те, що українські редакції працюють в умовах російської повномасштабної військової агресії.

«Мобілізація чоловіків суттєво впливає на гендерний склад редакцій у воєнний час та на розподіл обовʼязків у колективі. Чоловіків у медіа бракує з низки причин. Серед них респондентки і респонденти виділяють як виклики мобілізації, так і небажання офіційного працевлаштування та низькі зарплати», — розповіли дослідниці.