Здійснити батькову мрію: як донька загиблого героя започаткувала сімейну ферму

Історії, що надихають, часто народжуються з трагедій і випробувань. Саме таким є шлях Ольги Олефіренко, доньки капітана 1-го рангу Юрія Олефіренка. Після загибелі батька у 2015 році під Маріуполем, вона взяла на себе відповідальність втілити у життя його мрію — розбудувати успішне фермерське господарство. З якими викликами довелося Ользі зіткнутися на шляху до батькової мрії, які інноваційні рішення доводиться ухвалювати, щоб розвивати бізнес, та що б вона порадила усім, хто прагне розпочати власний бізнес у сільському господарстві, — про це розповідає Ольга нашому виданню.

Шлях до створення сімейної ферми

Втрата близької людини — це дуже трагічна подія у житті людини, однак інколи цей досвід може бути джерелом сил для змін у житті. Для мене таким поштовхом стала загибель мого батька — капітана першого рангу Юрія Олефіренка, командира 73-го морського центру спецпризначення.

Тато виріс у невеличкому містечку Бобринець на Кіровоградщині. Його дитинство минуло в селі, де він часто допомагав по господарству своїй мамі, яка на той час у колгоспі була передовою дояркою. Саме вона прищепила моєму батькові любов до землі й тварин. І хоча він усе життя присвятив військовій службі, мріяв після виходу на пенсію займатися сільським господарством.

Але доля розпорядилася інакше — у січні 2015 року він загинув під Маріуполем, прикривши трьох побратимів. Це була дуже велика втрата для нашої сім’ї, адже для нас він був своєрідним стрижнем, на якого всі рівнялися. Але, попри біль і горе, ми з сестрою вирішили втілити його мрію у життя — заснувати сімейну ферму. Місцева влада виділила нашій родині кілька земельних ділянок як компенсацію за загибель Героя. І на цій землі ми почали будувати ферму, яку так хотів мій батько. 

Як довелося долати перші виклики

Розпочинати фермерський бізнес з нуля — це завжди виклик, особливо, коли відсутня належна фінансова підтримка. Я зіткнулася з цією проблемою одразу, щойно почала втілювати батькову мрію. Я зверталася до, напевно, всіх установ Кіровоградської області й нашого району, проте жодної допомоги нам не надали.

Тоді я самотужки почала будувати ферму на виділеній землі. Від батька лишився старенький причіп та автівка — от і весь стартовий капітал. Вони у нас працюють досі. Власноруч я возила будматеріали, підвозила воду, адже тоді ще не було жодних комунікацій. Використовували налобні ліхтарики та акумуляторні лампи, бо світла теж не було. Вдень я займалася фермою, а вечорами їздила в Кропивницький і займалася там основним бізнесом. 

Потроху господарство розросталося. За перший рік уже було понад 50 голів великої рогатої худоби. Але потім на ферму звалилися нові випробування: кормів на всіх тварин не вистачало. Стало зрозуміло, що без додаткових інвестицій ферма просто не виживе. І у 2019 році ми змушені були призупинити розвиток бізнесу. Продали все поголів’я худоби, і приміщення ферми спорожніло. Однак я і тоді не втрачала надію реалізувати татову мрію. 

Фінансова підтримка як каталізатор розвитку

І ось вже під час повномасштабної війни у мене знову зʼявився шанс відродити ферму. Мені пощастило взяти участь у конкурсі фінансової підтримки, який проводив Український ветеранський фонд спільно з БФ «МХП — Громаді» для ветеранів, військових, сімей загиблих захисників на підтримку підприємницьких ініціатив. Спочатку я пройшла технічний відбір, де потрібно було представити ідею бізнесу. А потім вже написала детальний бізнес-план для розведення свиней з покращеною генетикою.

На наступному етапі я захищала свій проєкт перед журі, відповідала на їхні запитання. Для мене це був справжній виклик та випробування, адже конкуренція була дуже сильною. Але в результаті я здобула перемогу й ми отримали фінансову підтримку у сумі 785 тисяч гривень на розвиток бізнесу.

Кошти гранту дозволили мені оновити приміщення, провести воду, облаштувати годівниці та закупити початкове поголів’я. Без цієї підтримки я б ніколи не наважилася розпочати все спочатку після попередніх невдач. Грант став для мене справжнім ковтком свіжого повітря у реалізації давньої мрії батька.

