Soft skills: Що чекає на українську освіту в найближчому майбутньому

Чат-боти замість лекторів, доповнена реальність замість дошки та обов'язкова креативність

Нещодавно відбувся форум Української академії лідерства «Liberal arts: Лідерство в освіті», під час якого було проведено всеукраїнське опитування «Яким має бути сучасний вчитель?». І за його результатами, 92% вчителів впевнені, що педагог має бути лідером — рольовою моделлю для учнів. А більшість учасників зійшлися на думці, що головне для сучасного вчителя — допомогти учню знайти своє призначення, усвідомлено обрати майбутню професію та розкрити лідерські якості. Тож нові цілі вимагають і нових методів викладання.

Відмова від підходу «учитель диктує – учень записує»

Пасивний стиль навчання має поступиться місцем активному – наочності та інтерактиву. Головними інструментами педагогів мають стати нові технології. Уроки літератури можна урізноманітнити не лише вивченням творів сучасних письменників, а й прослуховуванням подкаст-інтерв’ю за їх участі чи переглядом YouTube-каналів улюблених авторів. А уроки історії та географії можуть стати значно цікавішими за умови використання окулярів доповненої реальності та тривимірних карт.

У розвинених країнах педагоги вже давно працюють за принципом «мінімум теорії – максимум практичної роботи». Тому, у новій системі учитель припиняє виконувати функції лектора. Він має стати ментором, який координує процес навчання та підказує учням різні шляхи.

Навчання все життя

Безперервний розвиток нових технологій уже зараз провокує людей постійно працювати над собою: вдосконалюватися, опановувати додаткові навички та змінювати професії. Відповідно і вчитель не може лишатися осторонь, адже від того, наскільки швидко він вчиться й застосовує soft skills, перемикається на нові методики та експериментує, залежить якість його роботи та результати його учнів.

У найближчому майбутньому потреба в lifelong learning стоятиме ще гостріше. За прогнозами вчених із Всесвітньої організації охорони здоров’я та Імперського коледжу в Лондоні, до 2030 року науковці винайдуть спосіб продовжити середню тривалість життя – до 120 років. Люди виходитимуть на пенсію, відсвяткувавши 100-річчя. Для учителів це означає одне: налаштовувати себе та учнів на навчання впродовж життя слід уже зараз.

Онлайн-освіта

Популярність онлайн-платформ стрімко зростає серед студентів. Наприклад, український Prometheus протягом трьох років навчає 440 тисяч слухачів, що у 110 разів більше, ніж відома альма-матер Києво-Могилянська академія. Однак лише 10% студентів проходять розпочаті курси до кінця. А 90% сходять з дистанції. Визначити причини цьому явищу складно, але найбільш імовірно студентам не вистачає терпіння та цілеспрямованості. Але за 50 років ставлення до якісних унікальних знань, які можна здобути тут і зараз, зміниться.

Емпатія – ключова компетенція на ринку праці

До 2040-х років роботизація поглине майже 50% сучасних професій. Прогнозується, що машини залишать без роботи не лише кур’єрів та прибиральників, а й «білих комірців» – іпотечних брокерів, юристів та бухгалтерів. Ймовірно, частину лекторів і тьюторів витіснять чат-боти. Однак фахівцям, які володіють недоступними для роботів компетенціями, автоматизація не загрожує. Тому важливо розвивати критичне мислення, креативність, вміння комунікувати, працювати у команді. Найголовніша компетенція, яка стане перевагою людей над роботами – емпатія.

«Вудка» замість «риби»

Сучасний вчитель не повинен конкурувати з Google. Його основне завдання – дати учням інструмент, за допомогою якого вони будуватимуть власний освітній маршрут, розкриватимуть свій потенціал.

«Мені не цікаво вчити студентів тому, чому вони самі можуть навчитися з книжок, які можна подати списком літератури. Мені цікаво пропонувати студентам сенси», – наводить приклад мовознавець Орися Демська, професор Національного університету «Києво-Могилянської академії» та один із ключових спікерів «Liberal arts: Лідерство в освіті».

Роботизація вимагатиме від педагога навичок «чотирьох К», без яких складно уявити фахівця майбутнього: комунікації, креативності, критичного мислення та колаборації.

— Читайте також: «Не бесите»: Подростки о том, каким должно быть образование

Мы в Facebook