День святого Андрія Первозванного — церковне свято, яке раніше відзначали 12-13 грудня. Проте з переходом на новоюліанський календар українці вшановують одного з 12 апостолів Христа Андрія Первозванного 30 листопада.
В цей день віруючі йдуть до церкви, аби вшанувати пам’ять святого Андрія, який є рідним братом апостола Петра. Разом з братом Андрій займався рибальством аж доки не зустрів Ісуса.
За середньовічною давньоукраїнською легендою він проповідував на українських теренах, передбачивши появу Києва.
День пам’яті Андрія Первозванного чи свято Калити — 30 листопада. В цей день існує безліч традицій, серед яких ворожіння. Сьогодні ми хочемо розповісти вам про гадання на Андрія, яке зазвичай проходить з 30 листопада на 1 грудня.
Ворожіння на чоботах
У цей день потрібно було взяти чобіт, переставляючи його від стіни до порога, і промовляти:
“Молодець, удовець, буду дівувати”. На якому слові чобіт “вийде” за поріг хати, така доля чекає на дівчину.
Ворожіння на вишневій гілці
Увечері 30 листопада дівчина має відламати гілку вишні. Під час цього заняття її має ніхто не бачити. Потім потрібно поставити у вазу цю гілку та промовити такі слова:
“Святий Андрій, сподіваюся на тебе! Дай, що б вишня зацвіла, мою долю на поріг привела”.
Наші пращури вірили, що якщо гілка до Різдва заквітла — наступного року дівчина вийде заміж.
Ворожіння на заміжжя
Дівчата стають одна перед одною від протилежної до дверей стіни. Яка з дівчат встане перед самим порогом — та першою вийде заміж, друга — другою і так далі.
Ворожіння на чашках
Беруться однакові чашки по одній на кожну дівчину. В них кладуться різні предмети: перстень, хліб, монета, сіль, ґудзик. Потім чашки накриваються і перемішуються. Дівчата обирають кожна “свою” чашку, щоб дізнатися майбутню долю. Якщо дівчині попався перстень — вона скоро вийде заміж, ґудзик — отримає багато клопотів, хліб — її очікує благополуччя, сіль — погані новини, монета — розбагатіє.
Ворожіння на судженого
Дівчина знімала свій чобіт і кидала його від себе з заплющеними очима. Обовязковою вимогою було те, що дівчина мала стояти на місці, не крокувати, інакше це ворожіння не здійсниться. В який бік ніс чобота повернутий, з того до дівчини прийде наречений.
Ворожіння на рушниках
Увечері 30 листопада незаміжня дівчина повинна була винести чистий білосніжний рушник на вулицю і промовити такі слова:
“Суджений мій, долею подарований, вночі до мене приходь і рушником утрись”.
Якщо вранці рушник вологий, отже, наступного року буде дівчина вийде заміж.
Ворожіння на гавкіт собак
Одна за одною дівчата виходили з дому і тричі промовляли:
“З якого боку до мене прийде суджений?”.
Звідки почується перший гавкіт собак, звідти й потрібно чекати на нареченого.
Ворожіння не зернах
Потрібно набрати жменю зерна, квасолі чи насіння. Далі — поставити запитання, на яке можна відповісти “Так” або “Ні”. Після цього перераховували кількість предметів в руці. Якщо число парне — відповідь “Так”.
Ворожіння на дзеркалі
Таке ворожіння потребувало від дівчини відважності, тому його використовували рідко. Потрібно бути наодинці, сісти перед дзеркалом, обабіч нього засвітити свічки й промовити такі слова:
Я тебе, дзеркало, питаю,
З ким я свою долю злучити маю?
З’єднати з Іванком прошу,
Бо його в серденьку ношу.
Тоді відвернутися від дзеркала, заплющити очі й далі промовити такі слова:
Святий Андрію, допоможи,
Судженого мого покажи!
Ворожу на свій вінок,
Прошу захисту від зірок!
Дай, Боже, шлюбу дочекати,
Мене з (ім’я хлопця, якого кохаєш) звінчати.
Потім різко повернутися і розплющити очі. В дзеркалі можна було побачити обличчя. Часто навіть не того хлопця, з яким дівчина мріяла зв’язати долю.
Ворожіння на ім’я майбутнього чоловіка
Звечора потрібно заготовити 12 аркушів паперу з іменами хлопців. Один аркуш залишається порожнім. Папір кладуть під подушку перед сном. Вранці потрібно витягнути один аркуш і прочитати ім’я, яке на ньому написано. Якщо ж попався порожній — доля хоче, щоб це залишилося в секреті.
Ворожіння перед сном
Під ліжко дівчата ставлять миску з водою, а зверху дощечку. А потім просять, щоб вночі їм прийшов суджений уві сні.