Анастасія Ніколаєнко
Коли ви надаєте психологічну допомогу, не варто питати про проблеми або давати поради. Є ситуація, коли людина вирішує конкретну проблему, а є ситуація, коли їй потрібна психологічна підтримка. Це дві принципово різні ситуації. У першій ситуації людина готова напружуватися, щоб розв’язувати проблему, а в другій вона відчуває себе настільки виснаженою або перевантаженою, що їй спочатку треба знизити напругу і «накопити» особистий ресурс.
Насправді частіше за все це відбувається тому, що йде внутрішній процес інтеграції досвіду, і саме цьому процесу ми допомагаємо, коли правильно слухаємо.
Тому, якщо людині треба поговорити, не варто говорити:
«Які зараз у вас проблеми?»
«Які зараз у вас плани?»
«Навіщо…?»
«Чому…?»
Відповіді на ці питання людина намагається знайти за допомогою розмови. Вона їх ще не має. Відповіді будуть результатом вашої бесіди. Під час розмови такі запитання будуть сприйматися як тиск і знущання, будуть її дратувати і напружувати.
Також, коли йде розмова про особисте, не варто починати свої речення з:
«У мене є для вас порада…»
«Це тому, що…»
Ці два питання — це приклад спроби бути експертом в тому, що відбувається з іншою людиною. Це можна робити, тільки якщо вас прямо про це попросили і питання напряму стосується вашої визнаної кваліфікації.
І вам точно терміново потрібно закінчувати бесіду, якщо ви намагаєтеся сказати щось на кшталт:
— Не хочу на вас тиснути…
— З усією повагою хочу зауважити…
— Не хочу вас образити…
та робите інші ненавмисні спроби проявити пасивну агресію. Це пряма ознака того, що ви втомилися і несвідомо намагаєтеся відштовхнути від себе людину. Докладніше про те, як надавати психологічну допомогу через розмову, якщо у вас немає психологічної освіти, ви можете дізнатися в посібнику «Поговори зі мною», або на лекції в цю суботу в Академії Патрульної Поліції в Києві. Це безплатно за умовою попередньої реєстрації (об’єкт режимний).