Сексуальне виховання підлітків: коли починати, про що говорити, як виховувати повагу, згоду та толерантність

Якщо ми хочемо, щоб нас шанували, треба самим проявляти повагу та любов до підлітків

Олена Голоцван, сексологиня, кандидат медичних наук, експертка жіночої освітньої компанії Woman Insight

Сексуальне виховання є невід’ємною частиною загального виховання, тому починати його потрібно з дитинства. Багато батьків вважають, що саме у підлітковому віці діти починають активно цікавитися сексом, і тоді потрібно почати поступово розповідати їм все про це. Проте деякі батьки мають помилкові уявлення і переконання, і дуже часто самі підлітки іноді жартують, що батьки нарешті дозріли для розмови про секс. Хоча до того часу, коли батьки дозрівають до розмови, діти вже знають багато.

Сексуальне виховання підлітків починається з раннього дитинства. Чому це важливо? Давайте розберемося. Під час зростання дитина починає ставити собі питання: «Хто я — хлопчик чи дівчинка?» Тому їй потрібно пояснити, чим вони відрізняються. Зазвичай це стає зрозумілим приблизно від півтора до трьох років, а ближче до чотирьох років дитина усвідомлює свою стать. Хоча, звісно, можуть бути винятки, зазвичай діти чітко розуміють, що вони хлопчик або дівчинка. 

Отже, всі питання про різницю потребують відповідей. Це означає, що у хлопчиків є пеніс, у дівчат — вульва, і про це потрібно говорити. Крім того, потрібно говорити про гігієну, і до чотирьох-п’яти років формувати у дитини навички особистої гігієни геніталій.

Фото: кадр із серіалу «Статеве виховання»

Під час виховання підлітків питання стосовно сексуальності постійно розширюються. Підростаюча дитина має бажання зрозуміти свою гендерну ідентичність: яким він або вона має бути хлопчиком чи дівчинкою. Яким має бути класний хлопець, щоб привертати увагу дівчат? Якою має бути дівчина, якими вміння вона має володіти? Цей процес відомий як гендерна ідентифікація, коли підліток задумується над своєю статевою роллю. Він спостерігає за батьками, копіює їхню поведінку, вносить власні корективи, але завжди спостерігає за прикладом, який дають батьки.

На жаль, багато батьків бояться говорити з дітьми на тему сексуального виховання.

Вони вважають, що це тема для дорослих, але саме на цьому етапі життя такі запитання для дітей особливо актуальні. Від 9-10 років дитина входить у підлітковий вік, і, звичайно, питання, пов’язані з симпатією та любов’ю, стають для неї дуже важливими.

Важливо відкрито й чесно відповідати на запитання дітей та пояснювати їм складні аспекти міжособистісних відносин

Такий підхід допоможе підліткам зрозуміти себе та свої стосунки з іншими людьми.

Коли йдеться про сексуальне виховання підлітків, ми припускаємо, що вони вже знають багато речей. Бажано, щоб цю інформацію вони отримували від батьків, але якщо цього не відбувається, вони отримують ці знання з інтернету та від друзів. Тобто до підліткового віку вони чітко знають будову свого тіла і відмінності у будові тіла хлопців та дівчат.

У підлітковому віці починають формуватися компоненти статевого потягу — платонічний, еротичний та сексуальний.

А отже, змінюється поведінка підлітків і стає гіперсексуальною, що турбує батьків. Вони починають ставити фахівцям запитання, як проводити сексуальне виховання, щоб занадто багато не розповісти дітям і водночас задовольнити їхню цікавість.

Підлітки дуже часто відчувають колосальний дискомфорт через перебудову свого тіла, яка починається під впливом статевих гормонів і з появою вторинних статевих ознак. Настрій у дівчат може змінюватися залежно від двох фаз циклу, а у хлопців може змінюватися протягом доби залежно від добових коливань тестостерону. Причому рівень статевих гормонів не встановлюється в крові одразу, тому протягом кількох років такі коливання тестостерону можуть викликати дискомфорт. І про це потрібно знати батькам, вчителям, оскільки багато з них ображаються на поведінку підлітків, а вона обумовлена такими гормональними бурями.

Треба також говорити про вторинні статеві ознаки, наприклад, як формуються груди у дівчат, як змінюється фігура, чому з’являються прищі (це пов’язано зі зміною обмінних процесів). Синтез статевих гормонів відбувається з жиру, що призводить до появи прищів, які стають причиною незручностей для підлітків. У хлопців голос ламається, розмір пеніса збільшується, з’являється волосся у певних місцях у дівчат і хлопців. Також у підлітків змінюється запах поту, що пов’язано зі статевими гормонами.

Обов’язково треба говорити з підлітками про коливання емоцій, про дружбу, симпатію, сексуальність, любов і можливе розставання.

Поважайте почуття підлітків, оскільки вони переживають все дуже емоційно та чутливо

Також необхідно говорити про контрацепцію для запобігання незапланованої вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом, зокрема ВІЛ, про ризики раннього статевого життя. Треба говорити про відносини з батьками, оскільки підлітки вже намагаються дуже активно вирватися з-під опіки батьків, і в цьому полі часто виникають конфлікти: батьки бояться відпустити, а підлітки хочуть вирватися. 

Будуйте діалог із підлітком як з дорослою людиною, говоріть із ним на рівних.

Пояснюйте свою позицію, чому він за щось покараний або чому йому щось забороняють. Усі дії батьків треба пояснити підлітку.

Часто батьки підлітків запитують мене, як виховати повагу та толерантне ставлення до них, до подій та інших людей.

Чому наші діти, наші підлітки такі непримиренні, часто злісно жартують та насміхаються?

Я можу сказати лише одне: виховувати повагу та толерантне ставлення можна лише особистим прикладом. Ніякими тренінгами, книгами чи фільмами це неможливо зробити. Тільки особистий приклад. Уникайте таких фраз, як «ти ще маленька» чи «маленький», “виростеш, тоді поговоримо та дізнаєшся”. Таке презирливе ставлення до підлітка може погано вплинути на ваше спілкування. Батьки дозволяють собі такі висловлювання, а потім дивуються, чому підлітки проявляють до них неповагу.

В ідеальному варіанті, коли і батьки, і педагоги діють в одній парадигмі, в одному ключі, шанують підлітка, не принижують, а проявляють любов та турботу. Адже часто педагоги дозволяють собі дуже неприємні висловлювання щодо учнів.