Шрі-Ланка і коронавірус: Оповідь українців, що «застрягли» на карантині

Довгий шлях додому

Свежее:
Античная Турция: маршрут по стране, которую вы думали, что знали

У ці дні ми спостерігаємо за тими драматичними, іноді абсурдними ситуаціями, якими супроводжується повернення наших співгромадян з-за кордону у звязку з пандемією коронавірусу. Міністерство закордонних справ радить українцям перечекати кінця карантину там, де вони, у силу обставин, опинилися. Не всі можуть собі дозволити залишатися надовго закордоном, але й обсервація, організована в Україні також потребує ресурсів, іноді, навіть, більших. Юрій та Єва Кляцкіни, засновники акторської Школи Імпровізації Юрія Кляцкіна, знаходяться з 20 березня 2020 на карантині у Шрі-Ланці і додому повернутися не можуть. Як так склалося і що зараз відбувається на острові, де на сьогодні зарєстровано 152 випадки зараження і 4 смерті від коронавірусу?

Як ми опинилися на Шрі-Ланці

У процесі випусків курсів і спецкурсів у нас народилось ще 3 різних імпровізаційних проекти: шоу комедійної імпровізації «ТОЧКА G», шоу театральної імпровізації «GRAI» і Тотальна Імпровізація. Становлення школи, як і старт будь-якого бізнесу, не є простим. Тому у вересні 2019-го ми склали план до літа і виділили собі 2 тижні відпустки у березні, з 09.03 до 23.03. більше не виходило, а менше було б замало. Прийшов лютий, ситуація не передрікала біди. Ми придбали квитки на Шрі-Ланку. Як завжди ми вирішили подорожувати самостійно, тому відігравши шоу «ТОЧКА G» 8-го березня, ми  9-го вранці вже сиділи в літаку «Qatar Airways». Жодного натяку на критичну ситуацію. Відповідно, ми не хвилювались, що ми повернемось додому 23-го березня, у нас навіть на 24-теберезня вже вдома були заплановані процедури (перукар, барбер, манікюр/педикюр), і старт продвинутого курсу в Школі, а 25-го тренінг і зйомки.

Відпустка на острові

Ми прилетіли 10-го березня і почали подорож з центральної частини острова. Тут все було дуже спокійно. Всі знали про вірус, але його на острові ще не було. Десь на день 4-й господар готелю нам повідомив, що гід, який працював з італійською групою, заразився короновірусом. І з того моменту «пішло-поїхало». За 3 дні ми встигли завершити перебування в центральній частині острова, десь у цей самий час побачили відео Президента України, який закликав «повернутись додому за 3 дні». Зробити це з іншого краю світу — це ще той челендж. Сидячи в джунглях ми кинулись перевіряти квитки, як побачили відео – наші були активні, але змінити дату було вже неможливо. Інших квитків не було, і ясно чого: на людей паніку нагнали, але на острові все ще продовжувало бути спокійно.

Ми переїхали до океану і тільки на 5-й день усім в обов‘язковому порядку вранці місцева влада повідомила, що о 18:00 починається комендантська година і карантин. За цим усім слідкуватиме армія і поліція. Тоді почалась реальна паніка, але не у туристів, а у місцевих. В магазинах швидко закінчились продукти: в першу чергу хліб, яйця, молоко, щоправда з туалетним папером все було гаразд, він і зараз тут є, я б навіть сказала, що в профіциті.

Карантин є закон

На Шрі-Ланці правила дуже жорсткі: закон є закон. Всі його мають дотримуватись. Якщо ти порушуєш — тебе затримують. До туристів трішки поблажливіше відносяться, але теж «ганяють» і можуть заарештувати. Після цього — штраф, суд і, можливо, 2 роки в‘язниці. То ж, тут небагато хто порушує правила карантину. В карантині ми з 20-го березня. Дотримуємося комендантської години. Раз на кілька днів нам дають час з 06:00 до 14:00 чи до 12:00 щоб вийти й придбати продукти. Але в супермаркет не пускають без маски, а на вході треба продезинфікувати або помити руки. Звісно, ж кілометрові черги. Але крамнички не дотримуються усіх правил, окрім масок, щоправда продавці працюють в рукавичках. Ось навіть зараз ми сидимо й пишемо, а до нас в готель прийшли поліцейські. Вони бувають у нас часто, це — гарантія безпеки, але й постійний контроль, у даних умовах.

Як ми «застрягли»

По-перше, ми не змогли взяти чи змінити квитки на іншу дату, коли Зеленський всіх кликав додому перший раз. Ми подумали, що всі українці з усього світу все одно не встигнуть повернутись. А нас 23-го приймуть дома. Але ні. Наш рейс авіакомпанія «Qatar Airways»  відмінила і нам нічого не повідомила. Ми тиждень намагалися з ними зв‘язатися. І це у той час, коли завдяки державі було організовано 2 спецрейси (не евакуаційні) по 500 євро з пасажира для повернення до Києва, а ми не придбали квитки. Ми знали, що Україна заявила, що нас евакуюють: для чого тоді нам переплачувати, якщо наші квитки з «Qatar Airways» десь підвисли (авіакомпанія повідомила, що безкоштовно мінятиме для усіх пасажирів відмінені рейси у зв‘язку з вірусом). Ми хотіли вилетіти 25-го березня до Дохи (Катар) і звідти придбати квитки на SkyUp (ми готові були витратити $500 на двох до Києва), але так як Qatar нам не відповідав аж до 25-го березня, то ми не змінили. До 25-го ми витратили до $100 на дзвінки в офіс «Qatar Airways» по всьому світі — все було безрезультатно: щодня і на пошту писали.

Нам нарешті відповіли: запропонували маршрут Коломбо-Доха-Хельсінки-Мінськ на 03.04. А зараз маршрут Хельсінки-Мінськ зняли — ми відмінили свій виїзд і залишили дату відкритою. Ми так вирішили тому, що в Україні на нас зараз чекає навіть не самоізоляція, а платна обсервація, адже безкоштовні місця вже закнчились. Вартість платної обсервації без харчування — $200 на людину (хоча казали, що насправді більші ціни), а нас двоє. Також кажуть, що на кожному поверсі готелю на обсервації цілодобово чатує Нацгвардія. Їжу (хто як замовляє) приносять під номер. Це якось схоже більше на в‘язницю. Ми зрозуміли так, що якщо у когось з постояльців стався випадок зараження вірусом, то термін перебування подовжується на невизначений термін. Видаються дивними такі заходи, адже у перший період до України впустили спочатку 100+ тисяч українців без будь-яких обмежень, а тепер вводяться такі заходи. Все дуже неорганізовано, якщо робити висновки з того, як повернулися люди з Балі та В‘єтнаму.

Дійсно, Міністерство закордонних справ порадило нам перечекати там, де ми є. І скажу, що на Шрі-Ланці значно безпечніше ніж в Україні. Тут не приховують статистику хворих, а як виявляють – негайно вживають заходів. За 2 тижні нашого перебування у карантині тут ми не платитимемо, і тут зовсім скоро все пройде. А в Україні лише починається, і, не в останню чергу тому, що ті, хто повернувся з-за кордону, можуть злегковажити і безкарно недотримуватись режиму самоізоляції з огляду на відсутність відпрацьованих процедур контролю. Та й ті, хто нікуди не літали, зате ходять на пікніки — теж несвідомі громадяни. Сподіваємося, що люди зрозуміють серйозність ситуації, пересидять кого де карантин заскочив. А потім ми разом повернемось додому і будемо відновлювати наше життя, економіку, країну.

 

 

Мы в Facebook