Військовий облік для жінок: що зміниться з 1 жовтня

З 1 жовтня жінки, чиї спеціальності або професії споріднені з відповідними військово-обліковими спеціальностями, мають братися на військовий облік. Такі зміни регламентує Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року.

При тому, що про взяття жінок на військовий облік було відомо ще у минулому році, хвилю обговорень цей наказ підняв саме зараз, зокрема тому, що військовозобов’язаним жінкам може бути заборонено виїхати за кордон на час воєнного стану. 

Юристка та членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Наталія Фещик розповіла, що наразі відомо про наказ, яким чином жінки матимуть вставати на військовий облік та як бути із виїздом за кордон. 

Кого з жінок братимуть на військовий облік

Ірина Рибакова, 93-тя ОМБр «Холодний Яр»/Facebook

За її словами зараз триває друга хвиля мобілізації і воєнний стан, ймовірно, буде продовжений. З 1 жовтня жінки певних категорій та професій мають стати на військовий облік. Це не тільки обов’язок жінки, а й контроль роботодавця – у разі, якщо жінка не встане на облік, то їй та роботодавцю загрожуватиме штраф. Розмір штрафу складатиме від 850 до 1500 гривень – для жінок і від 5 500 до 8 500 гривень – для підприємств.

«З моменту підписання цього наказу є перехідний період півроку, який зараз і діє, за цей час і мають налагодити усю систему. Наскільки розробникам буде до цього — це спірно», — каже членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Наталія Фещик.

На сьогодні оновлений перелік містить 14 спеціальностей та професій, серед яких: харчові технології, медицина, медсестринство та фармакологія, ветмедицина, облік і оподаткування, психологія, поліграфія, соціальна робота та соцзабезпечення та інше. Юристка каже, що поки не зрозуміло, як саме визначатимуть, чи належить жінка до цього переліку – за здобутою освітою (професією) чи фактичним місцем роботи на момент взяття на облік. Як це має реалізовуватися на практиці, мають знати самі військкомати.

«Я запитала думку в адвокатських та військових колах, і ми зійшлися на тому, що можуть враховувати і освіту, і роботу. Більш того, є один юрист, який вважає, що можуть навіть враховувати за КВЕДами. Це не моя думка, це позиція інших юристів», — каже Фещик.

Також може бути багато питань до переліку професій, вважає юристка.

«Я не аналізувала усі професії, але у мене, наприклад, виникло питання щодо менеджерів. Моя подруга менеджерка, але менеджерка туризму – і я думаю, а чи будуть її мобілізовувати. Я дивлюся, що у переліку є така позиція, як менеджер, але це може бути як і продавець магазину, так і топ-менеджер компанії. Мені здається, що тут можуть виникнути непорозуміння. Як свідчить наша практика, можливо, на перших етапах братимуть усіх підряд менеджерів, а з часом воно якось наладиться», – зазначає Фещик.

Читайте також: Жіноча сила: Які дійсні потреби у жінок-війскових на фронті та як вони з ними знаходять раду

Перед тим як стати на військовий облік, жінка має пройти медкомісію, щоб установити, чи придатна вона для військової служби. Варто також погуглити, поцікавитися у юристів, знайомих, працівників військкомату чи маєте ви право на відстрочку і не чекати поки у вас попросять додаткові документи, які є підставою для неї.

Виїзд за кордон після 1 жовтня

Фото: ДПСУ

Спочатку ширилася інформація, що після 1 жовтня перетин кордону буде заборонений для військовозобов’язаних жінок. Проте спочатку у Міністерстві внутрішніх справ, а потім і заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що жодних обмежень, пов’язаних з мобілізацією, для перетину кордону щодо жінок немає і станом на зараз такі обмеження не плануються.

Також Маляр наголосила, що Збройні Сили України наразі не мають потреби мобілізовувати жінок – цей фейк запустили росЗМІ.

