Юлія Чернєва про роботу хіміка-рятувальника

Більше року минуло з моменту скасування наказу № 256 Міністерства охорони здоров`я України з «Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок». Перші результати є: про те, що робить хімік-рятувальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення розповідає перша (і поки що єдина) жінка в Україні на цій посаді Юлія Чернєва, учасниця проекту «Жінки незвичайних професій», який реалізовується ГО «Скриня корисних справ» в Житомирі за сприяння БО «Український Жіночий Фонд».

Про себе

Назва посади у мене складна: хімік відділення радіаційно-хімічного та біологічного захисту групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини спеціальних рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у м. Києві. При чому закінчила я навчання і офіційно заступила на службу зовсім нещодавно — 22 жовтня 2018 року. Я одружена, в мене двоє синів. Я закінчила Бердянський Інститут Підприємництва, здобула кваліфікацію економіста і 16 років працювала в банківській сфері. В 2017 році з родиною переїхали ми до Києва. Мушу зізнатись, що переїзд змінив багато в моєму житті, в тому числі і мої погляди на сферу діяльності в якій я працювала. Я не хотіла знову влаштовуватись у банк і прийняла рішення кардинально змінити свій фах.

Що робить хімік-рятувальник

Загін наш виїжджає туди, де є небезпека хімічного або біологічного ураження: ми повинні знешкодити речовину, убезпечити уражену територію та передати речовину до нашої лабораторії або до центру утилізації. Ситуації різні: від розбитого ртутного термометра, до якихось серйозних техногенних катастроф. Хімік-рятувальник виїжджає також і на заміри радіаційного фону. Тобто ми там, де виникають надзвичайні ситуації, пов’язані з забрудненням територій і зон токсичними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання та біологічного зараження.

Як я стала рятувальницею

Шукаючи собі нову роботу, я підписалась і на новини Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС). Я бачила, що після скасування списку «заборонених професій» до Служби стали брати і жінок. А у вересні ми з родиною відвідали масовий захід, який проводився службою ДСНС, в якому змагались співробітники не тільки з різних областей України а також з Польщі, Чехії та інших країн. Декілька місяців я моніторила різні сайти з вакансіями. Коли я побачила вакансію у аварійно-рятувального загону спеціального призначення (АРЗ СП), вона мене зацікавила, я вирішила підійти до відділу кадрів та більш детально все з’ясувати. Мене дуже привітно зустріли, поспілкувавшись з керівництвом, переконавшись у тому, що я зможу навчитися професії хіміка, навіть не маючи відповідної освіти, я для себе твердо вирішила, що я хочу працювати в АРЗ СП. Зібравши чималий пакет документів, склавши іспити, з 22 жовтня я офіційно працюю в АРЗ СП ГУ ДСНС України у м. Києві. Звісно, не можу стовідсотково сказати, що всі мої знайомі однозначно прийняли новину про зміну фаху, але, на щастя, мої близькі люди з розумінням поставились до мого вибору. На сьогодні я рядовий служби цивільного захисту, а в майбутньому я мрію стати офіцером та керувати відділенням.

Фактори ризику

Я вважаю, що кожна професія в більший або менший мірі є шкідливою, потенційно небезпечною. І травми на робочому місці можуть ставатися, і ще якісь нещасні випадки, особливо якщо не дотримуватись правил безпеки праці. Так, моя робота повязана з небезпечними речовинами, але у нас є відповідне спорядження, захисні засоби. Якщо дотримуватись інструкцій, все буде гаразд. Тому я не боюсь. Кожній професій потрібен якійсь свій набір якостей, без яких ти в ній не протримаєшся. В нашій роботі це відповідальність, сміливість, витривалість, стресостійкість, зібраність та вміння працювати в команді.

Нюанси роботи в чоловічому колективі

Чесно кажучи, вже тільки коли я понесла заяву на прийняття на роботу в ДСНС, мій чоловік зауважив: «Але ж там суто чоловічий колектив…» Ну, так, відповідаю. Ми посміялися з цього «нюансу», колеги згодом розповіли, що дізнавшись про те, що в команду прийде жінка, дружини рятувальників теж зауважили незвичність ситуації. Але швидко всі зрозуміли, що я прийшла із наміром серйозно працювати. Фізичні нормативи у нас однакові, особисто для мене це не є проблемою, тому що я люблю спорт, і усе своє життя ним займаюсь. Спочатку чоловіки у моїй зміні сприйняли мене трішки насторожено. Але я дуже швидко знайшла з ними спільну мову. На сьогодні у мене з колегами склалися дружні відносини.

Плюси й мінуси професії

З плюсів я б відмітила зручний графік роботи: доба через три, що дозволяє приділяти час собі та своїй родині; дружній колектив; кар’єрне зростання та стабільна заробітна платня: зараз стартує мотиваційна програма для рятувальників, яка передбачає забезпечення житлом та програму медичного страхування для самих бійців ДСНС та їхніх сімей. З мінусів, звичайно, те, що ти постійно маєш бути готов до надзвичайних ситуацій, а працюєш в складних умовах (погодні, завали, пожежі, хімічні розливи та інше).

Про натхнення

Я ніколи не створювала собі якихось кумирів, але мене завжди надихали багатодітні мами, які встигають і виховувати майбутнє нашої держави та ще ходити на роботу. Коли з´явилась перша жінка-водолазка у Службі з надзвичайних ситуацій, Оксана Чехместренко, я передивлялась фото і думала: яка вона смілива, яка вона крута, в неї троє дітей і вона рятувальниця! А сьогодні я разом з нею відвідую заходи, присвячені жінкам у «нових» професіях. Тому, жінки, не бійтесь щось міняти в своєму житті, у будь-якому віці.

Бесіду вела Тетяна Гордієнко

Фото: з особистого архіву Юлії Чернєвої, прес-служба Головного управління ДСНС України у м. Києві, Marta Yarotska

— Читайте також: Людмила Сотніченко про професію слідчого-криміналіста