Ведення сімейного бізнесу: секрети успіху

У нас завжди була дружна родина, яка підтримувала і давала поштовх до досягнення більших висот. І хоча з нами вже немає нашого тата, але те, що він заклав в нас, продовжує працювати усі ці роки. Саме взаємопідтримка та спільні зусилля дозволили втілювати батькову мрію вже після його смерті.

Звичайно, у будь-якій справі важливо чітко розподілити обовʼязки, щоб кожен член команди знав зону своєї відповідальності. Але у нас такого немає. Так, деякі питання щодо фінансової звітності я роблю сама, бо маю в цьому досвід. Але все інше ми робимо всі разом. Разом доглядаємо за тваринами. Разом приймаємо всі ключові рішення. 

Коли я готувала бізнес-план на грант, кожен вносив свої ідеї та пропозиції. А коли настав час захищати проєкт, родина була поруч під час презентації, щоб морально підтримати. Така взаємодопомога і віра у спільну мету додає сил та натхнення.

Сімейний бізнес — непроста річ, адже вона вимагає самовіддачі всіх членів родини. Якщо ви не любитимете цю справу всім серцем, буде дуже складно. Радійте кожному успіху чи досягненню разом, долайте труднощі згуртовано, віддавайтеся справі повністю і тоді результат обов’язково буде!

Чи варто брати участь у грантових конкурсах: кілька порад початківцям

Знайти кошти для власної справи — завдання досить складне, особливо в умовах війни та обмежених ресурсів. І саме грантові конкурси можуть добре підтримати будь-якого підприємця. А я з радістю ще раз подам заявку на новий конкурс, коли в мене закінчиться дія цього гранту. Вам теж раджу подаватися, але ви маєте памʼятати кілька важливих моментів:

• Не варто брати участь у конкурсі, якщо не вірите у свою перемогу. Подаватися на грант заради участі — це шлях до зневіри та невдачі. Завжди вірте у свій проєкт всім серцем.
• Обов’язково щиро любіть свою справу. Підприємництво — це не просто робота, такий спосіб життя вимагає повної самовіддачі. У мене немає вихідних чи вільного часу, ферма — це моя пристрасть і хобі одночасно. Без відданості й натхнення досягти успіху буде вкрай складно.
• Ретельно продумайте свій бізнес-план. Треба досконало розумітися на всіх нюансах справи, в яку плануєте занурюватись. Якщо чогось не врахувати чи припуститися помилок на етапі планування, це може дуже дорого коштувати надалі.
• Заручіться підтримкою родини. Один у полі не воїн, потрібна команда однодумців, які вірять у вашу ідею. Моя сім’я була залучена до підготовки проєкту, а зараз є неоціненним ресурсом на всіх етапах розвитку бізнесу.
• Майте терпіння і витривалість. Щоб досягти результатів, знадобиться чимало часу і сил. Розведення свиней — справа не одного дня. Спочатку в мене було лише кілька голів, але поступово поголів’я зростає.

І нарешті, не бійтеся комунікувати та розповідати про свою справу. Цікава історія підприємця здатна заохотити інвесторів, партнерів і клієнтів. Представляйте свій бізнес на різних заходах та форумах. І тоді ви також можете опинитися на сторінках Forbes.

Читайте також: 

• У США зафіксовано третій випадок захворювання людини на пташиний грип
• Верховна Рада підтримала три законопроєкти про захист прав жінок: подробиці
• Що дивитись на Netflix у червні 2024 року: 65 найочікуваніших фільмів та серіалів
• Гороскоп на червень 2024 року: що обіцяють зірки усім знакам Зодіаку
• Фінансовий гороскоп на червень 2024 року: хто зі знаків Зодіаку купить будинок
• Магнітні бурі у червні 2024 року: коли та на що чекати
• Від авіації і ІТ до створення власного бізнесу під час війни: історія засновниці молодого бренду одягу BRU Олександри Гречко
• Любовний гороскоп на червень 2024 року: хто зі знаків Зодіаку знайде своє кохання, а хто втратить
• Які українські фільми покажуть на Netflix у червні 2024 року

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram