Футурошок від Валерія Пекаря: На якій моделі побудоване наше майбутнє

Розвиток людства, розшарування світу і народи, що не знають сільського господарства

23.02.2017

Про швидкі зміни в житті людства не говорить хіба що лінивий — футуристичні світи ми бачимо в кіно та читаємо про них в популярній літературі. Свої візії представляють культурологи, історики та інші науковці. Про найбільш вагомі відкриття в царині моделювання майбутнього розповів підприємець, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл Валерій Пекар у лекції «Світ у 2030 році», що відбулася у Счастье Hub. 

Існують різні підходи до моделювання майбутнього. Чому ми одним довіряємо, а іншим – ні? Вони дають різні результати – від спертих на теперішнє, так і дуже цікавих чи страшних. Головним фактором Х є людина, у якої є свобода волі, і дії якої неможливо спрогнозувати. Тому ми можемо говорити тільки про сценарії, тренди, альтернативи.

Пляшка віскі

Перший і найдавніший підхід – ви випиваєте, дивитеся на стелю і думаєте про майбутнє. Якщо ви малюєте картинку того, що вам дуже подобається, то вона називається утопією. Якщо ви придумуєте майбутнє на основі того, що вас сильно лякає – це антиутопія. Класичні приклади ми знаємо з Жюля Верна, Томаса Кампанелли, Джорджа Орвела, проте це художні твори, які нас розважають чи лякають.

Експертне опитування

Класичний підхід науковців, які колегіально проводять опитування і моделюють майбутнє на основі прогнозів теперішнього. Наприклад, вони аналізують виробництво чавуна і формують прогноз – скільки чавуна буде вироблено у 2030 році. Те, що, можливо, чавуна в той час вже зовсім не буде, науковці не враховують, і це є недоліком класичного підходу.

Наукове моделювання

Сучасні науковці роблять інакше – вони аналізують тренди і драйвери, не те, що є зараз, а ті речі, що є змінними. Вони ставлять собі питання, що зараз є такого, чого не було ще три роки тому. Вони питають, чому такі речі з’явилися, і що рухає такі речі. Багато вчених бачать сьогодні тренди, пов’язані з доповненою реальністю, і прогнозують, що в майбутньому їх буде більше.

Ігрове моделювання

Дуже цікава методика моделювання, коли збирають групу людей, дають їм завдання вжитися в майбутнє і пограти в рольові ігри. В результаті є мало даних, але з’являються цікаві джокери, що ламають стереотипи.

Форсайтне моделювання

Найсучасніша технологія моделювання, що поєднує як раціональні, так і ірраціональні речі.

Що впливає на майбутнє

У майбутньому є можливі і неможливі речі, на межу між якими впливають джокери – проколи реальності, які повністю змінюють наше уявлення про можливе та неможливе. Назім Талеб використовував термін «чорний лебідь» на позначення таких джокерів. Вони бувають трьох типів:

  • Act of god – несподівані події, такі як падіння метеорита, вибух на Чорнобильскій атомній станції, потоплення «Титаніка».
  • Спонтанні і некеровані дії великої маси людей – це Євромайдан, арабська весна, Occupy Wall-Street ї так далі.
  • Народження генія – Мартін Лютер, Нельсон Мандела, Махатма Ганді, що змінили світ.

На творення майбутнього впливають тренди, їх багато, у різних царинах, таких як технології, політика, соціум. Час від часу вступають джокери, що творять неймовірні зміни. І є базова лінія – великі хвилі, фазові переходи, що дуже повільно змінюють нашу реальність. Вони достатньо великі, щоб їх можна було помітити.

Які ж великі хвилі пережило людство?

  • Когнітивна революція – мавпа перетворилася на людину, що сталося біля 70000 років тому. В результаті з’явилася мова, що уможливила соціальне життя.
  • Неолітична революція – у людей з’явилися технології: писемність, сільське господарство, поява міст, розшарування суспільства. Чого досягають люди – величезних імперій на кшталт Китаю та Єгипту.
  • Осьовий час – поява етики, філософії, релігії. Це переворот у мисленні людей.
  • Модернізація — добре описаний і вивчений перехід, поява капіталізму, індивідуалізму, поява промисловості, науки. Врешті, це той перехід, який Україна зараз намагається провести.

Прямо на наших очах у світі відбувається наступний фазовий перехід, який називають постіндустріальною революцією. Але цей термін ще нічого не означає, бо ми поки не знаємо, яким буде майбутнє. Технології нової доби, такі як інтернет чи комп’ютери – це тільки «перші ластівки», що означають прихід нового, так само, як парова машина була першим знаком модернізації. Та чи багато зараз парових машин? Хіба що в музеї. Так само, коли буде музей майбутнього, то комп’ютери будуть лише експонатом цього музею.

Куди прямуємо

Ми бачимо, що проміжок між фазовими переходами скорочується, так само, як їх тривалість. Промислова революція тривала 100 років, а нинішній перехід буде відбуватися таким чином, що, думаю, до 2030 року все вже закінчиться, і ми будемо жити в зовсім іншому світі. Змінюється абсолютно все – культура, технології, освіта, політика, уявлення про стать і вік, про сім’ю та державу.

Найважливіше те, що майбутнє настає не для всіх. Революційні зміни стаються і поширюються неоднорідно і зачіпають далеко не всіх людей. Наприклад, досі є люди, у житті яких ще не настало сільське господарство – це австралійські аборигени. Чи у всіх країнах сталася промислова революція? Далеко не всюди. Що більше фазових переходів, то більше розшарувань між тими, хто перейшов на новий щабель, а хто – ні.

Країни та спільноти вже зараз розшаровані, і якщо взяти ВВП на душу населення, то розрив у рівні життя між ними дуже великий.

  1. Першопрохідці, лідери, що зараз роблять крок в майбутнє  – Швеція, Норвегія, Нідерланди, Австралія, Канада, Нова Зеландія. Якщо порівняти країни за індексом щастя і рівнем життя, то ці списки збігаються на 100 відсотків.
  2. Успішні послідовники, ті, що наздогнали першопрохідців – Польша, що міцно тримається за теперішнє і успішно крокує в майбутнє.
  3. Невдалі послідовники – Китай, що ще не наздогнав теперішнє, де економіка розвивається, але політика та релігія відстають.
  4. Жертви катастрофи, що хотіли перескочити, але впали ще нижче – Ірак, Кенія.
  5. Лінивці, ті, що навіть не намагалися, — Сомалі, Сенегал, Зімбабве.
  6. Ізольовані, ті, що нічого не помітили, — Афганістан, де є лише формальні ознаки держави.
  7. Архаїка – бушмени, племена, де ще немає навіть держави.

Як бачимо, розрив між Швецією та бушменами колосальний, це, по суті – різні планети з абсолютно відмінними умовами життя. Україна знаходиться серед «невдалих послідовників», але ми дуже хочемо бути на другому щаблі, разом з Польщею. В той час як Росія стрімко рухається в бік архаїзації.

Главное фото: Олег Жадан

— Читайте также: Сила 30-ти: Три тренда, которые определят наше будущее