Анастасія НіколаєнкоШирокомасштабне вторгнення змінило життя кожного українця. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на червень 2023 року в статусі внутрішньо переміщених осіб залишається орієнтовно 5 088 000 людей, за кордон виїхало орієнтовно 5 949 000 осіб. За підрахунками МОМ, 4 757 000 людей повернулися до звичних місць проживання після певного періоду переміщення. Часто у поточних справах та рутині воєнного життя дорослі забувають говорити про війну з дітьми, попри нагальну потребу в цих розмовах.
Чому з дітьми необхідно говорити про війну?
Діти належать до категорії людей, які потребують більшої уваги під час довготривалого перебування в стресових ситуаціях. Їм необхідні емпатія, співпереживання та увага від батьків. Тому дорослі мають усвідомлено планувати свій час та створювати для дітей безпечний простір, в якому вони можуть проговорювати свої думки, переживання. Ділитися особистим досвідом життя у період війни важливо. Наприклад, це можуть бути розмови у дитячому ліжку перед сном або в парку, який ви відвідуєте всією родиною. Щоразу, коли дитина проговорює свої переживання, вона формує для себе новий досвід. У майбутньому він допоможе їй усвідомлено сприймати події у період війни.
«Коли закінчиться війна»: як реагувати на це запитання від дитини?
Якщо дитина починає ставити запитання «коли закінчиться війна?» або «чому це все відбувається з нами?», це свідчить про її потребу в пошуку нових сенсів відносно подій, які наразі відбуваються. Першочергово потрібно попросити дитину згадати, як вона давала раду з важкими ситуаціями у минулому. Наприклад, коли готувалася до контрольної у школі або виступу на святі у садочку. Пригадування цих досвідів допоможе дитині відтворити поведінкові стратегії та підходи, які вона успішно використовувала, і застосувати їх у житті під час тривалої війни.
Коли дитина починає пригадувати такі події, запитайте у неї, що тоді було для неї підтримкою та мотивацією. Після відповіді поставте наступне запитання – як саме цей досвід може допомогти дитині впоратися зі стресом, що створює війна. Наприклад, віра в добро або сміливість попросити про допомогу в батьків. Також доречно запропонувати дитині родинний перегляд фільмів про історію України,а після перегляду обговорити з дитиною мотивації головних героїв: за що ті боролися і чому вони захищали Україну.
Такі невеликі кроки назустріч дитині допоможуть вам зрозуміти її страхи та сформувати безпечний простір для відкритого спілкування та довірливих відносин.
Основні “Ні” у спілкуванні з дітьми про війну
Однак у розмові з дитиною не варто забувати про табу у темах для спілкування. Марія виокремлює три головні “Ні”:
- Не розповідайте про власні негаразди;
- Не перебивайте та не підганяйте, коли дитина ділиться важливими для неї думками;
- Не знецінюйте почуття дитини фразами «у когось ще гірше», «не переймайся», «мені б твої проблеми».
Ці принципи допоможуть вам зберегти тепло у відносинах та налаштують дитину на щирі розмови із її найближчими – батьками.
Якщо ви досі відчуваєте потребу у додаткових знаннях щодо спілкування з дитиною, не бійтеся звернутися до психологів за повноцінною консультацією. Також експерти консультують підлітків за згоди їхніх батьків. Міжнародна організація з міграції (МОМ) надає психологічну допомогу, безплатно й анонімно, щодня з 10:00 до 20:00. Кваліфіковані психологи консультують українською, російською, англійською, арабською та бенгальською мовами.
Телефони гарячих ліній психологічної підтримки МОМ:
- Україна: 0 800 211 444
- Чехія: +420 800 050 770
- Польща: +48 800 088 091, +48 22 104 32 38
- Велика Британія: +44 808 164 8668
- Литва: + 370 800 00 474
- Словаччина +421 800 601 078
- Угорщина: +360680984544 (понеділок – субота)
Для консультацій англійською та арабською телефонуйте за вказаними номерами з 9:00 до 18:00 у робочі дні та з 10:00 до 17:00 у вихідні (за київським часом).