SustainFashion: Історії дизайнерів, які створюють екологічні речі

За методами апсайклінгу та ресайклінгу

17.05.2019

Tема сортування сміття та свідомого споживання з кожним днем стає все популярнішою. Ті ж, хто значно детальніше цікавляться нею, — вже застосовують правило 5R (reduce, recuperate, repair, recycle, re-use). Але ще одним з дієвих інструментів є апсайклінг — використання у виробництві старих речей. В Україні цей метод останнім часом теж стрімко набирає популярності — дизайнери не лише створюють колекції із вживаних речей, а й засновують цілі бренди, як от UliUlia, Remade, Rehash, Голуб Upcycled Denim Project, RCR Khomenko та інші. Такий підхід дозволяє суттєво зменшити кількість сміття та зекономити на виробництві, адже масове виробництво одягу вважається одним з найбільш шкідливих для екології. Наприклад, під час FashionTech та FashionSustain у Берліні минулого року чи не в кожній промові спікери наголошували, що індустрія моди — другий найбільший забруднювач планети після нафтової промисловості.

У суспільстві запит на екологічне споживання теж росте з кожним роком. Тож на нього почали реагувати й виробники. Для прикладу, молочна компанія «Галичина» реалізовує проект «Ком’юніті нового покоління». Через короткі відеоролики компанія розповідає про спільноти в Україні, які змінюють світ та надихають проводити дозвілля активно й корисно.

Один з таких роликів присвячено апсайклінгу. Його герої ставлять перед собою мету продукувати якомога менше сміття та діляться власними прикладами створення одягу методом апсайклінгу.

Видання WoMo теж неодноразово підіймало теми апсайклінгу та ресайклінгу, і сьогодні ми знову хочемо поговорити про ці методи із людьми, для яких вони є основою їхніх брендів та надихаючими факторами.

Юлія Кордюкова

засновниця бренду Uli Ulia

Індустрія моди негативно впливає на екологію, тому при створенні нового продукту важливо використовувати вже існуючі матеріали. При цьому, речі потрібно не лише виробляти, а й купувати свідомо! Тоді вони приноситимуть радість і довго служитимуть. Саме тому кожна наша річ має власну історію та місію. Можливо, саме це й дозволило нам вийти на міжнародний ринок зі своїм продуктом (речі Uli Ulia продаються не лише в Україні, а й в США (м. Чікаго). — Прим. Ред.).

А мені особисто хочеться донести кожному, що ми всі відповідальні за те, куди відправляється наш старий гардероб. Тому я прихильниця таких інструментів, як ресайклінг, апсайклінг та сустейнабіліті. Ресайклінг — створення продукту із вторсировини (наприклад, блокнот з переробленого паперу). Апсайклінг — створення продукту із вже існуючих матеріалів (наприклад, блокнот із листів, що лишилися від інших блокнотів). Сустейнабіліті — це філософія еко-виробництва, котра включає в себе ресайклінг і апсайклінг.

Сама прийшла до цього несвідомо — просто любила перешивати старий одяг, перетворюючи його на щось нове, і ця любов до трансформації досі зі мною та із моїм брендом, якому вже виповнилося 7 років.

Олег Звонарьов

співзасновник бренду Remade

Сьогодні апсайклінг швидко набуває популярності у світі, й все більше людей починають за цим методом працювати. Нас із Анною Сігорською, співзасновницею бренду, теж зацікавив такий екологічний підхід, і чим більше ми занурювались у цю тему, тим частіше робили ставку на повторне використання сировини.

А все почалося з експерименту. Мені завжди подобалося щось шити і я вирішив пошити шкіряний рюкзак зі старої куртки. По-перше, саме такий матеріал обрав з метою економії, але виявилося, що процес переробки шкіряного виробу виходить дорожчим, ніж пошиття з нової шкіри. Але бажання лишити мінімальний слід на екологію все ж перемогло. Тож ми продовжили працювати з вторсировиною. При цьому нам важливо створювати не тільки екологічний продукт, але й довговічний, якісний та універсальний.

Ми поки не маємо великого різноманіття та супероригінальних дизайнів і навряд чи до цього прийдемо, тому що ми, передусім, — за практичність та доступність. Саме тому, всі ідеї ми звіряємо з потребами ринку, адже створювати щось непотрібне й намагатися його «напарити» споживачеві – це вже не сустейнабіліті.

Анна Тесло

співзасновниця та дизайнер бренду Rehash

Споживання визначає наше життя. Апетит постійно росте, переходячи від здорового до хворобливо-зажерливого — і це сумно. Виникає питання: «Куди подіти те, що ми вже не вважаємо модним?» Викинути? Але планета — не гумова і її ресурси не безмежні. Отже, ми маємо (та можемо) змінити своє ставлення до речей, в тому числі й до одягу, й до моди. Саме через зміну світобачення й з’явилися такі методи, як ресайклінг, апсайклінг та сустейнабіліті.

Сустейнабіліті — це глобальний світовий тренд, який має вагомі причини й основу для розвитку. Головна ідея — змінити звичні шаблони щодо того, яким має бути одяг і як його використовувати. Тут важливо усвідомити, що вторсировина — це не сміття, а цінний ресурс. Наприклад я, поєднуючи сустейнабіліті-методи та прагнення до самовираження, створюю альтернативу у виборі одягу, для тих, хто не тільки стежить за сучасними тенденціями, а й визначає себе як людину думаючу і не байдужу.

Ресайклінг для мене — глибока (повна) переробка сировини, в процесі якої створюється новий матеріал. Це звичайно в більшій мірі виробництво в промислових масштабах (наприклад, сучасні матеріали з пластику чи катону).

Апсайклінг — переробка, вдосконалення старого. До цього якраз таки й відноситься моя діяльність, пошив нових речей зі старих з додаванням нових матеріалів. вважаю, що ми на вірному шляху.

Фото: Remade

— Читайте також: Последовательная сознательность: Этап «Экоматериалы»