Проте, як пояснила юристка Наталія Фещик, у разі, якщо воєнний стан подовжать до 1 жовтня та повноцінно запустять процедуру постановки жінок на облік, військовозобов’язані жінки матимуть такі ж само обмеження стосовно виїзду за кордон в умовах воєнного часу, як і військовозобов’язані чоловіки. Адже закон «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» не передбачає гендерно обумовленого розмежування.

«Перетин кордону і перелік осіб, які мають право на перетин кордону, визначається правилами перетину кордону, які містять у певних випадках чіткі норми – хто має право перетинати кордон та на підставі яких документів, але більшість випадків це відсилочна норма до ЗУ «Про мобілізацію» до 23-тьої статті. У цій статті визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від військової служби під час воєнного стану. Так, виїжджати за кордон зможуть жінки та чоловіки військовозобов’язані, на утриманні яких є троє і більше дітей віком від 18 років, жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі дітей до 18 років з інвалідністю тощо», – каже вона.

У разі, якщо і чоловік, і жінка є військовозобовязаними і разом виховують одного чи двох дітей без інвалідності до 18 років, вони обоє не зможуть виїхати за кордон та вивезти своїх дітей. Якщо ж вони обидва військовозобов’язані і один з подружжя служить, і є малолітня дитина, то буде право на відстрочку від мобілізації. Якщо родина має трьох малолітніх дітей, то обидва з подружжя мають право на відстрочку.

При цьому, зазначає юристка, не можна зараз точно сказати, як працюватимуть правила перетину кордону для військовозобов’язаних жінок з 1 жовтня, бо навіть під час воєнного стану ці норми та правила мінялися і виникали непорозуміння вже на кордоні.

Чи потрібно буде військовозобов’язаним жінкам повертатися з-за кордону

На початку війни було два законопроєкти щодо того, що військовозобов’язаних чоловіків, які виїхали за кордон до 24 лютого, будуть притягати до кримальної відповідальності, якщо вони не повернуться в Україну. Проте їх не прийняли.

«Я тоді думала, якщо навіть теоретично приймуть зміни до Кримінального кодексу, то він не буде працювати, бо я не бачила, щоб там були реальні вироки суду. Поряд з цим, я розуміла, що ці законопроєкти більше покликані, аби створити хайп та заставити чоловіків повернутися в Україну. Воно так і вийшло. Я знаю дуже багато випадків, коли чоловіки повернулися, бо злякалися цих законопроєктів, а насправді їх не тільки не прийняли, ще один з них навіть відкликали. 

З жінками така ж ситуація – оскільки закон не має зворотньої дії у часі, я не думаю, що буде проблема. З іншого боку, немає як такого дії закону в часі, бо норма, яка передбачає штраф у разі не взяття на військовий облік, вона вже є на сьогодні. Тому адміністративний штраф можна буде накласти, але я не думаю, що на жінок будуть тотально накладати штрафи, бо це потрібно піти у суд, який навряд каратиме жінку, наприклад, яка вивезла за кордон двох дітей і не могла їх там кинути, аби приїхати в Україну та стати на військовий облік. Я думаю, що суди будуть на стороні жінок і не будуть навіть вимагати ті 500 гривень штрафу», — каже юристка Наталія Фещик.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

Юристка наголошує: при постановці на військовий облік чи отриманні повістки треба поцікавитися, чи маєте ви право на відстрочку, адже у військкоматі цього вам не пояснюватимуть. Перелік осіб, які мають право на відстрочку, вказаний у статті 23 ЗУ «Про мобілізацію».

Варто зазначити: якщо людина йде служити добровольцем, то потім вона не матиме право звільнитися на підставі цього переліку, наприклад, через те, що у нього/неї троє малолітніх дітей. Тому, за словами юристки, відповідальність за всю ініціативу та результат дій чи бездільності кожен нестиме сам.

Нагадаємо, що станом на червень у Збройних Силах України перебувають 37 тисяч жінок. Понад тисяча жінок стали командирками.

Фото обкладинки ілюстративне. Джерело: Жіночий Ветеранських Рух

Авторка матеріалу: Ярослава Жуковська