«Що трапилось в пісочниці, лишається в пісочниці»: Рецензія на мультфільм «Бебі бос 2: Сімейний бізнес»

Рецензія на фільм "Бебі бос 2: Сімейний бізнес" / The Boss Baby: Family Business (2021) режисера Тома Макграта

03.07.2021

Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo

В український прокат вийшов анімаційний фільм від DreamWorks «Бебі бос 2: Сімейний бізнес». Історія про те, що роблять діти, поки дорослі відвернулися.

Режисером цього і попереднього мультфільму про ділових малюків виступив Том Макграт, у послужному списку якого робота над фільмами «Мадагаскар 1, 2, 3» і «Мегамозок».

 

З часів попереднього, 2017 року, фільму брати Тім і Тедді стали дорослими, Тед став головою серйозної корпорації, Тім став головою власної сім’ї і має двох дочок, яких обожнює. Старша, Табіта, любить тата, але той помічає, що до дядька Теда вона має особливе ставлення, і що саме він є для неї взірцем. Тім як тато страшенно цим засмучений. Адже доньці вже не цікаві його пісні на ніч.

Тим часом Тім і Тед бачаться вкрай рідко, у першу чергу через зайнятість Теда, хоча той страшенно любить маленьких племінниць.

Тема сімейних стосунків одна з найпопулярніших у кінематографі. Стосунки між братами також не рідкість. «Бебі-бос 2» вибудовує навколо цього цілу історію, від успішного завершення якої залежить доля людства (ну, а як же!) Адже врятувати його можливо не завжди лише завдяки супергеройським здібностям, але й завдяки міцним сімейним зв’язкам (пам’ятаєте притчу про віник?)

Серед низки кіношних образів божевільного вченого з’явився ще один — цього разу це немовля. Але дуже розумне, хитре і навіжене. І не по роках доросле. Шалений малюк Едвін Армстронг марить Малечою революцією. Вона подарує дітям свободу від батьків, тортики і льодяники. А дорослих він перетворить на зомбі, якими легко буде керувати. Як перетворить? О, дуже просто. Всім відома пристрасть батьків фотографувати своїх малюків під час дитсадківських «ранків», шкільних концертів і тому подібних заходів. Як тільки телефон фіксує фото — очі батьків перестають адекватно сприймати реальність, і можна навіювати їм що завгодно. Оцініть іронію авторів.

«Бебі бос 2» — для наймолодшої аудиторії. Але дорослим, хоч вони і забудуть всі перипетії фільму, тільки-но вийдуть із кінозалу, ніколи буде нудьгувати завдяки стрімкому розвитку подій і практично відсутності зайвого моралізаторства. «Сварки, дрібні розборки і заздрість», — перераховує новоспечений злий геній Армстронг помилки, які чинили Тім і Тед у своїх взаємостосунках. І коли всі батьки світу будуть братами врятовані, голова корпорації Тед зізнається: «На вершині самотньо». З чого усі роблять висновок, що сім’я важливіша за всі корпорації світу.

Стрімкий розвиток подій, хоча й грає на боці дорослого глядача, трохи збиває з пантелику глядача маленького, на якого, власне, фільм і розрахований. Оскільки надлишок деталей відвертає його увагу від головного меседжу, який поставили собі за мету донести автори: «Дитинство не може тривати вічно, а от сім’я — це надовго».

DreamWorks вирішили зрівняти гендерні ролі у «Бебі босі». Якщо у першому фільмі малюками-героями у ділових костюмах і краватках були хлопчики, то у другому на їх місця стали дівчатка, доньки Тіма — Тіна і Табіта. А на початку фільму співається ода мамі сімейства, дружині Теда, де неочікувано виринає аж цілий золотий батон у ролі статуетки-нагороди мамі за її працю на благо сім’ї.

Я не знаю, за що американський кінематограф шанує всілякі фізіологічні особливості людини, як то, наприклад, відрижка, але без неї у фільмі не обійшлося. Напевно, коли це робить немовля — це повинно розвеселити маленького і розчулити дорослого глядача? Ставлю тут знак питання, бо не потрапила у цей перелік. І була трохи знічена жартами на межі пристойності навколо слова «смоктати» у фільмі, який покликаний дарувати зовсім інші емоції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім’я, дружба і роботи: чому «Мітчелли проти машин» та «Віктор_Робот» так схожі