Оксана Хромова
Отримати підвищення і вирішити, що просто пощастило. Успішно завершити складний проєкт і чекати, коли колеги нарешті помітять вашу «некомпетентність». Саме так часто проявляється синдром самозванки. І жінки справді стикаються з ним частіше.
Це підтвердив масштабний метааналіз Каліфорнійського університету у Фресно, опублікований у журналі Current Research in Behavioral Sciences. Науковці опрацювали 108 досліджень за участю понад 42 тисяч людей. У середньому жінки частіше за чоловіків сумнівалися, що заслужили власний успіх.
Вони пояснювали результати вдалим збігом обставин, допомогою інших або тим, що оточення просто переоцінило їхні здібності. Особливо помітною різниця була в академічному середовищі. У бізнесі гендерний розрив виявився меншим.
Читайте також: Чому навіть успішні жінки вигорають частіше: парадокс 2026 року
Успіх, після якого не стає спокійніше
Синдром самозванки вперше описали психологині Полін Кленс і Сюзанна Аймс у 1978 році. Вони працювали з успішними жінками, які мали освіту, професійні результати й визнання, проте продовжували вважати себе недостатньо компетентними.
Сьогодні психологи частіше говорять про феномен самозванки, оскільки офіційним психічним діагнозом він не є. Такі переживання знайомі людям різної статі, віку та професії. Однак сучасні дослідження знову показують, що для жінок ризик вищий.
Наприклад, у дослідженні серед 624 програмістів із 26 країн сильні прояви феномену виявили у 60,6% жінок і 48,8% чоловіків. Найчастіше з ним стикалися темношкірі й азійські фахівчині.
Читайте також: Вигорання у жінок: ознаки, які не варто списувати на втому
Робоче середовище має значення
Пояснювати все жіночою невпевненістю було б занадто просто. Дослідження робочого середовища 2025 року показало: синдром самозванки посилюється там, де від працівників постійно вимагають доводити власну цінність. Для жінок цей зв’язок виявився особливо сильним.
Звична картина: чоловік сприймає нову посаду як наступний етап кар’єри, а жінка починає складати внутрішній список навичок, яких їй ще бракує. Сюди додаються вища вимогливість до власних помилок, рідша присутність жінок на керівних позиціях і досвід, коли їхню компетентність уже ставили під сумнів.
Авторки відомої статті Harvard Business Review Ручіка Тулшян і Джоді-Енн Бурі пропонують менше «виправляти» жінок і уважніше дивитися на культуру компаній. Адже сумніви можуть виникати цілком закономірно, коли людину перебивають на зустрічах, не помічають її внеску або оцінюють суворіше за колег.
Читайте також: Сім’я чи кар’єра: чому жінок досі змушують обирати там, де вибору не має бути
Чим це заважає
Синдром самозванки рідко виглядає як проста невпевненість. Частіше він маскується під перфекціонізм, понаднормову роботу та нескінченну підготовку. Людина бере ще один курс, ще раз перевіряє презентацію, відкладає розмову про зарплату й відмовляється від посади, до якої вже готова.
Психологиня Джессамі Гібберд, авторка книжки The Imposter Cure, зауважує, що найчастіше бачить такі переживання саме у здібних і досвідчених людей. Зовні їхня компетентність очевидна, а внутрішнього відчуття впевненості все одно немає.
Корисно зберігати конкретні докази власної роботи: результати проєктів, відгуки, цифри, листи з подяками. Під час чергового «мені просто пощастило» вони допомагають повернутися до фактів.
Та відповідальність лежить і на роботодавцях. Прозорі критерії підвищення, зрозумілий зворотний зв’язок та однакове ставлення до помилок зменшують простір для сумнівів. Іноді жінці справді варто більше довіряти собі. Іноді компанії варто припинити регулярно давати їй приводи сумніватися.
Читайте також: Тривожний розлад у жінок: як розпізнати проблему і що робити